КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.12.2009 № 40/264
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури: Кальчук О.М. (помічник прокурора)
від позивача 1: Чернишова О.В. ( за довіреністю)
від позивача 2 : Демченко І.М. ( за довіреністю)
від відповідача: Аляксіна О.С. ( за довіреністю)
від третьої особи: не з’явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.10.2009
у справі № 40/264 (суддя
за позовом Київський транспортний прокурор
до Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа позивача Державний заклад "Дорожня клінічна лікарня № 1 ст. Київ ДТГО "Південно-Західна залізниця"
третя особа відповідача
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ :
У червні 2009 року Київський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” звернувся з позовом до господарського суду м. Києва в якому просить визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України право державної власності на майновий комплекс, розташований в місті Києві по вул. Михайла Коцюбинського, 8а та до складу якого входять наступні будівлі та споруди:
1. гараж одноповерховий цегляний, загальною площею 230,5 кв.м (інв.№ 10310003), 1978 року забудови;
2. приміщення дитяче стаціонарне загальною площею 2038,0 кв.м. (інвентарний номер 10310004) 1984 року забудови;
3. основне приміщення ДКЛ №1 ст. Київ, загальною площею 4339,8 кв.м. (інвентарний номер 10310001) 1930-1934 року забудови;
4. бесідка загальною площею 35,8 кв.м., (інвентарний номер 10330029);
5. бесідка загальною площею 24,0 кв.м. (інвентарний номер 10300030);
6. приміщення кисневої станції загальною площею 83,4 кв.м. (інвентарний номер 10310025) 1980 року забудови;
7. адміністративне приміщення з харчоблоком та підвалом , 3-поверхове, загальною площею 490,1 кв.м. (інвентарний номер 10310005) 2002 року забудови;
8. приміщення диспетчерської одноповерхове загальною площею 97,1 кв.м. (інвентарний номер 10310026) 1980 року забудови, що перебувають у повному господарському віддані Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця”. Зобов’язати головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснити реєстрацію права власності на вищезазначений об’єкт нерухомого майна з видачею свідоцтва на право власності на нерухоме майно.
06.10.2009 Київський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України право державної власності на майновий комплекс, розташований в місті Києві по вул. Михайла Коцюбинського, 8а.
1. гараж одноповерховий цегляний, загальною площею 230,5 кв.м (інв.№ 10310003), 1978 року забудови;
2. приміщення дитяче стаціонарне загальною площею 2038,0 кв.м. (інвентарний номер 10310004) 1984 року забудови;
3. основне приміщення ДКЛ №1 ст. Київ, загальною площею 4339,8 кв.м. (інвентарний номер 10310001) 1930-1934 року забудови;
4. бесідка загальною площею 35,8 кв.м., (інвентарний номер 10330029);
5. бесідка загальною площею 24,0 кв.м. (інвентарний номер 10300030);
6. приміщення кисневої станції загальною площею 83,4 кв.м. (інвентарний номер 10310025) 1980 року забудови;
7. адміністративне приміщення з харчоблоком та підвалом , 3-поверхове, загальною площею 490,1 кв.м. (інвентарний номер 10310005) 2002 року забудови;
8. приміщення диспетчерської одноповерхове загальною площею 97,1 кв.м. (інвентарний номер 10310026) 1980 року забудови, що закріплюються на праві оперативного управління за Державним закладом „Дорожня клінічна лікарня №1 станція Київ ДТГО „Південно-Західна залізниця”
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.10.2009 по справі № 40/264 позовні вимоги задоволені повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва по справі №40/264 від 06.10.2009 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі позивач посилається, на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи які мають значення для справи. А саме, при винесенні рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт , що у відповідача відсутні правомочності та компетенції щодо визнання прав державної власності, чи інші форми власності. Крім того, судом першої інстанції було залишено без уваги те, що порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна регулюється Положенням „Про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна” затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 року № 1820, яке передбачає подачу заявником повного пакету документів наданих в оригіналі чи нотаріально завірених копіях, на підставі яких видається свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення в передбачених Положенням випадках.
Позивачем було надано письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважаючи їх не обґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності, вважає рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2009 по справі №40/264 законним, об’єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просить залишити рішення суду без змін, а подану на нього апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) – без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Згідно ст. 4 Закону України „Про транспорт” державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 р. № 789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (п. 1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (п.п.1 п. 4).
Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
На підставі ч. 2 статті 73 ГК України орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Державний заклад „Дорожня клінічна лікарня №1 станції Київ ДГТО „Південно-західна залізниця” (далі - лікарня), відповідно до статуту є державний заклад, заснований на державній власності, що відноситься до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України, підпорядкований Державній адміністрації залізничного транспорту України, а у порядку координації діяльності –Державному територіально-галузевому об’єднанню „Південно-Західна залізниця”. Державний заклад „Дорожня клінічна лікарня №1 станції Київ ДГТО „Південно-західна залізниця” є правонаступником прав і обов’язків Дорожньої клінічної лікарні №1 станції Київ.
