Справа № 2-А-123/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 року. с. Приазовське
Приазовський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Пантилус О.П.,
при секретарі Орманджи Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Приазовське справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС по забезпеченню м.Мелітополя УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області старшини міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № АР 066699 від 14.03.2009р;
ВСТАНОВИВ:
15 червня 2009р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та скасувати постанову № АР 066699, винесену відповідачем 14 березня 2009 р. про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 гривень за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпроАП.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 09 червня 2009 року він по пошті отримав постанову з відділу державної виконавчої служби Приазовського РУЮ про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього на користь держави 900 гривень. У відділі державної виконавчої служби Приазовського РУЮ він отримав ксерокопію постанови по справі про адміністративне правопорушення № АР 066699, винесену 14 березня 2009 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби взводу ДПС по забезпеченню м. Мелітополя УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області старшиною міліції ОСОБА_2. Вважає, що відповідачем порушені його права, так як після складання протоколу, його копія позивачу не вручена, не надіслана поштою, відповідач не повідомив його про складання протоколу. Після зупинення його автомобіля відповідач сказав, що він порушив правила дорожнього руху та проведе з ним бесіду. А після бесіди ОСОБА_2 попросив підписати аркуш паперу, начебто як доказ того, що він провів бесіду, після чого відпустив його. Про те, що цей аркуш паперу є протоколом про адміністратине правопорушеня, відповідач не повідомив, права не роз’яснював. Окрім того копію постанови він не отримував взагалі, а її ксерокопію отримав у відділ державної виконавчої служби Приазовського РУЮ. Вважає, що відповідачем порушені його права, передбачені ст. 268 КУпроАП, оскільки справа була розглянута у його відсутності з порушенням вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення. Вважає, що будь-які докази скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КупроАП, передбачених ст. 251 КупроАП відповідач не здобув.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав вимоги за обставинами викладеними в позовній заяві і просить їх задовольнити, пояснивши також, що 14.03.2009 року він рухався на автомобілі НОМЕР_1, що належить йому на праві власності в м. Мелітополі Запорізької області та повертаючи з вулиці ОСОБА_3 на вулицю Леніна не пропустив пішохода одну жінку, а не пішоходів, як вказано в постанові, та вказана жінка стояла, не рухаючись, а він проїхав не спричиняючи їй перешкод. Коли його зупинив інспектор, то повідомив йому, що усно попереджає його та проводить роз”яснювальну роботу, про що він поставив свій підпис у протоколі, копій будь яких документів йому інспектор не надавав, а тільки через три місяці він отримав із виконавчої служби постанову про відкриття виконавчого провадження, згідно якої він повинен сплатити штраф в сумі 900 грн. Тому, вважає постанову, винесену інспектором Москаленко Г.В., незаконною та просить її скасувати.
Представник позивача ОСОБА_4 В судовому засіданні підтримав вимоги позивача за вказаними в позовній заяві обставинами та просить їх задовольнити, так як відповідачем при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, розгляді справи і винесенні постанови не додержані: вимоги ч. 2 ст. 254 КУпроАП, а саме протокол складено у відсутності правопорушника та другий його екземпляр не вручений ОСОБА_1; вимоги ч. 1 ст.285 КупроАП — постанова не оголошена після закінчення розгляду справи, не вручена і не надіслана правопорушнику у встановлений законом термін; всупереч вимог ч. 2 ст. 268 КупроАП справа про адміністративне правопорушення розглянута у відсутності позивача; обставини, які відповідно до вимог ст. 280 КУпроАП необхідно з”ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідачем не встановлені та будь-які докази скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпроАП, передбачених ст. 251 КупроАП відповідач не здобув.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що 14.03.2009 року він виконуючи свої службові обов”язки по нагляду за дорожнім рухом поблизу перехрестя вул. Леніна та вул. О.Невського м. Мелітополя, за порушення п. 16.2 ПДР, на підставі ст. 254 КупроАП склав на ОСОБА_1 адміністративний протокол № АГ930778 у відповідності з вимогами закону, виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої постановив накласти на позивача штраф у розмірі 450 грн. Правопорушник при складанні протоколу та постанови був присутній та ознайомлений з правами і обов”язками, відповідно до вимог ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпроАП. ОСОБА_1 в присутності свідків від підпису та пояснень відмовився, копію протоколу та постанови отримав. Тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши позивача, відповідача, опитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 14 березня 2009 року відповідачем винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 грн. за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпроАП.
