АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2390/13-ц Номер провадження 22-ц/786/742/18Головуючий у 1-й інстанції Миркушіна Н. С. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.

секретар: Філоненко О.В.

імена (найменування) сторін:

позивач: прокурор Хорольського району Полтавської області

відповідачі: Хорольська районна державна адміністрація Полтавської області, ОСОБА_3

за участі прокурора Дорогейко О.В., представника відповідача Хорольської РДА - Нікітенко Л.М., відповідача ОСОБА_3 та його представника - адвоката ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області, ухваленого 19 жовтня 2017 року, в приміщенні суду у м. Хорол у складі судді Миркушіної Н.С.,

у справі за позовом прокурора Хорольського району Полтавської області до Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження та договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2013 року прокурор Хорольського району Полтавської області звернувся до суду із вказаним позовом та просив визнати недійсними розпорядження голови Хорольської районної державної адміністрації від 09 та 22 листопада 2012 року про затвердження проектної документації та надання земельної ділянки ОСОБА_3; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 22 листопада 2012 року з ОСОБА_3; зобов'язати останнього повернути орендовані землі до земель запасу Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області; стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що оскаржувані розпорядження голови Хорольської районної державної адміністрації від 09 та 22 листопада 2012 року видані без додержання вимог ст. 123 ЗК України, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 50 Закону України «Про землеустрій», у зв'язку з чим, оскаржуваний договір оренди земельної ділянки є недійсними з підстав порушення встановленого законом порядку надання земельних ділянок в оренду.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2017 року позовні вимоги прокурора Хорольського району Полтавської області задоволено.

Визнано недійсним розпорядження № 364 від 09.11.2012 року Хорольської райдержадміністрації «Про надання земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства».

Визнано недійсним розпорядження №376 від 22.11.2012 року Хорольської райдержадміністрації «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою та надання її в оренду ОСОБА_3.».

Визнано недійсним договір оренди від 22.11.2012 року земельної ділянки, загальною площею 47,70 га та вартістю 1 004 399,8 грн. кадастровий номер: НОМЕР_1, що знаходиться на території Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, укладений між Хорольською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, зареєстрований у відділі Держземагентства в Хорольському районі 07.12.2012 року за № 532480004005327.

Зобов'язано ОСОБА_3 повернути до земель запасу Мусіївської сільської ради Хорольського району земельну ділянку, розташовану на території Мусіївської сільської ради площею 47,7 га вартістю 1004399,80 грн. кастровий номер НОМЕР_2.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що з наданих позивачем доказів вбачається незаконність розпоряджень Хорольської районної державної адміністрації від 09 та 22 листопада 2012 року. Виходячи з того, що договір оренди земельної ділянки від 22 листопада 2012 року укладений на підставі вказаних розпоряджень, то місцевий суд прийшов до висновку про недійсність такого договору.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3, просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора Хорольського району Полтавської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вказував, що ЦК містить вичерпний перелік підстав для визнання правочину недійсним, проте жодна з таких підстав не була встановлена судом. Окрім того, вважає, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вважає, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки спірна земельна ділянка перебуває у володінні фермерського господарства, а не у нього, як фізичної особи - фермера.

Прокуратурою Полтавської області подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 Вказує, що апеляційна скарга є безпідставною та не підлягає задоволенню. Рішення місцевого суду ухвалене із дотриманням норм матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення, ухвалене у справі, не повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, що згідно п. 1 розпорядження голови Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області від 09 листопада 2012 року ОСОБА_3 надано в користування на умовах оренди земельну ділянку із земель запасу Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області загальною площею 47,71 га для ведення фермерського господарства строком на 10 років.

Відповідно до п. 2 цього розпорядження ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення необхідної технічної документації.

На підставі зазначеного розпорядження землевпорядною організацією за заявою ОСОБА_3 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди для ведення фермерського господарства на території Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області.

Розпорядженням голови Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області від 22 листопада 2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою та надання її в оренду ОСОБА_3

22 листопада 2012 року між Хорольською районною державною адміністрацією Полтавської області в особі голови ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 47,70 га. Вказаний договір зареєстровано у Відділі Держземагентства в Хорольському районі 07 грудня 2012 року. Земельна ділянка, нормативна грошова оцінка якої становить 1 004 399 грн. 80 коп., передана в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що розпорядження винесені з порушенням вимог земельного законодавства, у зв'язку з чим вони підлягають визнанню недійсними, оскільки такий висновок узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини.

Згідно зі ст. 17 ЗК України, п. 2 ст. 21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» державна адміністрація здійснює надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Статтями 116, 122 126, 181, 184 - 186 Земельного Кодексу України, ст. ст. 25, 26, 55, 56 Закону України «Про землеустрій» ( в редакції станом на дату прийняття розпорядження) встановлювався порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування на праві оренди.

