ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1967/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2018 року суддя Сташків Н.Б., час ухвалення 10:35 год., місце ухвалення смт.Підволочиськ у справі № 604/235/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Підволочиське районне споживче товариство, Кооперативно торгово-виробниче підприємство Підволочиського рай СТ, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення, дата складення повного тексту не зазначена, -

В С Т А Н О В И Л А:

20.03.2017р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради від 06 лютого 2017 року № 33 «Про організацію тимчасово комунального ринку».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що дане рішення є незаконним, порушує його права на майбутнє отримання в оренду земельної ділянки для обслуговування об'єктів його приватної власності комплексу будівель і споруд ринку, який розміщений на земельній ділянці щодо якої прийнято оскаржуване рішення. Вважає, що передумовою прийняття органом місцевого самоврядування спірного рішення повинно бути рішення Підволочиської селищної ради про виділення визначеному суб'єкту господарювання земельної ділянки для організації та обслуговування тимчасового комунального ринку. У даному рішенні відповідача відсутнє посилання на рішення про відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 для організації тимчасового комунального ринку, не вказано її розмір, не визначено суб'єкта господарювання, якому надається земельна ділянка і який буде організовувати ринок. Вказане суперечить, на думку позивача, постанові КМУ від 29 липня 2009 року № 868 «Про деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків».

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19.01.2018р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив дану постанову, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; з порушенням норм процесуального права, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішення суду безпідставно обґрунтовано посиланням на ст.ст. 26, 30, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», також судом невірно витлумачено положення постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2009р. №868 «Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків», якою затверджено Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, оскільки вони не підтверджують висновок суду, що рішення Виконавчого комітету Підволочиської селищної ради №33 від 06.02.2017р. прийнято в межах повноважень та у спосіб передбачений законом.

Утворенню тимчасового комунального ринку має передувати прийняття сесією Підволочиської селищної ради на пленарному засіданні рішення про виділення (передачу в оренду чи власність) визначеному суб'єкту господарювання земельної ділянки для організації та обслуговування тимчасового комунального ринку. При цьому, у рішенні ради має бути зазначена площа земельної ділянки, яка виділяється під тимчасовий комунальний ринок, і суб'єкт господарювання якому вона виділяється для організації такого ринку.

Судом не надано оцінки правовому статуту земельної ділянки по АДРЕСА_1 на якій розміщено комплекс будівель і споруд ринку апелянта, а також не досліджено і не спростовано наданих позивачем доказів, що потреба площі земельної ділянки під об'єктами приватної власності ОСОБА_1 та для їх обслуговування становить 0,215 га, що відповідає усій площі земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка знаходиться у постійному користуванні попереднього землекористувача - Підволочиського районного споживчого товариства згідно наявного у справі Державного акту на право постійного користування землею, і земельна ділянка є сформованою незалежно від присвоєння її кадастрового номера, оскільки право користування на земельну ділянку виникло у Підволочиського РайСТ до 2004 року, що виключає як утворення так і організацію тимчасового комунального ринку за вказаною адресою.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

24.04.2018р. на адресу суду надійшли відзиви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в якому просить залишити без змін рішення суду та розглядати справу у їх відсутності, а також селищного голови Підволочиської селищної ради, в якому просить залишити без змін рішення суду та зазначає, що позивач фактично звернувся до суду на захист прав та інтересів КТПВ Підволочиьского райСТ, яке на даний час, як юридична особа, припинено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області № 33 від 06 лютого 2017 року « Про організацію тимчасового комунального ринку» вирішено організувати тимчасовий комунальний ринок з продажу непродовольчих та продовольчих товарів за адресою : АДРЕСА_1. Визначено відповідальним організатором тимчасового комунального ринку комунальне підприємство «Милосердя» Підволочиської селищної ради, а також доручено комунальному підприємству «Милосердя» вжити заходів щодо облаштування та створення умов для функціонування тимчасового комунального ринку, відповідно до вимог чинного законодавства, а також надавати для затвердження виконавчому комітету селищної ради перелік послуг тимчасового комунального ринку.

Позивач ОСОБА_1 являється власником комплексу будівель та споруд ринку в т.ч. торговий павільйон з адмінприміщеннями загальною площею 413,5 кв.м., торговий павільйон з складськими приміщеннями загальною площею 135,0 кв.м. вбиральня загальною площею 71,0 кв.м., два торгових під навіси загальною площею 103,4 кв.м, що стверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 липня 2014 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не наведено, а судом не здобуто належних та допустимих доказів порушення його прав свободи або інтересів під час прийняття виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради рішення №33 від 06 лютого 2017 року «Про організацію тимчасового комунального ринку», а оскаржуване рішення відповідача прийнято в межах та у спосіб, що передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішенням виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради №33 від 06 лютого 2017 року «Про організацію тимчасового комунального ринку» не порушено прав та інтересів позивача, таке прийнято в межах та у спосіб, що передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виходячи з наступного:

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції - ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Оскаржуючи процедуру прийняття відповідачем оспорюваного рішення, позивач фактично намагається запобігти можливим майбутнім порушенням його прав на отримання в оренду земельної ділянки, що свідчить про відсутність порушеного його права.

Відповідно до Постанови КМУ № 868 від 29 липня 2009 року «Про деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків», рекомендовано органам місцевого самоврядування утворити у разі виявлення облаштованих торговельних місць, на яких провадиться торговельна діяльність, без відповідних документів, для забезпечення захисту прав споживачів і підприємців на період до трьох років тимчасові комунальні ринки, протягом дії яких провести громадське обговорення генерального плану населеного пункту з метою визначення місць для розташування ринків.

Відповідно до п.8 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово- комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку належать організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку усіх форм торгівлі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Покликання апелянта на процесуальні порушення при розгляді справи, а саме прийняття рішення суддею під час перебування в нарадчій кімнаті по даній справі, з посиланням на витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с.57 т.2) колегія суддів не приймає до уваги, оскільки виходячи з журналу судового засідання від 18.01.2018р. - 19.01.2018р. (а.с.30 - 34 т.2) час перебування в нарадчій кімнаті з 11.37 год. 18.01.2018р. до 10.18 год. 19.01.2018р. не свідчить про те, що зазначені апелянтом рішення, були прийняті саме в цей період, а лише стверджують факт надсилання електронних копій судових рішень.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2018 року у справі № 604/235/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик

судді О. І. Мікула

А. Р. Курилець

Повне судове рішення складено 05.05.18