В постанові відповідачем зазначено, що розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, інспектор ДПС встановив, що 14.03.2009р. керуючи автомобілем НОМЕР_2 по вул. О.Невського в м.Мелітополі, на перехресті з вул.Леніна, повертаючи праворуч не надав дорогу пішоходам, які переходили проїжджу частину на яку він повертав, чим допустив порушення п.16.2 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КупроАП.
До постанови додані:
• протокол серії АГ № 930778 від 14.03.2009 року, згідно якого ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення при викладених вище обставинах, а також йому повідомлено про місце розгляду справи, з правами та обов”язками відповідно до ст. 63 Конституції України, ч. 2 ст. 130, ст. 268 КупроАП, ознайомлений, копію протоколу та постанови отримав від підпису та пояснень відмовився в присутності двох свідків — ОСОБА_7 та ОСОБА_9;
• пояснення ОСОБА_7, згідно якого 14.03.2009 року він був свідком того, як автомобіль НОМЕР_3, рухаючись по вул. О.Невського в м. Мелітополі та повертаючи направо на вулицю Леніна, не пропустив чотирьох пішоходів, які переходили дорогу, на яку він повертав. В його присутності водію роз”яснені права та обов”язки, вручені копії протоколу та постанови, в яких водій відмовився від підпису та пояснень.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що дійсно він був присутнім при скоєнні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме, як останній повертаючи на вулицю Леніна на перехресті доріг не надав перевагу пішоходам, які переходили проїжджу частину дороги та складанні інспектором Москаленко Г.В. протоколу і винесенні постанови. Інспектор роз”яснив водієві права та обов”язки, а той відмовився від надання пояснень та підписів в протоколі і постанові, інспектором були вручені копії складених ним документів.
Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дав аналогічні пояснення з приводу обставин справи.
Свідок ОСОБА_5 — дружина позивача, в судовому засіданні пояснила, що в указаний день та час в м.Мелітополі їх автомобіль зупинив інспектор ДАІ та її чоловік ОСОБА_1 вийшов з автомобіля і розмовляв із інспектором, коли вона разом із ОСОБА_6, яка також була пасажиром їх автомобіля, підійшли до інспектора ДПС та запитали причину зупинки автомобіля, інспектор їм пояснив, що він проводить роз”яснювальну роботу з водієм ОСОБА_1 та виносить йому усне попередження і попросив їх відійти, погрожуючи, що вилучить посвідчення водія у ОСОБА_1 Ніяких документів він не складав та чоловікові не вручав. Вона безпосередньо не бачила чи порушував ОСОБА_1 Правила і не пропустив пішоходів, як вказано в протоколі та постанові, так як вона сиділа в автомобілі на задньому сидінні разом із ОСОБА_6 Інспектор ДПС в місті зупинки був один, будь яких інших осіб не було.
Свідок ОСОБА_6 дала аналогічні пояснення в судовому засіданні. Крім того пояснила, що вона з ОСОБА_1 та його дружиною, не є родичами, але перебувають в дружніх відносинах. Всупереч свідчень ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснила, що в місті зупинки автомобіля крім інспектора, який розмовляв із ОСОБА_1, подалі знаходився ще один працівник ДАІ, але будь яких свідків крім неї та дружини водія не було.
Однак, суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_5 (дружина позивача) та ОСОБА_6 (заходиться у дружніх відносинах з позивачем) і не приймає їх до уваги, враховуючи те, що вони є заінтересованими особами у вирішені справи на користь позивача, виходячи з їх близьких та дружніх відносин.
Позивачем пропущений строк звернення до суду, але суд дійшов висновку, що це не є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, так як відповідач не наполягає на відмові у позові з приводу пропущення строку звернення до суду, відповідно до вимог ст. 100 КАС України
Відповідно до вимог п. 16.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Відповідальність за порушення даного пункту Правил передбачена ч. 2 ст. 122 КупроАП у вигляді штрафу від двадцяти п”яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпроАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків та іншими документами.
З урахуванням викладених обставинах суд дійшов висновку, що постанова № АР 066699 від 14 березня 2009р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 гривень за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпроАП винесена правомірно, при достатності доказів про наявність складу адміністративного правопорушення та винність позивача.
Керуючись ст.ст. 8-12, 17, 69-71, 86, 100, 158, 160-163,167, 186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС по забезпеченню м. Мелітополя УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області старшини міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № АР 066699 від 14.03.2009 року, відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Приазовський районний суд шляхом подачі в строк 10 днів з дня складення її у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя О.П. Пантилус