Справа №: 343/992/17

Провадження №: 2-з/0343/3/18

У Х В А Л А

про повернення заяви

04 травня 2018 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Андрусів І. М. розглянувши заяву ОСОБА_1  про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про реальний розподіл спільного майна та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

                                                             ВСТАНОВИВ:

В об"єднаному провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області на розгляді перебуває вказана вище справа.

02.05.2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 до вирішення спору по суті. При цьому відповідачами, окрім ОСОБА_2 вказав ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В обгрунтування покликається на те, що за первинним позовом ОСОБА_2 не включено всі об’єкти нерухомості, що підлягають поділу. А саме, перебуваючи у шлюбі з позивачкою, за договором дольової участі вони придбали трикімнатну квартиру у м. Івано-Франківську, по вул. М. Підгірянки, 14-А, площею 79,6 кв.м. Вказана квартира оформлена була на колишню дружину ОСОБА_2

В процесі розгляду справи він дізнався про те, що вказана вище квартира вже оформлена на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за договором дарування без його на те згоди.

А тому, враховуючи, що ОСОБА_5 вже відчужила раз квартиру, придбану під час шлюбу, та під час розмови зазначала, що може ще раз її відчужити, це істотно утруднить виконання рішення суду в даній справі.

Суд, ознайомившись з матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

За змістом ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів звязку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вивчивши матеріали та заяву про забезпечення позову, суд вважає, що така підлягає поверненню заявнику, оскільки її зміст не відповідає вимогам ч.1 ст.151 ЦПК України, а саме: відсутні реєстраційний номер облікової карти платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта, не зазначена ціна позову, про забезпечення якого просить заявник, в той час як види забезпечення позову мають бути пропорційними заявленим позовним вимогам та співмірними із ними.

Відповідно до роз"яснень, що містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З долученої до заяви інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що власниками спірної квартри в м. Івано-Франківську по вул. М. Підгірянки, 14-А по 1/2 частці являються ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Питання про залучення їх співвідповідачами у справі не вирішувалось, жодних клопотань з цього приводу не надходило. А тому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не є стороною по справі про поділ спільного майна подружжя. Таким чином, майно, на яке заявник просить накласти арешт, належить не відповідачу, а іншим особам.

Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151, 153, 259-260, 353, 354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя: