Справа № 355/1784/17

Провадження № 2/355/142/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Єременка В.М.

за участю секретаря     Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 здійснено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №9896 серія НМІ №123100, згідно якого пропонується стягнути з ОСОБА_1 не сплачену в строк за Кредитним договором №К2Р6АU017074, укладеним 09.10.2007 року заборгованість у сумі 448 072.18 грн., з урахуванням:

- заборгованості за тілом кредиту у розмірі 70794.68 грн.;

- заборгованості з пенею у розмірі 355 702.63 грн.;

- заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 250.00 грн.;

- заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 21 324.87 грн. Крім того, нотаріусом за вчинення виконавчого напису з Відповідача стягнуто витрати у розмірі 1 800,00 грн.

В порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадженні Відповідачем було пред'явлено до виконання даний Спірний виконавчий напис до відділу державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції у Київській області.

23.10.2017 року старшим державним виконавцем Зелінським О. В. відділу державні виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції у Київській області, винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54973647 щодо стягнення з Позивача на користь Відповідача боргу в розмірі 449 872.18 грн.

Позивач вважає, що Спірний виконавчий напис здійснено з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, в зв'язку з чим він має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

Позивач зазначає наступне.

Щодо спірності вимог Відповідача в частині неподання документів, що підтверджують їх безспірність.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадки і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до положень статті 7 Закону України "Про нотаріат", нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того - законодавством Республіки Крим, наказами Міністерства юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пунктом 19 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" (у редакції чинній на дату виникнення відповідних правовідносин) серед нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, передбачено в тому числі і вчинення виконавчих написів.

Статтею 87 Закону "Про нотаріат", визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Аналогічна правова норма передбачена і Пунктом 1.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (надалі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5, якою передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Позивач звертає увагу на те, що Відповідачем не було надано нотаріусу усі документи, що підтверджують безспірність вимог кредитора.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до положень Розділу 2 "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями Стягувачем додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена Стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно п.п.3.1 п.3 Глави 16 Порядку, нотаріус вчиняє виконавчий напис у випадку, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника, та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, а також визначений період цієї заборгованості (розрахунок заборгованості.

П.п. 3.5. п.3 Глави 16 Порядку передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Позивач зазначає, що документами, які підтверджують безспірність вимог Відповідача, є в тому числі й вимога про стягнення боргу.

Однак Позивач не отримував вимогу про погашення боргу на суму, що зазначена у виконавчому написі - 448 072.18 грн.

Зазначене свідчить про те, що на момент звернення до нотаріуса вимога щодо стягнення з Позивача заборгованості у сумі 448 072.18 грн. була спірною, а тому позивач вважає, що нотаріус, в силу положень статті 5 Закону України "Про нотаріат" повинен був відмовити Відповідачу у вчиненні виконавчого напису.

Щодо спірності вимог Відповідача в частині не повідомлення нотаріуса щодо існування спору між сторонами то Позивач зазначає, що станом на дату подання документів для вчинення виконавчого напису були відсутні безспірні вимоги Відповідача ще й внаслідок того, що останній не повідомив нотаріуса про існування спору між сторонами.

З метою стягнення заборгованості із Позивача, Відповідач двічі протягом 2015 року звертався до Баришівського районною суд> Київської області із відповідними позовами.

Так, ухвалою від 01.07.2015 року Баришівського районного суду Київської області було відкрито провадження у справі №355/998/15-ц, щодо стягнення солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_5, як поручителя, згідно договору поруки, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором на користь ПАТ "КБ "ПриватБанк" заборгованості у сумі 443178,45 грн. за кредитним договором №К2Р6АU017074, укладеним 09.10.2007 року.

Зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 та ОСОБА_5 запропоновано 09.07.2015 року подати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

На виконання вказаної ухвали суду 08.07.2015 року ОСОБА_1 було подано заперечення на позовну заяву, в яких він зазначив, що заперечує проти суми позову, оскільки згідно із кредитним договором не передбачено сплачувані відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі, а в позовній заяві Кредитор зазначав про те, що у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, Відповідач-1 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що нерухоме майно - автомобіль вилучений Банком 25.10.2012 року, а тому подальші нарахування відсотків є неможливими.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 29 вересня 2015 року, позовну заяву ПАТ "КБ ПриватБанк" залишено без розгляду з урахуванням положень ст. 169 ЦПК України (в редакції, чинній станом на дату винесення вказаної ухвали суду).

30.11.2015 року Баришівським районним судом Київської області було відкрито провадження у справі №355/1884/15-ц щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "КБ "Приватбанк" заборгованості у сумі 385408.27 грн. за кредитним договором №К2Р6АU017074, від 09.10.2007 року.

Ухвалою від 29.12.2015 року у зв'язку із повторною неявкою представника ПАТ "КБ "ПриватБанк, позовну заяву ПАТ "КБ ПриватБанк" залишено без розгляду з урахуванням положень ст. 169 ЦПК України (в редакції, чинній станом на дату винесення вказаної ухвали суду).

