ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
12:26 № 2а-11811/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Акціонерний комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК"
до Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві
про визнання протиправною та скасування постанови
За участю представників сторін
позивача: Гапанович С.В.(довіреність від 13.11.2009р. №1700/Д)
відповідач: не з’явився
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Акціонерний комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК»з позовом до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 02.09.2009р. про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов’язання розглянути заяву про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. від 01.06.2009р. №414 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «ПРАВЕКС-БАНК»заборгованості в сумі, еквівалентній 270 558 доларам США та 1700 грн. плати, внесеної за вчинення виконавчого напису.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та в обґрунтування зазначав, що відповідач не правомірно відмовив позивачу у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса, та порушив вимоги ст. 19, 24 Закону України від 21.04.1999р. №606-ХІV «Про виконавче провадження»
Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, заяви та клопотання не надіслав, тому справа, відповідно до ст. 128 КАС України, вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Акціонерний комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК»звернувся до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві з заявою від 11.08.20009р. №90989/38 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. від 01.06.2009 №414. Дана заява прийнятий відповідачем 28. 08.2009р.
02.09.2009 старшим державним виконавцем Коваленко П.І. Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв’язку з відсутністю у виконавчому документі суми коштів в національній валюті України, а саме гривні. Дана постанова обґрунтована ст. 99 Конституції, ст. 192 Цивільного кодексу України, ст. 32 Закону України від 20.05.1999р. №679-ХІV «Про Національний банк України». При винесення оскаржуваної постанови відповідач керувався нормами ст. 21, 23, 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про національний банк України»випуск та обіг на території України інших грошових сурогатів як засобу платежу забороняється. У зв'язку з чим державний виконавець не вправі робити перерахунок іноземної валюти в національну і навпаки.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 01.06.2009, зареєстрованого в реєстрі за №414, який був пред’явлений до виконання до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві, пропонується стягнути заборгованість в сумі, еквівалентній 270 558,00 доларам США, з ОСОБА_1. Зазначена заборгованість виникла у ОСОБА_1 перед Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК»за договором поруки №325 001/07Ф. З метою відшкодування кредитору внесеної за вчинення виконавчого напису плати пропоную стягнути з боржника 1700,00 грн. При цьому зазначено, що виконавчий напис може бути пред’явлений до стягнення протягом року з дня його вчинення. Виконавчий напис набирає чинності від дати його вчинення.
Відповідно до ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;
7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець у 3-денний строк після надходження до нього виконавчого документа виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові.
Поряд з цим, ст. 51 Закону передбачено порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у гривнях або іноземній валюті: у разі відсутності у боржника коштів у гривнях, достатніх для одночасного задоволення вимог стягувача, державний виконавець накладає стягнення на кошти боржника в іноземній валюті. Якщо кошти боржника в іноземній валюті є на рахунках, внесках або на зберіганні у банку або іншій кредитній установі, які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів продати іноземну валюту в розмірі, необхідному для погашення боргу. Якщо такі кошти є у банку або іншій кредитній установі, які не мають права продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів перерахувати ці кошти до банку або іншої кредитної установи, що мають таке право для їх реалізації відповідно до вимог частини другої цієї статті. Звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті здійснюється в порядку, передбаченому цією статтею.
Аналогічні норми містяться у пункті 5.2. "Інструкції про проведення виконавчих дій" (№74/5 від 05.12.1999р.), підпунктом 5.2.5. якої передбачено, що при обчисленні боргу в іноземній валюті звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника здійснюється в порядку, установленому пунктом 5.2 цієї Інструкції.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Спільним листом Міністерства юстиції України та Національного банку України від 29.03.99р. №24-10/384 стосовно вчинення нотаріусами виконавчих написів на угодах зазначено, що з врахуванням вимог ст. 89 Закону України від 02.09.1993р. №3425-ХІІ «Про нотаріат», якою встановлено, що виконавчий напис повинен містити суму, що підлягає стягненню, є можливим при вчиненні нотаріусами виконавчих написів на угодах про заставу, що забезпечують виконання зобов’язання в іноземній валюті, вказувати, що вимоги банку підлягають задоволенню за рахунок коштів, виручених від реалізації в установленому порядку майна, в розмірі, еквівалентному сумі в іноземній валюті відповідно до умов договору. Також даним листом вказано, що сума, яка підлягає перерахуванню стягувачу, має відповідати еквіваленту валюти, передбаченої договором та виконавчим документом.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що умовою винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є наявність відповідних обставин, передбачених п.п. 1-7 ст. 26 Закону, проте таких підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 01.06.2009р., зареєстрованого в реєстрі за № 414, судом не встановлено, а посилання відповідача на відсутність у виконавчому документі розрахунку боргу у національній валюті як на підставу, що виключає здійснення виконавчого провадження, є необґрунтованим та судом до уваги не приймається, оскільки Законом передбачений порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу як в національній, так і в іноземній валюті.
Крім того, оскаржувана постанова від 02.09.2009р. була направлена відповідачем 04.09.2009р. (про що свідчить відбиток штемпеля на поштовому відправленні), що є порушенням норм ст. 29 Закону України «Про виконавче провадження», що передбачає направлення постанови заявникові не пізніше наступного дня.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 01.06.2009р., зареєстрованого в реєстрі за № 414, є необґрунтованою, протиправною і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 01.06.2009р., зареєстрованого в реєстрі за № 414.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 02.09.2009р. про відмову у відкритті виконавчого провадження.
3. Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві повторно розглянути заяву Акціонерного комерційного банку “ПРАВЕКС-БАНК” про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. від 01.06.2009р. зареєстрованого в реєстрі за № 414.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Григорович П.О.