Як вбачається з положень п. 4.2 статуту майно лікарні, є загальнодержавною власністю і закріплюється за нею праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, лікарня володіє та користується зазначеним майном. Лікарня має право розпоряджатись закріпленим майном лише з дозволу Уповноваженого органу управління, згідно з чинним законодавством.
Згідно з п. 4.1 статуту лікарні майно останньої становлять необоротні та оборотні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі лікарні.
Пунктом 4.3 статуту лікарні зазначено, що джерелами формування майна лікарні є майно, передане їй.
В матеріалах справи міститься довідка про балансову належність об’єктів нерухомості, та технічний паспорт (а.с.32), відповідно до яких серед інших об'єктів на балансі лікарні в межах міста Києва перебувають наступні об'єкти нерухомості:
1. гараж одноповерховий цегляний, загальною площею 230,5 кв.м. (інвентарний номер 10310003), 1978 року забудови;
2. приміщення дитяче стаціонарне загальною площею 2038,0 кв.м. (інвентарний номер 10310004) 1984 року забудови;
3. основне приміщення ДКЛ №1 ст. Київ, загальною площею 4339,8 кв.м. (інвентарний номер 10310001) 1930-1934 року забудови;
4. бесідка загальною площею 35,8 кв.м., (інвентарний номер 10330029);
5. бесідка загальною площею 24,0 кв.м. (інвентарний номер 10300030);
6. приміщення кисневої станції загальною площею 83,4 кв.м. (інвентарний номер 10310025) 1980 року забудови;
7. адміністративне приміщення з харчоблоком та підвалом , 3-поверхове, загальною площею 490,1 кв.м. (інвентарний номер 10310005) 2002 року забудови;
8. приміщення диспетчерської одноповерхове загальною площею 97,1 кв.м. (інвентарний номер 10310026) 1980 року забудови,
Майно, яке є предметом спору, знаходиться на земельній ділянці площею 1,5990 га, яка рішеннями Київської міської ради від 27.04.01 №308/1285, від 28.03.02 №383/1817, від 12.07.07 №1103/1764 була відведена для експлуатації комплексу будівель і споруд лікарні, з видачею Державного Акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ№382590.
Відповідно до довідок про балансову належність об’єктів нерухомості №180 від 21.04.08 та №181 від 21.04.08, що містяться в матеріалах справи, спірні об'єкти були введені в експлуатацію у 1931-2006 роках, та з моменту побудови безперервно експлуатуються виключно лікарнею.
З матеріалів справи вбачається, що лікарня за власний рахунок утримує спірне майно, самостійно здійснює його обслуговування та ремонт.
Як вбачається з ч. 8 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.
Згідно з пп. 4.1 п. 4 Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 р. № 1820 та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 р. за № 62/364, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтво про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).
Як свідчать матеріали справи лікарня звернулась до відповідача з пакетом документів щодо оформлення права власності на майно.
24.07.2008 р. відповідач повідомив листом № №042/13/1–4952, що оформлення права власності на об’єкти нерухомості з видачею свідоцтва про право власності здійснюється відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна.
Відповідач зазначає, що подана лікарнею заява не заповнена належним чином, вона не містить літери об’єктів нерухомості, про які йдеться.
Згідно ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Статтею 329 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Як вбачається з ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами.
Згідно ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-У, об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.
Згідно ст. 4 Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, кожен суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.
Статтею 321 ЦК України передбачено ,що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 41 Конституції України власність в Україні може існувати у формі приватної, державної або комунальної.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання прав.
Як вбачається з ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч. 3 ст. 136 ГК України, щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а отже, правомірно були задоволенні судом першої інстанції.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2009 у справі №40/264 залишити без змін, а апеляційну скаргу головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - без задоволення.
2.Матеріали справи №40/264 повернути до господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
- Номер:
- Опис: Дії виконавчої служби
- Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
- Номер справи: 40/264
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Нєсвєтова Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2017
- Дата етапу: 18.05.2017
- Номер:
- Опис: СКАРГА на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби (ст. 121-2 ГПК)
- Тип справи: Розстрочення, відстрочення, повернення судового збору та звільнення від його сплати (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 40/264
- Суд: Донецький апеляційний господарський суд
- Суддя: Нєсвєтова Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.06.2017
- Дата етапу: 13.06.2017
- Номер:
- Опис: стягнення заборгованості у розмірі 76641,04 грн
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 40/264
- Суд: Донецький апеляційний господарський суд
- Суддя: Нєсвєтова Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.06.2017
- Дата етапу: 13.06.2017
- Номер:
- Опис: стягнення заборгованості у розмірі 76641,04 грн.
- Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 40/264
- Суд: Донецький апеляційний господарський суд
- Суддя: Нєсвєтова Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.07.2017
- Дата етапу: 10.07.2017
- Номер:
- Опис: стягнення стягнення заборгованості 76 641,04 грн
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 40/264
- Суд: Донецький апеляційний господарський суд
- Суддя: Нєсвєтова Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.07.2017
- Дата етапу: 24.07.2017