Зокрема, надання земельних ділянок державної чи комунальної власності у користування здійснюється за результатами розгляду клопотання зацікавленої особи про надання земельної ділянки у користування на підставі рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, якими надається дозвіл на розроблення документації із землеустрою. Розроблена документація із землеустрою подається комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою та у разі позитивного висновку комісії затверджується відповідним рішенням (розпорядженням) з подальшим наданням земельної ділянки у користування.

Водночас, згідно вимогам ст. 123 Земельного кодексу України, у разі формування нових земельних ділянок, рішення органів виконавчої влади приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Аналогічні норми зазначені у ст. 50 Закону України «Про землеустрій», згідно яким у разі формування нових земельних ділянок складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Крім того, виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок для ведення фермерського господарства вимагається ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство», яка передбачає, що районна державна адміністрація розглядає у місячний строк заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду і у разі її задоволення дає згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки, який в подальшому погоджується та затверджується відповідно до закону.

Всупереч вказаним вимогам головою Хорольської РДА не приймалось розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 вищевказаних земельних ділянок загальною площею 47,71 га, а тому проект землеустрою не виготовлявся та у визначеному законодавством порядку не затверджувався.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності громадянам, юридичним особам здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Згідно вимог статті 123 ЗК України, у разі формування нових земельних ділянок, рішення органів виконавчої влади приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 50 Закону України «Про землеустрій», визначено, що у разі формування нових земельних ділянок складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому ЗК України.

Згідно вимог ст.15 ЗУ «Про оренду землі», проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом є невід'ємною частиною договору оренди землі. Статтею 6 вказаного Закону визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України. Порушення вимог даної статті є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Однак у порушення вищезазначених вимог закону Хорольскою РДА розпорядження про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки не приймалось. Відповідно на виконання такого розпорядження проект відведення не виготовлявся, а розпорядження про його затвердження не приймалось.

Окрім того, незаконність вказаних розпоряджень підтверджується актом перевірки державного інспектора сільського господарства в Полтавській області від 20.06.2013 року.

Апелянтом фактично не заперечується порушення порядку надання земельної ділянки в оренду, проте, він вважає, що це не є підставою для визнання договору оренди землі недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи, що спірний договір оренди землі укладений на виконання розпоряджень голови Хорольської РДА, що визнані незаконними, то такий договір суперечить вимогам чинного, на час його укладення, законодавства та суперечить інтересам суспільства та держави. Встановлене судом порушення законодавства з боку Хорольської РДА може бути усунуте лише шляхом визнання договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2012 року недійсним, оскільки сам договір є похідним від розпоряджень голови Хорольської районної державної адміністрації від 09 та 22 листопада 2012 року про затвердження проектної документації та надання земельної ділянки ОСОБА_3

Посилання апелянта на неможливість розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Проте, колегія суддів не може погодитись із висновком місцевого суду про витребування земельної ділянки та покладення на ОСОБА_3 обов'язку повернути її до земель запасу Мусіївської сільради.

На час розгляду справи судом першої інстанції земельна ділянка, яка розташована на території Мусіївської сільради площею 47,7 га кадастровий номер НОМЕР_2 відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності поділена, у результаті чого утворилися нові земельні ділянки.

Новоутворені земельні ділянки належать ОСОБА_7 (3,79 га), ОСОБА_8 (3,79 га), ОСОБА_9 (3,79 га), ОСОБА_10 (3,79 га), ОСОБА_11 (3,79 га) та ОСОБА_12 (3,79 га), що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 4 а.с. 140-145). Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 4 а.с. 137) ОСОБА_3 володіє земельною ділянкою площею 24,9647 га кадастровий номер НОМЕР_3. Проте, прокурором позовні вимоги про витребування вказаної земельної ділянки не заявлялись.

Власники земельних часток-паїв та користувачі виділених земельних ділянок, окрім ОСОБА_3, до участі у справі не залучені. Вимог про витребування у них земельних ділянок позивачем не заявлено. Підстав для такого витребування не встановлено.

З цих підстав, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог прокурора Хорольського району Полтавської області про зобов'язання ОСОБА_3 повернути орендовані землі до земель запасу Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ним було ухвалено помилкове рішення в частині витребування земельної ділянки та покладення на ОСОБА_3 обов'язку повернути ї до земель запасу Мусіївської сільради, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування в цій частині та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 367 ч. 1, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області, ухвалене 19 жовтня 2017 року в частині зобов'язання ОСОБА_3 повернути до земель запасу Мусіївської сільської ради Хорольського району земельну ділянку, розташовану на території Мусіївської сільської ради площею 47,7 га кастровий номер НОМЕР_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову прокурора Хорольского району Полтавської області до Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_3 про зобов'язання ОСОБА_3 повернути до земель запасу Мусіївської сільської ради Хорольського району земельну ділянку, розташовану на території Мусіївської сільської ради площею 47,7 га кастровий номер НОМЕР_2 - відмовити.

В іншій частині рішення Хорольського районного суду Полтавської області, ухваленого 19 жовтня 2017 року залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: --//-- О.Ю. Кузнєцова

Судді --//-- Т.О. Кривчун

--//-- Л.І. Пилипчук

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова