Справа № 2- 2832/ 09р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2009 року.
Фрунзенський райсуд м. Харкова
у складі головуючого – судді Алфьорової Т.М.
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Відділ освіти Жлобинського виконкому м. Жлобин, Гомельської області про позбавлення батьківських прав.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 з позовною заявою про позбавлення батьківських прав його матір – ОСОБА_3, посилаючись на те, що від шлюбу з відповідачкою вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб був розірваний. Дитина мешкає з ним за адресою: м. Жлобин у Республіці Білорусь та знаходиться на його вихованні та утриманні. З сином відповідачка тривалий час не спілкується і гроші на його утримання не надає. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням надати згоду на отримання сином громадянства Республіки Білорусь, так як сину потрібне громадянство для закріплення його юридичних прав, отримання атестату про освіту, поїздок за межі територію Білорусії і тощо, але відповідач відмовляється надавати згоду, тому він вимушений звертатися до суду.
Позивач в судовому засіданні від 12.10.09р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі і дав пояснення про обставини, що вказані вище, а також вказував на те, що підставою для позбавлення батьківських прав є те, що відповідачка не займається вихованням сина, і не дає згоду на отримання громадянства. Вимоги про стягнення аліментів він не пред’являв і не пред’являє так як в цьому немає потреби. Посилався на те, що якщо відповідач надасть дозвіл на реєстрацію сина за місцем проживання, а також надасть довіреність на перетин кордону та згоду на отримання громадянства, то питання про позбавлення батьківських прав відпаде.
Відповідачка ОСОБА_3 в останнє судове засідання не з’явилася, належним чином була сповіщена про день і час слухання справи, про що свідчить розписка у матеріалах справи.
В судовому засіданні від 12.10.2009р. позивні вимоги – про позбавлення її батьківських прав не визнала повністю і дала пояснення, що дійсно син ОСОБА_4 навчається і мешкає з батьком у Республіці Білорусь. Після розірвання шлюбу дитину за рішенням суду залишили на її вихованні, але батько не віддає сина з 2001 року. Згідно рішення Богодухівського райсуду від 05.10.2004 року було прийнято рішення про відібрання дитини, яке не було виконано і дитина залишилася проживати з батьком. Сина вона не бачила з 2005 року, так як позивач не бажає його привести на Україну, у тому числі і на літні канікули, а коли вона приїжджала до нього у 2005 році їй надали можливість по спілкуватися з сином на протязі 15 хв., але вона писала та дзвонила йому. Їздили до сина декілька разів. Самій їй їхати в іншу країну матеріально важко. Якщо б син приїхав до м. Харкова, вона могла б з ним поспілкуватися і вияснити його думку про можливість його переїзду до України і з’ясувати чи дійсно він хоче проживати з батьком, а не з нею, але позивач перешкоджає цьому, а вона не хоче втратити сина. Після досягнення дитиною 18 років, він сам може обрати громадянство. ОСОБА_2 звертався до неї з проханням, щоб вона дала довіреність на те, щоб дитина мала можливість перетинати кордон, але цю довіреність треба оформляти в присутні обох батьків у нотаріуса і вона не заперечує проти цього, а також на вимогу позивача надасть згоду в паспортні органи міста Жлобина Гомельської області, щоб сина зареєстрували за місцем його проживання.
Третя особа - Відділ освіти Жлобинського виконкому м. Жлобин, Гомельської області про позбавлення батьківських прав у судове засідання не з’явилася, надали висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
У судовому засіданні встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвали шлюб 28.12.2002 року. Син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 залишився на викохуванні матері згідно рішення суду, але дитину незаконного утримує батько ОСОБА_2 за місцем свого проживання в Республіці Білорусь.
Рішенням Богодухівського райсуду Харківської області від 05.10.2004 року було постановлено рішення про відібрання дитини, але після виконання рішення ( акт від відібрання дитини від 14.12.05 року складеного державним виконавцем Жлобинського району Гомельської області ) дитина в той же час повернулася до батька.
Рішенням Фрунзенського райсуду м. Харкова від 01.04.2008 року, був задоволений позов ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини. Було встановлено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком, строком до 17.02.2009 року, тобто до досягнення нього 14 років. Питань про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача не ставилося.
Згідно ст.164 СК України - батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, якщо відхилення від виконання своїх батьківських обов'язків негативно позначається на процесі її розвитку та виховання.
Відповідач ОСОБА_3 мешкає за адресою АДРЕСА_1 в однокімнатній квартирі з чоловіком та їх дитиною. Суду не надані докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 характеризується негативно і веде не достойній образ життя.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач, як головну підставу для позбавлення батьківських прав відповідача вказував на відмову відповідача надати дозвіл на отримання сином громадянства Республіки Білорусь, дозволу на реєстрацію за місцем проживання, а також не надання довіреності на перетин кордону.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні, не заперечувала проти того, щоб надати дозвіл на реєстрацію дитини за місцем проживання сина, а також, щодо надання довіреності на перетин кордону.
Сторони в судовому засіданні домовилися, що відповідач надасть дозвіл на реєстрацію дитини за місцем її проживання, а також довіреність на перетин кордону.
Судом для цього було зроблено перерву в судовому засіданні, для рішення спірних питань поза судових засідань. Відповідачем надано суду документ – копію заяви, яка нотаріальна посвідчена, про дачу її згоди на реєстрацію сина за місцем проживання, тобто в м. Жлобин, Гомельській області і цей документ вона відправила поштою позивачу. Що стосується довіреності, то як поясняла відповідач, для цього потрібно заявиться до нотаріуса обом батькам, у зв’язку з чим вона направила позивачу про це лист від 07.11.2009 р.
Згідно висновку відділу освіти Жлобинського виконкому м. Жлобина Гомельської області, Республіки Білорусь від 13.07.2009 року, вони вважають, що доцільно позбавити батьківських прав відповідача, а також був наданий акт обстеження житлових умов ОСОБА_2В, який свідчить про те, що у нього є умови для виховання сина.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень .
Проаналізувавши надані докази, суд вважає що на сьогоднішній день немає підстав для задоволення позову.
Той факт, що відповідач не дає свою згоду на прийняття громадянства не є підставою для позбавлення батьківських прав, так як позбавлення батьківських прав це надзвичайний захід. Відповідач з сім’єю мешкає в України, а дитина неповнолітня проживає в Республіці Білорусь і за таких умов відповідач не має можливості спілкуватися з сином і займатися його вихованням.
З огляду на ці обставини, суд вважає за необхідне в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись
ст.ст.164, 165 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-214,218, ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Відділ освіти Жлобинського виконкому м. Жлобин, Гомельської області про позбавлення батьківських відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м .Харкова.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддя: