Справа № 1-195/2009р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

                        про закриття кримінальної справи в зв’язку із закінченням строків давності

 11 грудня 2009р.                                                                                                         м. Долина

 Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі :

                                головуючого:    судді                                Андрусіва І.М.

                                з участю секретаря                                    Литвинюк І.М.

                                прокурора:                                                  Попадинець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Долина  справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 просп.Незалежності 12/56, ІНФОРМАЦІЯ_4 , українця, громадянина України, одруженого, працюючого заступником директора ПП «Крістоф», в порядку ст. 89 КК України не судимого,

     у пред»явленому обвинуваченні за  ст.367 ч.2  КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він з 18 липня 1995 року до 12 липня 2002 року, відповідно до розпоряджень виконавчого комітету Долинської міської ради № 28 від 18.07.1995 року та № 30 від 12.07.2002 року, працював заступником Долинського міського голови Івано-Франківської області. При цьому являвся службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов”язками. У відповідності з посадовою інструкцією заступника міського голови з питань діяльності виконкому, затвердженої 06.11.1998 року міським головою, персонально відповідав за виконання покладених на нього завдань; при відсутності міського голови виконував його обов”язки з питань діяльності виконкому; вів та контролював квартирний облік громадян, готував матеріали на розгляд виконкому з питань квартирного обліку і надання житла; здійснював контроль за проведенням приватизації житла; здійснював керівництво житловою комісією міської ради.

11 листопада 1993 року ОСОБА_2 та її сім’ї на підставі рішення виконавчого комітету Долинської міської ради народних депутатів № 702 від 11 листопада 1993 року передано у спільну власність квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яку вона та члени її сім’ї ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приватизували згідно Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” № 2482-ХІІ від 19 червня 1992 року, про що їм видано свідоцтво про право власності на житло від 11.11.1993 року.

Згідно рішення виконавчого комітету Долинської міської ради № 198 від 30.11.2000 року, підготовленого заступником міського голови ОСОБА_1, останнім за свої підписом ОСОБА_6 виданий ордер на право вселення до квартири по вул. Б.Хмельницького, 15/47 в м. Долина. У зазначеній квартирі ОСОБА_6 разом дочкою зареєстрований та проживає до даного часу.

Таким чином, підсудний будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов”язками, проявивши службову недбалість, тобто не виконавши свої службові обов”язки через несумлінне ставлення до них, в порушення ст.ст. 15 п.10, 58 Житлового кодексу України, ст.ст. 3, 19, 41, 47 Конституції України, своєї посадової інструкції, не перевірив по обліках правовий статус квартири по вул. Б.Хмельницького, 15/47 в м. Долина, не з”ясував, що зазначена квартира приватизована сім”єю ОСОБА_2 в 1993 році та належить їм на праві приватної власності, а 10 січня 2001 року видав ордер на право вселення до квартири по вул. Б.Хмельницького, 15/47, в м. Долина Галаню ОСОБА_7, що привело до проживання ним в цій квартирі та неможливості на даний час ОСОБА_6 здійснювати своє право володіння, розпорядження та користування вищевказаною квартирою, тобто своїми діяннями завдав шкоду з тяжкими наслідками інтересам ОСОБА_6 на загальну суму 15816,00 гривень та підірвав авторитет і престиж органів місцевого самоврядування, а також дискредитував репутацію службовця органу місцевого самоврядування.

      В судовому засіданні  ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття справи у зв’язку з закінченням строків давності .

Суд вислухавши думку учасників процесу  вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно вимог ч.2 ст.11-1 КПК України – суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 КК України, закриває кримінальну справу у зв’язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Стаття 367 ч.2  КК України  передбачає міру покарання  у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п»яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від ста до двохсот п»ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або без такого.

 Ч.3 ст.12 КК України передбачено, що злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п»яти років.

П.3 ч.1 ст.49 КК України, встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили

минули такі строки – п»ять років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Згідно ч.3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті особа вчинила новий злочин середньої тяжкості тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

 Згідно вироку Долинського районного суду від 7.10.2002 року справа №1-148/2002р.  ОСОБА_1 визнано винним  за ст. 365 ч.1 КК України та обрано покарання у вигляді обмеження волі на строк 4 роки , з позбавленням права займати посади пов»язані з виконанням функцій представника влади на строк три роки.

за ст. 366 ч.1 КК України та обрано покарання у вигляді обмеження волі на строк два роки , з позбавленням права займати посади пов»язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 роки.

На підставі статті 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 обрано шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді обмеження волі на строк 4 роки з позбавленням права займати посади пов»язані з виконанням функцій представника влади на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки. Як вбачається з даного вироку Долинського районного суду ОСОБА_1 засуджено за злочини, які мали місце в 1999-2001 році.

У відповідності до вимоги в ВОІ при  УМВС України в Івано-Франківській області  підсудній  один раз судимий  Долинським районним судом 7.10.2002 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності , а дану кримінальну справу закрити, оскільки злочинне діяння у вчиненні якого обвинувачується підсудній , мало місце 30.11.2000 року, тобто з дня вчинення злочину, з врахуванням вчинених злочинних дій 22.12.1999 року ,  минуло більше  п»яти років, а стаття 49 КК України передбачає імперативне і безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності за дотриманням умов, передбачених частинами 1-3  вказаної статті.

На підставі ст.ст. 12, 49 КК України, керуючись ст.ст. 11-1, 282  КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 Кримінального кодексу України, провадженням справу  закрити.

        Запобіжний захід щодо ОСОБА_1  – підписку про невиїзд – скасувати.

        Постанова    може   бути  оскаржена  до Апеляційного суду Івано–Франківської області  протягом семи діб з дня її винесення через Долинський  районний  суд.

                                                                                  Суддя: