Справа № 909/1114/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2018 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представників позивача Гача В. П. та Посікіри Р. Р., представника відповідача ПАТ "ПУМБ" Борисова О. С., відповідача приватного нотаріуса Фріса І. П., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/1114/17 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВТОРЕМГАЗ" до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігора Павловича про визнання недійсними (протиправними) та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ РОНА".

ТОВ "АВТОРЕМГАЗ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ "ПУМБ" (банк) та приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігора Павловича (приватний нотаріус) із наступними позовними вимогами:

- визнати недійсним (протиправним) та скасувати рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 33654305 від 01 лютого 2017 р. щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 369218726101, згідно якого право власності на який зареєстровано за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (номер запису про право власності 18798530);

- визнати недійсним (протиправним) та скасувати рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 33654619 від 01 лютого 2017 р. щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 371079526101, згідно якого право власності на який зареєстровано за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (номер запису про право власності 18798755);

- визнати недійсним (протиправним) та скасувати рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 33654889 від 01 лютого 2017 р. щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 371270126101, згідно якого право власності на який зареєстровано за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (номер запису про право власності 18799040);

- визнати недійсним (протиправним) та скасувати рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 33655122 від 01 лютого 2017 р. щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 371228626101, згідно якого право власності на який зареєстровано за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (номер запису про право власності 18799314).

30 листопада 2017 р., суд порушив провадження у справі, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучив ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА", розгляд справи призначив на 14 грудня 2018 р.

14 грудня 2017 р., розгляд справи суд відклав на 11 січня 2018 р.

11 січня 2018 р., у зв'язку із набранням чинності нової редакції ГПК України, суд постановив провадження у даній справі здійснювати в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, частково задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та відклав підготовче засідання на 06 лютого 2018 р.

06 лютого 2018 р., суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову, відмовив у задоволенні клопотання відповідача приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І. П. про заміну сторони у справі, строк підготовчого провадження продовжив на 30 днів, а підготовче засідання відклав на 21 лютого 2018 р.

21 лютого 2018 р., підготовче засідання суд відклав на 05 березня 2018 р.

05 березня 2018 р., підготовче провадження у даній справі суд закрив, а розгляд справи по суті призначив на 28 березня 2018 р.

28 березня та 03 квітня 2018 р. суд оголошував в судовому засіданні перерву до 03 та 24 квітня 2018 р. відповідно.

Свої позовні вимоги ТОВ "АВТОРЕМГАЗ" обґрунтовує, із врахуванням заяви про зміну підстав позову, наступним: оспорювані реєстраційні дії були вчинені приватним нотаріусом без дотримання визначених законодавством вимог. Зокрема, наданих ПАТ "ПУМБ" документів було недостатньо для прийняття приватним нотаріусом оскаржуваних рішень про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки: банк не надав приватному нотаріусу документи, що передбачені п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127 і підтверджують факт виконання правочину - основного зобов'язання (документи, що підтверджують надання кредиту, виписка з рахунку позичальника тощо); звіти про оцінку майна та довідка від 31 січня 2017 р. № КНО-61-05-бн взагалі не були подані банком при зверненні із відповідною завою до приватного нотаріуса, оскільки в матеріалах реєстраційної справи відсутні їх електронні копії. Крім того, позивач не отримував від відповідача ПАТ"ПУМБ" направленої в порядку ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" вимоги про усунення порушень основного зобов'язання, а фактична заборгованість боржника - ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА" на момент прийняття спірних рішень не відповідала сумі заборгованості, що була зазначена у вимозі про усунення порушень основного зобов'язання, оскільки 27 січня 2017 р. між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Альфа Персея" був укладений договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16.

Відповідач ПАТ "ПУМБ" проти позову заперечив, оскільки вважає, що надав приватному нотаріусу усі необхідні документи для здійснення оспорюваних реєстраційних дій. Крім того, банк зазначив, що набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки не у зв'язку із виконанням кредитних зобов'язань, а у зв'язку із невиконанням договору іпотеки, а сам лише факт укладення договору про відступлення права вимоги за кредитним договором жодним чином не свідчить про погашення чи зменшення заборгованості ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА" за кредитним договором. Більше того, боржник ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА" з моменту направлення вимоги від 12 серпня 2016 р. № КНО-61-05-373 про усунення порушень основного зобов'язання і станом на день розгляду даного спору не вчиняло жодних дій спрямованих на погашення своєї заборгованості перед ПАТ "ПУМБ", а крім того укладений між банком та ТОВ "Альфа Персея" договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 26 лютого 2014 р. № 1.14-16 сторонами не виконувався і згодом був розірваний.

Відповідач приватний нотаріус проти позову також заперечив, зазначивши що ПАТ "ПУМБ" при зверненні із відповідною заявою надав усі визначені законом та Іпотечним договором документи, необхідні для проведення спірних реєстраційних дій; звіти про оцінку іпотечного майна та довідка від 31 січня 2017 р. № КНО-61-05-бн були надані додатково банком на відповідну вимогу приватного нотаріуса, а їх електронні копії не були виготовлені, оскільки обов'язок надання таких документів законом не передбачений.

Представник третьої особи в жодне судове засідання не з'явився, а письмових пояснень по суті спору третя особа не надала. Про причини неявки в засідання та невиконання вимог ухвал ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА" суду не повідомило.

Про дату, час і місце проведення судового засідання третя особа була повідомлена належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення копії ухвали від 03 квітня 2018 р.

Як передбачено в ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

26 лютого 2014 р., між ПАТ "ПУМБ" (банк, іпотекодержатель, відповідач) та ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА" (позичальник, боржник, третя особа) були укладені генеральний договір № ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій і акредитивів (Генеральний договір) та кредитний договір № 1.14-16 (Кредитний договір).

Згодом сторони цих договорів відповідними додатковими угодами вносили до них ряд змін.

19 липня 2014 р., з метою забезпечення повного виконання зобов'язань ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА" за генеральним договором № ЮР/1.14-17 та кредитним договором № 1.14-16, ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "АВТОРЕМГАЗ" (іпотекодавець, позивач) уклали іпотечний договір № 1.14-16/17/1-10 (Іпотечний договір).

Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору, іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язання передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку на умовах, визначених у цьому Договорі, нерухоме майно, зазначене в статті 2 цього Договору.

За змістом статті 2 Іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно загальною оціночною вартістю - 2 558 154 грн.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки визначено статтею 6 Іпотечного Договору. Так, згідно з п. 6.1. Договору, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, зокрема, у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2 цього Договору, звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватися одним з таких способів за вибором іпотекодержателя: (1) за рішенням суду; (2) на підставі виконавчого напису нотаріуса; (3) шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим Договором застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя.

В п. 6.7. Іпотечного Договору було визначено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки. Зокрема, як зазначено в підпунктах 6.7.1 і 6.7.2 цього Договору, у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Зазначене застереження, яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Згідно з пунктами 6.4, 6.5 Іпотечного Договору, у разі порушення умов договору, з якого виникло основне зобов'язання, та/або умов цього Договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику за договором, на підставі якого виникло основне зобов'язання, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш, ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Договору та/або чинного законодавства України. Положення цього пункту не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 Закону України "Про іпотеку", без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки. У випадку часткового виконання основного зобов'язання іпотека зберігається в початковому обсязі. У будь-який час до реалізації предмета іпотеки звернення стягнення на нього може бути зупинено шляхом виконання основного зобов'язання у повному обсязі.

До Іпотечного договору його сторони внесли ряд змін, що були оформлені відповідними додатковими договорами.

13 серпня 2016 р., у зв'язку із неналежним виконанням позичальником умов Генерального та Кредитного договорів, банк направив на адресу позичальника та іпотекодавця вимогу від 12 серпня 2016 р. № КНО-61-05-373 про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання, що була отримана останніми 23 та 22 серпня 2016 р. відповідно.

У цій вимозі банк зазначив, що станом на 11 серпня 2016 р. ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА" має прострочену заборгованість:

- за кредитним договором № 1.14-16 від 26 лютого 2014 р. - 81 530 496 грн 64 коп. за основною сумою кредиту та 12 227 649 грн 73 коп. - за нарахованими процентами;

- за генеральним договором № ЮР/1.14-17 від 26 лютого 2014 р. - 263 356,81 дол. США - за наданими/відкритими Гарантіями/Акредитивами та 29 942,31 дол. США - за нарахованими процентами.

27 січня 2017 р., між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Альфа Персея" був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого банк як первісний кредитор відступив новому кредитору - ТОВ "Альфа Персея" частину основної суми кредиту за кредитним договором № 1.14-16 від 26 лютого 2014 р. в розмірі 69 562 513 грн 84 коп.

31 січня 2017 р., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс І. П. здійснив державну реєстрацію права власності банку на об'єкти нерухомого майна, що було предметом іпотеки за договором іпотеки № 1.14-16/17/1-10 від 19 липня 2014 р.

Для здійснення державної реєстрації права власності банк подав приватному нотаріусу наступні документи:

- іпотечний договір № 1.14-16/17/1-10 від 19 липня 2014 р.;

- копія письмової вимоги про усунення порушень від 12 серпня 2016 р. № КНО-61-05-373;

- описи вкладення у цінний лист та фіскальні чеки від 13 серпня 2016 р.;

- рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення із вимогою від 12 серпня 2016 р.;

- звіти від 26 січня 2017 р. № 2601/17-7, № 2601/17-8, № 2601/17-9 про експертну грошову оцінку земельних ділянок, звіт від 26 січня 2017 р. № 2601/17-10 про оцінку окремо визначеного майна;

- довідка від 31 січня 2017 р. № КНО-61-05-бн.

Відповідно до звітів про експертну грошову оцінку майна, загальна оціночна вартість переданого в іпотеку майна станом на 26 січня 2017 р. склала 2 243 434 грн.

Як зазначає позивач, про здійснення приватним нотаріусом державної реєстрації права власності за ПАТ "ПУМБ" на предмет іпотеки йому стало відомо із змісту інформаційних довідок від 31 жовтня 2017 р. № 102079656, № 102080636, № 102081858 та № 102082637.

Вважаючи, що така реєстрація була вчинена із порушеннями умов Іпотечного договору та встановленого законодавством порядку, ТОВ "АВТОРЕМГАЗ" звернулось до суду із позовом про визнання недійсними (протиправними) та скасування відповідних рішень приватного нотаріуса.

Отже, предметом даного спору є визнання недійсними (протиправними) та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як визначено в ст. 12 цього Закону, в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Як визначено в частин 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 37 цього Закону, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", нотаріус є державним реєстратором.

Згідно з пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

В частинах 1, 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п. 1 ч. 1 цієї статті). Тобто у даному випадку мається на увазі іпотечний договір, що містить відповідне застереження.

В свою чергу, перелік решти документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Тож умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.

Так, за змістом положень Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа з оригіналів документів чи відповідно оформлених копій необхідних для державної реєстрації прав документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, обов'язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви.

Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Так, згідно з п. 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тобто у даному конкретному випадку мається на увазі договір іпотеки, що містить відповідне застереження.

Далі, у пунктах 41-76 Порядку визначені конкретні різновиди реєстраційних дій та які додаткові до раніше згаданих (ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") документи також слід надати реєстратору.

Відповідно до п. 61 Порядку, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також (тобто додатково до визначених у ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

В ході розгляду даної справи, суд установив, що оскаржувані реєстраційні дії були вчинені нотаріусом, зокрема, у зв'язку із невиконанням іпотечного договору, що містить відповідне застереження, а не на підставі виконання генерального договору № ЮР/1.14-17 та/або кредитного договору № 1.14-16, оскільки, враховуючи відмінність позичальника за кредитом та іпотекодавця, саме іпотечний договір визначав умови, підстави і порядок задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, безпідставними вбачаються посилання позивача на порушення нотаріусом п. 57 Порядку, оскільки на підставі сукупного системного аналізу положень Порядку вбачається, що п. 57 належить до застосування у випадках реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення переходу, припинення таких прав, що не може вважатись тотожним випадку реєстрації права власності на підставі договору іпотеки (зокрема, у разі його невиконання), що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, і що прямо передбачено у п. 61 цього ж Порядку.

А тому посилання позивача щодо необхідності подання банком нотаріусу розрахункових документів, що підтверджують надання кредиту, виписки з рахунку позичальника за кредитом із зазначенням сум заборгованості та строків її погашення тощо, не відповідають положенням згаданих вище нормативних документів, які регулюють вчинення відповідних реєстраційних дій.

Що стосується доводів позивача про незаконність прийнятих реєстратором рішень з огляду на укладення банком та іншою юридичною особою договору про відступлення права вимоги за кредитним договором слід зазначити таке.

По-перше, суд приймає до уваги той факт, що реєстраційні дії вчинялись нотаріусом на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, згідно з умовами якого кредитні зобов'язання ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА" за Генеральним договором та Кредитним договором, укладеними з ПАТ "ПУМБ", на загальну суму понад 140 000 000 грн забезпечувались майном ТОВ "АВТОРЕМГАЗ" на загальну суму 2 885 616 грн.

По-друге, за змістом договору про уступлення права вимоги до ТОВ "КОМПАНІЯ РОНА" за Кредитним договором так чи інакше решта заборгованості позичальника перед банком (а це понад 30 000 000 грн) значно перевищувала вартість предмету іпотеки.

З рештою, як встановлено судом в ході розгляду даної справи, цей договір уступки сторонами так і не виконувався й згодом був розірваний. Тобто підстави вважати, що цей договір будь-яким чином впливає на права та обов'язки позивача, в тому числі станом на час розгляду даної справи, у суду відсутні.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що з моменту надіслання банком боржнику та іпотекодавцю відповідної вимоги про усунення порушень основного зобов'язання, останні вчиняли будь-які дії з метою погашення наявної заборгованості.

А щодо доводів керівника ТОВ "АВТОРЕМГАЗ" про неотримання такої вимоги, суд виходить із того, що в матеріалах справи наявні підтвердження надсилання позивачу та третій особі таких вимог листами з оголошеною цінністю з описом вкладення та відповідні докази отримання цих вимог позичальником та іпотекодавцем.

Відтак, твердження позивача про неотримання від ПАТ "ПУМБ" вимоги про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання від 12 серпня 2016 р. № КНО-61-05-373 суперечать зібраним у справі доказам з урахуванням того, що обов'язок щодо встановлення наявності/відсутності у особи повноважень на приймання поштової кореспонденції, що адресована юридичній особі, покладається виключно на оператора поштового зв'язку. В свою чергу, в судовому засіданні на відповідні запитання суду керівник ТОВ "АВТОРЕМГАЗ" підтвердив, що з будь-якими претензіями щодо доставки поштової кореспонденції до оператора поштового зв'язку позивач не звертався.

Заяви позивача про застосування висновків Верховного суду, що викладені у постанові від 28 лютого 2018 р. у справі № 916/3249/16, вбачаються безпідставними, оскільки обставини згаданої справи не є аналогічними даній.

Отже, при розгляді даної справи судом не встановлено таких істотних порушень, з якими закон пов'язує можливість скасування рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки.

Згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, судовий збір та витрати позивача, пов'язані з правничою допомогою адвоката, суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

у позові ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВТОРЕМГАЗ" (76002, м. Івано-Франківськ, вул. Нова, буд. 2А; ідентифікаційний код 20538262) до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829) та приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігора Павловича (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, буд. 1) про визнання недійсними (протиправними) та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ РОНА" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, буд. 8; ідентифікаційний код 31789757) - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Ткаченко І. В

Повне рішення складено 07 травня 2018 р.