справа  № 6-16/09  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          25 вересня 2009 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

                               головуючого судді                   -    Цвітайло П.В.,

    при секретарі                            -      Золотаренко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Котельва заяву ОСОБА_1  про розстрочку виконання рішення суду;-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду (судового наказу), обґрунтовуючи заяву тим, що  вона знаходиться вкрай скрутному фінансовому становищі.

 Заявник –  ОСОБА_1, в судове засідання не з’явилася, хоча повідомлялася про час та місце розгляду її заяви.  

 Представник ВАТ  «ОСОБА_2 Аваль» ОСОБА_3, яка діє за довіреностями (а.с. 56-58) в ході судового засідання пояснила суду, що боржник – ОСОБА_1 після відкриття виконавчого провадження жодної оплати за судовим наказом не  здійснювала, виконавча служба теж не перераховувала кошти за судовим наказом.

При цьому, зазначила, що вона, як представник ВАТ  «ОСОБА_2 Аваль» проти задоволення даної заяви про розстрочку виконання рішення суду.  

    Суд, системно дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника ВАТ  «ОСОБА_2 Аваль», приходить до переконання, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до судового наказу № 2-н-26/09 від 12 червня 2009 року, з ОСОБА_1 на користь ВАТ  «ОСОБА_2 Аваль»   стягнено 26257 гривень 73 копійки основного боргу та 175 гривень 04 копійки судових витрат.  

Виходячи із змісту ст. 373 ЦПК України за  наявності  обставин, що  утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї,  відсутність присудженого майна   в  натурі,  стихійне  лихо  тощо),  за  заявою  сторони  суд,  який  видав  виконавчий документ, у десятиденний  строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання  рішення  в  судовому  засіданні  з  викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити  або  розстрочити  виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З огляду  на наведене вище суд вважає, що заявник не обґрунтував свою заяву щодо наявності виняткових випадків та об’єктивних причини по, яким необхідно застосувати  розстрочку виконання рішення суду, що є його обов’язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

Крім цього, на думку суду заявниця  не могла відчути фінансову скруту і обтяженість у зв’язку з виконанням даного судового рішення в своєму житті, так-як взагалі рішення нею  не виконувалося ні в добровільному,  ні в примусовому порядку. Вище зазначена обставина вказує на те, що заявниця за будь-яких обставин намагається ухилитися від виконання своїх зобов’язань та рішення суду.

 Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 повністю, суд виходить із засад справедливості, добросовісності, виваженості, розумності, відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.  

    Керуючись ст. 3 ЦК України, ст. 373 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви – ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду, повністю.  

Ухвала про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання остаточна і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.  

Суддя