ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 14954
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
17:56 № 2а-14954/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліна Л.О. при секретарі судового засідання Хливнюк А.М. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного Управління юстиції у місті Києві
про визнання недійсною постанови ВП №13210827 від 09.06.2009р.
за участю представників сторін:
позивач, Іванов О.Б.,
відповідач, Черкасов Є.В.,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 10.12.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 15.12.2009 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до Солом’янського районного суду м. Києва з позовом до державного виконавця ВДВС Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві Черкасова Є.В. про визнання недійсною постанови ВП №13210827 від 09.06.2009р. про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 03.11.2009 р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця ВДВС Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві Черкасова Є.В. згідно з ч. 1 ст. 22 КАС України передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2009р. справу 2а-2478/09 прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 08.12.2009 року. У судове засідання відповідач з’явився. Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду належним чином повідомлений, про розгляд справи за його відсутності заяви від нього не надходило.
Ухвалою суду від 08.12.2009 р. розгляд справи відкладено на 09.12.2009 р.
На судове засідання 09.12.09 р. позивач та відповідач прибули.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Частиною 3 ст. 181 КАС України передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби
Суд, розглянувши клопотання позивача, матеріали справи, встановив, що заміна відповідача державного виконавця ВДВС Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві Черкасова Є.В. на належного відповідача відділ Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи № 2а-14954/09/2670 та не порушує прав та інтересів первинного відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2009р. в судовому засіданні за клопотанням позивача замінено державного виконавця ВДВС Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві Черкасова Є.В., як неналежного відповідача на належного відповідача –відділ Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві.
Ухвалою суду від 09.12.2009 року за клопотанням Позивача розгляд справи відкладено на 10.12.2009 р.
У судовому засіданні 10.12.2009 року Позивач позов підтримав в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Відповідачем відкрито виконавче провадження постановою ВП №13210827 від 09.06.2009 р. (далі – Постанова ВП) на підставі постанови АА 003977 від 04.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, виданої ВДАІ з обслуговування Святошинського р-ну УДАІ ГУМВС України (далі –Постанова АА), яка оформлена без додержання вимог діючого законодавства та не вступила в закону силу в зв’язку з оскарженням її Позивачем 10.03.2009 року шляхом подачі скарги до Солом’янського районного суду м. Києва на Постанову АА. Також Позивач звертає увагу на недостовірну інформацію, зазначену при відкритті виконавчого провадження, а саме - в Постанові ВП зазначено, що документ видано ВДАІ з обслуговування Солом’янського району УДАІ ГУМВС України, а насправді стосовно нього винесено Постанову про адміністративне правопорушення ВДАІ з обслуговування Святошинського району УДАІ ГУМВС України. Внаслідок вищезазначеного, на думку Позивача, порушені його права.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у поясненнях, письмових запереченнях від 09.09.2009 року № 88462 та поясненнях щодо постанови про відкриття виконавчого провадження, які подано в судовому засіданні 10.12.2009 р та долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд –
ВСТАНОВИВ:
Відділом Державної виконавчої служби у Солом’янському районі м. Києва (далі - ВДВС) 03.06.2009 року отримано для примусового виконання Постанову АА по справі про адміністративне правопорушення, скоєне Позивачем 04.03.2009 р., винесену інспектором ДПС по обслуговуванню Святошинського району ст. пр-ком міліції Хоменком В.В. 09.06.2009 року державним виконавцем ВДВС винесено Постанову ВП про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з Позивача адміністративного штрафу та надіслано Позивачу.
Не погоджуючись з винесеною Постановою ВП Позивачем 16.06.2009 року подано скаргу начальнику ВДВС про відміну Постанови ВП, до якої, крім копій Постанови АА та Постанови ВП, також долучено копію скарги від 10.03.2009 р. на Постанову АА до ІДПС Святошинського району ВДАІ у м. Києві, яку адресовано у Солом’янський районний суд м. Києва.
Перевіривши доводи скарги, начальником ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві надано відповідь Позивачу листом від 26.06.2009 року №68853 про відмову в задоволенні скарги за відсутністю підстав.
