ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2018 р. Справа № 917/2002/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 13.02.2018 р. № 01/1167;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю від 08.02.2018 р. ;

Секретар судового засідання Казакова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №459 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 08.02.2018 р. у справі № 917/2002/17

за позовом Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, м. Кременчук Полтавської області

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава

про стягнення 49 065,55 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення 49065,55 грн., в тому числі: нараховані за несвоєчасну оплату заборгованості за договором про послуги з постачання неочищеної технічної води від 30.05.2014 р. № 58620/1247 44296,07 грн. інфляційних нарахувань та 4 769,48 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.02.2018 р. у справі № 917/2002/17 (суддя Гетя Н.Г.) відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Рішення мотивоване, зокрема, з тих підстав, що відповідно до п. 3.4 Договору, оплата наданого рахунку за отримані послуги проводиться споживачем протягом 5-ти банківських днів з дати вручення рахунку відповідачеві, а тому відлік простроченого платежу починається з наступного дня після закінчення цього терміну, проте, позивачем не надано доказів вручення рахунків відповідачеві належним чином і саме в ту дату, яка зазначена ним у розрахунках.

При цьому суд зазначив, що з позовної заяви та доданих матеріалів не вбачається, що дата виписки рахунку є ї датою його вручення відповідачеві, а підтвердженням вручення рахунку відповідачеві є вхідний штемпель канцелярії відповідача. Уповноваженими особами відповідача на отримання вхідної кореспонденції є співробітники канцелярії, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, жодного іншого працівника відповідача не уповноважено отримувати документи від позивача. Крім того, належним доказом дати отримання рахунку є штемпель відділення Укрпошти, що підтверджує відправлення та отримання кореспонденції, проте, позивачем відповідних доказів не надано.

Позивач подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема на безпідставність доводів суду першої інстанції, що належне отримання відповідачем рахунків за Договором має відбуватися лише уповноваженими особами відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки Договір не містить відповідних положень, а документ, що визначає лише зазначених осіб повноважними на отримання рахунків є локальним документом по підприємству, а тому його положення не розповсюджуються на умови Договору.

Також позивач зазначає про безпідставність доводів суду, що належним доказом отримання рахунку є штемпель канцелярії відповідача або відділення поштового зв’язку, оскільки відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. На думку позивача, належними доказами дати отримання відповідачем рахунків за Договором є надані ним до матеріалів справи рахунки із підписом працівника відповідача про дату їх отримання та банківські виписки по рахунку, в яких зазначено номер та дати рахунків, сплачених відповідачем і т. ін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 2732 від 10.04.2018 р.) та в судовому засіданні просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення-без змін.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що відповідно до п. 3.4 Договору, оплата наданого рахунку за отримані послуги проводиться споживачем протягом 5-ти банківських днів з дати вручення рахунку відповідачеві, а тому відлік простроченого платежу починається з наступного дня після закінчення цього терміну, проте, позивачем не надано доказів вручення рахунків відповідачеві належним чином і саме в ту дату, яка зазначена ним у розрахунках та ін.

Викладені вище висновки господарського суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам справи, обставини, що мають значення для справи з'ясовані неповно, у зв'язку з чим наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судовою колегією встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 30 травня 2014 року між позивачем-Комунальним підприємством “Кременчукводоканал” Кременчуцької міської ради (далі - КП “Кременчукводоканал”) та відповідачем -Публічним акціонерним товариством “Полтаваобленерго” (далі - ПАТ “Полтаваобленерго”) укладено Договір на послуги постачання неочищеної (технічної води) № 58620/1247 (далі по тексту Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору,Водоканал- КП “Кременчукводоканал” зобов'язується надати Споживачеві - ПАТ “Полтаваобленерго”) послуги з постачання неочищеної (технічної) води, а Споживач зобов'язується розрахуватись за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Споживач розраховується з Водоканалом в грошовій формі по договірному тарифу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Водоканалу.

У відповідності до п. 3.2. Договору, тариф на постачання неочищеної (технічної) води на момент укладання договору складає 1,308 грн. куб. за м. куб. без ПДВ відповідно до Базового розрахунку вартості на послуги постачання неочищеної (технічної) води.

01 січня 2015pоку між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої, з дати її підписання, тариф на постачання неочищеної (технічної) води згідно з Договором складає 1,69 грн. з ПДВ.

П. 4.1 Договору передбачено, що Споживач розраховується з Водоканалом в грошовій формі по договірному тарифу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Водоканалу.

Згідно з п.3.4. Договору, оплата наданого рахунку за отримані послуги проводиться Споживачем протягом 5-ти банківських днів з дати вручення рахунку. Відлік простроченого платежу починається з наступного дня після закінчення цього терміну. Пунктом 4.4. Договору встановлено обов’язок Споживача своєчасно, в п’ятиденний термін після вручення рахунку Водоканалом, сплачувати надані йому послуги.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що договір укладається з 30 травня 2014 року по 31 грудня 2014 року. Договір вважається переукладеним на кожний наступний рік на тих же умовах, якщо за один місяць до його припинений жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії і так в подальшому.

