Судове рішення #711678
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 11- 128/ 07р.                                            Головуючий 1-ї інстанції

Категорія: ст. 185 ч.2 КК                                         Покровська Т.С.

України                                                                    

Доповідач апеляційного суду Войтовський С.А.

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

22 лютого 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Карпія В.М. суддів- Пісного І.М., Войтовського С.А. за участю прокурора- Андреєвої Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Корабельного району м. Миколаєва на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, українець, громадянин України, раніше судимий: 1) 07.12.93 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст. 84 ч.З КК України ( 1960 року) до 4 років позбавлення волі, умовно з іспитовим строком на 3 роки; 2) 03.02.1995 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст. 229- 6 ч.2 КК України (1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 07.03.2000 року за відбуттям строку покарання; 3) 02.07.2002 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком на 2 роки, за постановою Корабельного районного суду М.Миколаєва від 14.08.2003 року направлений в місця позбавлення волі строком на 2 роки, звільнений 23.03.2005 року на підставі ст. 81 КК України умовно - достроково на 5 місяців 13 днів; - засуджений за ст. 185 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі.

На   підставі   ст.75   КК   України   ОСОБА_1   звільнений   від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

 

Відповідно до ст. 76 КК України він зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально -виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися в органи кримінально - виконавчої системи для реєстрації.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування збитків 630 грн

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 17.10.2006 року в період часу з 16.00 до 17.00 год., перебуваючи в гостях у ОСОБА_2, яка мешкала в АДРЕСА_1, скориставшись тим, що остання уваги не звернула, таємно викрав її мобільний телефон "Самсунг X - 461", вартістю 565 грн. з сім- картою вартістю 40 грн. і чохлом, вартістю 25 грн., чим спричинив потерпілій збитки на загальну суму 630 грн. З викраденим ОСОБА_1 з місця події зник і розпорядившись ним на свій розсуд.

В апеляції помічник прокурора посилається на те, що суд при призначенні ОСОБА_1 покарання не врахував дані щодо особи засудженого, а саме те, що він не працює та раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Крім того, на думку апелянта, суд формально врахував обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочину. На його думку, за таких обставин, не було підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України. Разом з тим, в апеляції помічник прокурора вказує і на те, що вирок підлягає скасуванню в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання обставинам справи та особі засудженого. При цьому вважає призначене покарання м'яким і остаточно просить призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України 2 роки позбавлення волі.

Іншими учасниками процесу вирок не оскаржувався.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Андреєвої Н.В., яка підтримала апеляцію і просила скасувати вирок суду першої інстанції за м'якістю та постановити новий вирок, яким призначити засудженому реальну міру покарання у виді 2 років позбавлення волі, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки про винність ОСОБА_1 в скоєні злочину, за який він засуджений, за обставин встановлених судом відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні і викладеними у вироку, зокрема, визнавальними показами самого засудженого, його заявою про вчинення крадіжки мобільного телефону у своєї знайомої, заявою потерпілої ОСОБА_2, касовими документами від

 

23.10.2006 року, згідно яким ОСОБА_1 здав викрадений телефон під заставу.

Фактичні обставини злочину та кваліфікація дій засудженого апелянтом не оспорюються. Дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Що стосується покарання, то воно призначено ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням ступіня тяжкості вчиненого злочину, даних щодо його особи і стану здоров'я, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання. Так, суд обґрунтовано врахував, що ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, те, що він сприяв розкриттю злочину, повністю визнав свою вину, розкаявся у вчиненому. Як обставини, що пом'якшують покарання суд також врахував наявність у ОСОБА_1 тяжких захворювань- туберкульоз, бронхіальна астма, гіпертонія. Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 характеризується посередньо, вказано, що він спиртними напоями не зловживає, наркотичні засоби також не вживає, з особами схильними до правопорушень і злочинів стосунків не підтримує. Також суд врахував як обставину, що обтяжує покарання- рецидив злочинів.

Таким чином, доводи прокурора, викладені в апеляції, про те, що суд формально врахував вказану обставину та дані про особу засудженого, являються безпідставними. Враховуючи вищенаведене, обставини справи, суд правильно прийшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбуття покарання, застосувавши ст.ст.75,76 КК України.

Крім того, в апеляції помічник прокурора фактично просив пом'якшити призначене ОСОБА_1 покарання до 2 років позбавлення волі, тоді як суд призначив йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, тобто, значно більше ніж те, що просив апелянт.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника прокурора Корабельного району м. Миколаєва залишити без задоволення, а вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1- без зміни.

 

Головуючий:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація