Справа № 2-1889/2009 р.                                                                                                                                              

                                                З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

                                                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 грудня 2009 року  Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі:                       головуючого                       судді  

                                      при секретарі                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором  позики,

                                                              в с т а н о в и в.

    ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі   17290 грн за договором позики,  2772 грн 42 коп інфляційних виплат,  593 грн 56 коп 3 % річних від простроченої суми, 1700 грн моральної шкоди  та  судові витрати і витрати за надання правової допомоги адвоката в сумі 709 грн 90 коп.

В ході судового розгляду  позивач ОСОБА_1 зменшив розмір позовних вимог, відмовився від вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 1700 грн і пояснив, що  03 липня 2008 року  між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений нотаріально посвідчений договір позики 17 290 грн. За даним договором відповідач зобов’язався повернути борг до 03 жовтня 2008 року . Однак, у визначений договором строк відповідач позику  не повернув.  Оскільки  відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, то відповідно до п. 4 договору зобов’язаний повернути борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми .   Таким чином сума боргу на час розгляду справи судом з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних становить 20655 грн 98 коп. Так як договором позики не передбачено стягнення моральної шкоди у разі невиконання зобов’язання, закон в даному разі не передбачає стягнення моральної шкоди за невиконання грошового зобов’язання, то відмовився від позовних вимог про стягнення 1700 грн моральної шкоди з відповідача.

Відповідач  ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився і не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи та наслідки неявки в судове засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про вручення повістки.

Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, наслідки заочного розгляду йому зрозумілі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд знаходить, що позов слід задоволити з таких підстав.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає  у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.  

Судом встановлено, що 03.07.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений нотаріально посвідчений договір позики 17290 грн строком до 03.10.2008 року (а.с.4). Означеним договором передбачена відповідальність сторін у разі прострочення виконання грошового зобов’язання. Зокрема, відповідно до п. 4 договору боржник зобов’язаний повернути борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми .

Відповідач  факт отримання від ОСОБА_1  коштів за договором від 03.07.2008 року не спростував і не заперечив .

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що в даному випадку становить 2772 грн 42 коп, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В даному спорі інший розмір процентів не встановлений. Тому сума 3 % річних становить 593 грн 56 коп.

На підставі наведеного суд знаходить вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договорами позики - підставними та обґрунтованими.

Розмір сплаченого позивачем судового збору та витрат на ІТЗ розгляду справ судом стверджується квитанціями про сплату (а.с.  8-19), витрати на правову допомогу підтверджуються квитанцією адвоката (а.с. 18).

Отже, позовні вимоги підставні, законні та обґрунтовані, а тому їх слід задоволити повністю, судові витрати розділити між сторонами відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.                          

Керуючись ст.ст. 8, 10, 14, 18, 88, 209, 213-215, 228 ЦПК України,   суд                                

                                                                     в и р і ш и в .

Позов задоволити.

Стягнути з  ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 17290 грн (сімнадцять тисяч двісті дев’яносто грн) боргу за договором  позики,  2772 грн 42 коп (дві тисячі сімсот сімдесят дві грн 42 коп) інфляційних коштів,  593 грн 56 коп (п’ятсот дев’яносто три грн 56 коп) трьох відсотків річних  та 709 грн 90 коп судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте Славутським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії в Славутський міськрайонний суд.

    Протягом десяти днів з моменту проголошення рішення суду сторони можуть подати заяву про апеляційне оскарження рішення та протягом наступних двадцяти днів подати апеляційну скаргу на рішення суду в апеляційний суд Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.

                                                            Суддя