30 листопада 2016 року КП “Кременчукводоканал” на адресу ПАТ “Полтаваобленерго” направило лист вих. № 23/8896 від 29 листопада 2016 року, яким повідомило ПАТ “Полтаваобленерго” про те, що дія Договору на послуги постачання неочищеної (технічної) води від 30 травня 2014 року № 58620/1247 з 31 грудня 2016 року буде припинена (зазначений лист ПАТ “Полтаваобленерго” отримало 05 грудня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення).

Таким чином строк дії Договору на послуги постачання неочищеної (технічної) води від 30 травня 2014 року № 58620/1247 закінчився 31 грудня 2016 року.

Заборгованість за Договором на послуги постачання неочищеної (технічної) води від 30 травня 2014 року № 58620/1247 у ПАТ “Полтаваобленерго” перед КП “Кременчукводоканал” відсутня, у зв'язку з повною (фактичною) оплатою поставленої води, на що посилається позивач та на підтвердження чого він надав виписки про рух коштів по банківському рахунку.

Проте, позивач посилається на те, що оплату наданих послуг за Договором, ПАТ “Полтаваобленерго” проводило несвоєчасно, тобто з порушенням встановленого п. 3.4. Договору строку оплати – після закінчення 5-ти банківських днів з дати вручення відповідних рахунків.

На підставі вище викладеного та положень статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано відповідачу інфляційні витрати та 3% річних, зокрема за виставленими рахунками:

-          №56820/189447 від 24.11.2014р. інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 258,00 грн.;

-          №56820/192747 від 25.12.2014р. інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 449,73 грн.;

-          №56820/195126 від 27.01.2015р. інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 142,27 грн.;

-          №56820/197370 від 23.02.2015р. інфляційні витрати – 40580,63 грн., 3% річних – 449,73 грн.;

-          №56820/199469 від 25.03.2015р. інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 280,15 грн.;

-           №56820/201790 від 27.04.2015р. інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 166,23 грн.;

-          №56820/207054 від 24.06.2015р. №56820/20 інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 401,26 грн.;

-           №56820/209377 від 27.07.2015р. інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 207,51 грн.;

-          №56820/211628 від 25.05.2015р. інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 347,77 грн.;

-          №56820/213938 від 24.09.2015р. інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 856,53 грн.;

-          №56820/218327 від 24.11.2015р. інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 229,33 грн.;

-          №56820/220897 від 28.12.2015 інфляційні витрати – 3 715,44 грн., 3% річних – 507,57 грн.;

-          №56820/223028 від 25.01.2016р. інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 264,02 грн.;

-          №56820/227688 від 28.03.2016р. інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 137,09 грн.;

-          №56820/232374 від 31.05.2016р. інфляційні витрати – відсутній індекс інфляції, 3% річних – 1221,13 грн.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спірний Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, оскільки передбачає оплату відповідачем як складової ціни (тарифу) діяльності з переміщення води з природних джерел по приєднаних мережах до відповідача.

Згідно з п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов‘язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 612 Цивільного кодексу України ,боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не притупив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов’язання , а саме передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем до позовної заяви додано належні, допустимі, достатні та достовірні докази отримання відповідачем рахунків за Договором певною датою .

Зокрема, позивачем до позовної заяви надано копії наступних рахунків, які містять підпис працівника відповідача про їх отримання із проставленням дати отримання. що співпадає з датою самого рахунку:

- №56820/189447 від 24.11.2014р.;

-          №58620/192747 від 25.12.2014р.;

-          №58620/195126 від 27.01.2015р.;

-          №58620/197370 від 23.02.2015р.;

-          №58620/199469 від 25.03.2015р.;

-           №58620/201790 від 27.04.2015р.;

-          №58620/207054 від 24.06.2015р.;

-           №56820/209377 від 27.07.2015р.;

-          №56820/211628 від 25.05.2015р.;

-          №56820/213938 від 24.09.2015р.;

-          №56820/218327 від 24.11.2015р.;

-          №56820/220897 від 28.12.2015 р.;

-          №56820/223028 від 25.01.2016р.;

-          №56820/227688 від 28.03.2016р.;

-          №56820/232374 від 31.05.2016р.;

Разом з підписом працівника відповідача про отримання рахунків датою їх виписки, зазначена обставина також підтверджується тим, що відповідачем проводилася оплата саме за цими рахунками, отриманими через зазначеного представника, що у свою чергу підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по рахунку, в яких в якості підстави оплати зазначено номера та дати цих рахунків та відповідачем цей факт не оспорюється.