10.07.2009 року Позивачем подано у Солом’янський районний суд м. Києва адміністративний позов про визнання недійсною Постанови ВП.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі Закон № 606-ХІV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 3 Закону № 606-ХІV, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, крім іншого, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом. Вимоги до виконавчих документів передбачено ст. 19 Закону № 606-ХІV.
Відповідно до ст. 24 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу та те, що відповідно до ч.5 ст.111 Закону № 606-ХІV сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 34 Закону № 606-ХІV визначено, обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, крім іншого - прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 181 КАСУ, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем прийнято до виконання Постанову АА, в якій вказано дату набрання чинності Постанови АА - 14.03.2009 року, строк пред’явлення до виконання –3 роки та підпис посадової особи скріплено печаткою та винесено Постанову ВП від 09.06.2009 р. Таким чином, дана Постанова АА відповідала вимогам ст. 19 Закону № 606-ХІV і зобов’язувала виконавця відкрити виконавче провадження. Позивач в судовому засіданні погодився, що наявна в матеріалах справи копія Постанови АА оформлена належним чином, однак наполягає, що вона підлягає відміні в зв’язку з оскарженням її до суду.
У матеріалах справи наявна, надана Позивачем, копія скарги на Постанову АА до ІДПС Святошинського району ВДАІ у м. Києві. Як вбачається з напису на копії, скаргу від 10.03.2009 року, адресовану у Солом’янський районний суд м. Києва, отримав начальник ВДАІ з обслуговування адміністративної території Святошинського району м. Києва підполковник Вавілов М.О., проставлено підпис і дату 10.03.2009 р. Будь-які інші відомості про прийняття скарги Солом’янським районним судом м. Києва чи скасування Постанови АА відсутні в матеріалах справи та не повідомлені Позивачем.
Керівництвом Святошинського районного управління ГУ в м. Києві МВС України листом від 10.04.2009 року № 51/І-189о/п за результатами розгляду скарги повідомлено Позивача про залишення Постанови АА без змін.
Листом від 01.07.2009 року № 10/І-1778 керівництво Управління ДАІ ГУ в м. Києві МВС України повідомило Позивача про надіслання матеріалів адміністративної справи відносно нього, службової перевірки за результатами розгляду скарги та саму скаргу до Солом’янського районного суду м. Києва.
Таким чином, з 09.06.2009 р. до ВДВС не надано Позивачем інформації відповідно до п.4 ч.1 ст. 37 Закону № 606-ХІV про визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, яка тягне за собою закриття виконавчого провадження, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 34 Закону № 606-ХІV про прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, яка зумовлює ВДВС обов’язково зупинити провадження. Судом взято до уваги скаргу Позивача від 16.06.2009 року на ім’я начальника ВДВС про відміну Постанови ВП, інформація в якій є підставою для обов’язкового зупинення провадження, але Позивач наполягає на відміні Постанови ВП. Однак суд погоджується з Відповідачем, який діяв в межах вимог ст. 85 Закону № 606-ХІV, щодо відсутності підстав для задоволення скарги та закінчення виконавчого провадження.
Щодо посилання Позивача на надання недостовірної інформації встановлено наступне. Відповідачем в судовому засіданні 10.12.2009 року надано копії Постанови від 08.12.2009 року та листа від 08.12.2009 р. №133135 про надіслання Позивачу Постанови від 08.12.2009 року, яку винесено начальником ВДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві про виправлення помилок у Постанові ВП, а саме: в графі «назва документу»замість виданий «04.06.2009»вважати написаним «04.03.2009», в графі «документ видав»замість «ВДАІ з обслуговування Солом’янського району при УДАІ ГУМВС України» вважати написаним «ВДАІ з обслуговування Святошинського району при УДАІ ГУМВС України».
З огляду на наведене, суд вважає, що Відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, на підставі Закону та не порушив прав Позивача в частині винесення Постанови ВП №13210827 від 09.06.2009р. про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з Позивача адміністративного штрафу, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити в задоволенні позову повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Маруліна Л.О.