Таким чином, під час вчинення виконавчого напису Відповідач не надав інформацію нотаріусу щодо існування двох судових справ щодо стягнення з Позивача грошових коштів, та про спірні вимоги. Спірність вимог Позивача зазначена у запереченнях у вказаних судових справах, крім того, судами неодноразова явка представника ПАТ "КБ "ПриватБанк" визнавалася обов'язковою, але у зв'язку із неявками представника Банку до суду, обидва позови були залишені без розгляду.

Незважаючи на наведені обставини, Відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису та, скориставшись відсутністю боржника, свідомо ввів нотаріуса в оману та отримав спірний виконавчий напис і звернув його до виконання в орган Державної виконавчої служби.

Такі дії Відповідача свідчать про свідоме сприяння порушенню вимог ст. ст. 5, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", причиною чого зі сторони Відповідача може бути уникнення спору в суді, що також вказує про безпідставність вимог Відповідача.

Положеннями статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позови до стягувана про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.

ОСОБА_1 просить суд Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 25 липня 2017 року зареєстрований в реєстрі за №9896, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити, де визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні також підтримав заявлений до суду позов.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "ПриватБанк" до суду на розгляд справи не з,явився. Надали Відзив на позовну заяву в якому ПАТ КБ «ПриватБанк» заперечує проти даного позову в повному обсязі з посиланнями на ст. ст. 15, 16, 526, 530, 629, 631, 256, 267, 257, 258, 253 261 266, ЦК України та на ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат».

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до суду на розгляд справи не з,явилася. Надала листа в якому заявлений позов не підтримує та просить справу розглядати без її участі.

Представник третьої особи: Головне управління юстиції в Київській області Баришівське районне управління юстиції Відділ Державної виконавчої служби в судове засідання свого представника не направили та просили суд розглядати справу без участі їх представника.

Суд, допитавши позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлений позов є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 25 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 здійснено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №9896 серія НМІ №123100, згідно якого пропонується стягнути з ОСОБА_1 не сплачену в строк за Кредитним договором №К2Р6АU017074, укладеним 09.10.2007 року заборгованість у сумі 448 072.18 грн.

23.10.2017 року старшим державним виконавцем Зелінським О. В. відділу державні виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції у Київській області, винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54973647 щодо стягнення з Позивача на користь Відповідача боргу в розмірі 449 872.18 грн.

На переконання суду, виконавчий напис здійснено з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, де під час вчинення виконавчого напису Відповідач не надав інформацію нотаріусу щодо існування двох судових справ щодо стягнення з Позивача грошових коштів, та про спірні вимоги з різними сумами та відповідачами, але у зв'язку із неявками представника Банку до суду, обидва позови були залишені без розгляду, в зв'язку з чим виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За загальними правилами виконавчий напис нотаріуса може бути здійснений виключно за умови, що нотаріусу подано документи, що підтверджують безспірність вимог кредитора, де чинне законодавство в силу положень статті 46 Закону наділяє нотаріуса правом витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. В іншому випадку нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії з урахуванням положень ст. 5 Закону України "Про нотаріат". В даному випадку про витребування таких документів, суду інформація не надана, що не підтверджує безспірність вимог кредитора.

Встановлені судом обставини стверджуються:

- ксерокопією Кредитного договору №К2Р6АU017074, укладеного 09.10.2007 року;

- ксерокопією виконавчого напису від 25.07.2017 року;

- ксерокопією постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2017 року;

-іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості. Це також визначено у п. 283 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, де зазначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31.01.1992 року, при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність бєзспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМ України від 29.06.1999 року №1172 визначено, що стягнення заборгованості у безспірному порядку проводиться за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Міністерством Юстиції України, на звернення Федерації профспілок України по питанню внесення змін до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, надано роз'яснення, у якому вказано, що «зазначені зміни інструкції також є позитивними для осіб, які є боржниками за кредитним договором та іпотекодавцями, оскільки виконавчий напис нотаріусом буде вчинено лише за умови подання іпотекодержателем документів достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання (наприклад, нотаріус повинен витребувати від стягувача заяву від імені боржника про відсутність спору щодо заборгованості). Дане роз'яснення Міністерства юстиції України від 22.01.2010 року міститься на сайті Федерації профспілок України.

Відповідно до судової практики щодо виконавчого напису нотаріуса, де нотаріусом не було встановлено безспірність вимоги банку, зокрема виконавчий напис вчинений без перевірки нотаріусом ознак безспірності сум боргового зобов,язання, такий виконавчий напис не підлягає до виконання.

Відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян у тому числі про надання кредитів регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками, є договором про надання споживчого кредиту. Таким чином, на правовідносини, які виникли між позивачем та Банком, поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Дана норма також підтверджена рішенням Конституційного суду України від 10.11.2011 року по справі №1-26/2011, в якому зазначено, що дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають, як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення.

За таких обставин позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 28, 76-78, 81, 253, 259, 263, 267, 268, 272, 352, 354, 355 ЦПК України (в редакції 2017 року), ст.ст. 16, 256, 258, 266, ЦК України, Постановою Національного Банку України №168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», Закону України « Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 87, 88 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 25 липня 2017 року зареєстрований в реєстрі за №9896, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси, та або обов,язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Київської області.

Повне судове рішення складено 23.04.2018 року.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_7