Доводи господарського суду першої інстанції про те, що отримання відповідачем рахунків за Договором має відбуватися лише уповноваженими особами відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки Договір не містить відповідних умов та, як зазначено вище, відповідач проводив оплату за рахунками, отриманими його працівником, який розписався в їх отриманні, таким чином підтвердивши факт їх отримання.

Разом з тим, сторони не довели що являє собою зазначений у Договорі рахунок, які його ознаки, зміст, форма, тощо.А отже за відсутності відповідних домовленостей дії сторін щодо певних документів та розрахунків вважаються конклюдентними та такими, що містять ознаки прийняття до виконання умов Договору.

Також безпідставними є доводи суду першої інстанції, що належним доказом отримання рахунку є штемпель канцелярії відповідача або відділення поштового зв’язку, оскільки відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Як зазначено вище, належними доказами дати отримання відповідачем рахунків за Договором є надані позивачем до матеріалів справи копії рахунків із підписом працівника відповідача про дату їх отримання та банківські виписки по рахунку, в яких зазначено номер та дата рахунку, сплаченого відповідачем.

Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Проте, посилання у договорі на факт одержання рахунку не є визначенням певного строку чи терміну в розумінні статті 252 Цивільного кодексу України, оскільки рахунок є лише документом, що містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, він в розумінні чинного законодавства не є первинним документом, який фіксує обсяг наданих послуг або розрахунковим документом, а тому не є документом, за відсутності якого неможливо проведення оплати певного обсягу послуг. При цьому, пунктом 3.4 Договору передбачено, що обсяг наданих послуг визначається сторонами сумісно щомісячно до 25 числа, шляхом зняття показань приладів обліку по кожному об'єкту та фіксування його у двосторонньому акті. Сторонами складено відповідні акти, копії яких надано позивачем до матеріалів справи. Крім того, сторонами щомісячно складалися звіти про обсяги послуг за показами приладів обліку та позивачем щомісячно надсилалися відповідачеві факсограми, в яких зазначено обсяги спожитих послуг. Копії актів та факсограм надано позивачем до матеріалів справи. Факти отримання зазначених послуг відповідачем не спростовано.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки не є обумовленою сторонами обставиною щодо якої невідомо настане вона чи ні, та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України.

Таким чином, строк виконання зобов'язання з оплати наданих послуг у Договорі не визначений моментом одержання відповідачем рахунку, а наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість поставленого позивачем товару.

Відповідну правову позицію щодо правової кваліфікації посилання у договорі на факт одержання рахунку як на подію, з якою починається відлік строку оплати висловлено Верховним Судом України у постанові від 29.09.2009р. у справі № 37/405 (09/223).

Оскільки строк в Договорі не визначений моментом одержання відповідачем рахунку, а в Договорі зазначено, що розрахунковим періодом, тобто періодом, в якому повинні бути здійснені розрахунки за переміщення технічної неочищеної води є один умовний місяць з 24-по 24 число, сторони визначили строк сплати поставленої води до 24 числа кожного місяця, а тому прострочення оплати починається з 25 числа кожного місяця.

Позивачем правомірно, в межах відповідних періодів прострочення у розрахунку суми позову визначено періоди прострочення за кожною послугою по місяцях.

Отже, матеріалами справи підтверджено наявність прострочення з боку відповідача щодо сплати заборгованості за Договором, що відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України є правовою підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 4769,48 грн. в межах періодів прострочення.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного Кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті "Урядовий кур'єр".

Разом з тим, із встановлених обставин справи вбачається, що позивач здійснив свій розрахунок інфляційних втрат частково з порушенням вимог статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки при обчисленні інфляційних втрат за несвоєчасну сплату за рахунком № 56820/213938 від 24.09.2015 р. не врахував, що за період з 01.10.2015 р. по 28.10.2015 р. індекс інфляції був меншим одиниці та становив 0,987.Таким чином індекс інфляції щодо заборгованості за Договором за цей період становить - 4838,40 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення 4838.40 грн. інфляційних втрат є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.Відповідно задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення інфляційних за вирахуванням зазначеної суми, а саме в сумі 39430,67 грн.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування в певній частині, з прийняттям нового рішення.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 статті 275, п.п. 1,4 ч. 1 статті 277, статтями 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 08.02.2018 р. у справі № 917/2002/17 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 4769,48 грн. 3% річних та 39430,67 грн. інфляційних втрат скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" ( 36022, м. Полтава вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819) на користь Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради ( 39623 м. Кременчук Полтавської області, пров. Героїв Бреста, 35-А, код ЄДРПОУ 03361655) 4769,48 грн. 3% річних, 39430,67 грн. інфляційних втрат, 1440 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 2160 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Полтавської області.

В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.