ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2119/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря - Болюк Н. В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 819/180/18 (ухвала постановлена о 12:28 год. у м. Тернополі судом у складі головуючого судді Мартиць О. І., повний текст ухвали виготовлено 26 лютого 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської міської ради, в якому просив визнати протиправним та нечинним пункт 4 рішення Тернопільської міської ради від 24 березня 2017 року № 7/14/61 «Про затвердження містобудівної документації м. Тернопіль. Внесення змін до Генерального плану міста, затвердженого рішення міської ради від 10 серпня 2010 року № 5/37/11».

Позовні вимоги обґрунтовував посиланням на те, що пункт 4 вказаного вище рішення порушує його права як члена територіальної громади та жителя АДРЕСА_1 на безпечні та комфортні умови проживання, використання рекреаційної зони зазначеного бульвару за призначенням, а відтак підлягає скасуванню.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що він дізнався про порушення його прав як члена територіальної громади та жителя АДРЕСА_1 01 грудня 2017 року - після публікації на сайті Тернопільської міської ради Додатку № 2 до згаданого вище рішення, а відтак суд першої інстанції безпідставно залишив його позовну заяву без розгляду, з підстави пропуску ним строку звернення до адміністративного суду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній обставини, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце його проведення, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже чинним законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, перебіг якого починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення права та/або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

При цьому, якщо конкретний день, коли особа дізналася про порушення свого права, встановити точно неможливо, то вказаний строк обчислюється з дня, коли вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Водночас, «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання та наявність реальних умов, за яких позивач мав реальну можливість дізнатися про рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, яку він вважає протиправною.

Постановляючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що строк звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з дня прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Такий висновок є помилковим, оскільки розглядаючи даний спір суд повинен був встановити коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права та враховуючи ці обставини, перевірити, чи пред'явлений позов з дотриманням встановленого законом строку, а якщо ні, то вирішити питання щодо поважності причин його пропуску.

Однак суд не звернув увагу на вказані особливості обчислення та застосування строку позовної давності, не з'ясував коли саме почався перебіг позовної давності в даній справі, а відтак прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 819/180/18 - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради про визнання протиправним рішення - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А. І. Рибачук

судді В. М. Багрій

Д. М. Старунський

Повне судове рішення складено 04 травня 2018 року.