АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-88-07                            Головуючий у 1-й інстанції: Чернієнко С.А.

Категорія: ст. 122 ч.І КК України     Доповідач апеляційної інстанції: Пісной І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах  Апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого Погорєлової Г.М. суддів: Маркової Т.О.,Пісного І.М. за участю прокурора Осипенко О.М. обвинуваченого ОСОБА_2 Д.О. захисника ОСОБА_1

6 лютого 2007 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією помічника Очаківського міжрайонного прокурора Миколаївської області та захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2

на постанову судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2006 p., якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Очакова, Миколаївської обл., раніше не судимого,

- направлено на додаткове розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 2 травня 2006 року на грунті особистої неприязні в м. Очакові умисно наніс удар кулаком в око потерпілого ОСОБА_3, заподіявши тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Ці дії органами досудового слідства кваліфіковані за ч.І ст. 122 КК України.

Постановою слідчого від 17 листопада 2006 року кримінальна справа направлена в суд для вирішення питання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності з передачею на поруки колективу організації, відповідно до вимог ст.47 КК України та ст. 10 КПК України.

Направляючи справу на додаткове досудове розслідування, суд послався на порушення органами досудового слідства вимог ч.І ст.99, 99-1 КК України. Крім того, на думку суду необхідно вирішити й питання про об'єктивне встановлення всіх обставин відбувшоїся події та належну кваліфікацію дій обвинуваченого.

В апеляції прокурор просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що процесуальні порушення, на які вказав суддя, не є перешкодою для призначення справи для розгляду, а крім того, ч.І ст.248 КПК України, якою необхідно керуватися в даному випадку, не передбачає таке процесуальне рішення як направлення справи на додаткове розслідування.

Захисник ОСОБА_1 не погоджуючись з постановою судді, вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді; прокурора в підтримання апеляції, який просив постанову скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, з підстав викладених в апеляції; обвинуваченого та його захисника в підтримання апеляції; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з постанови судді та матеріалів справи, під час попереднього розгляду справи представник потерпілого ОСОБА_4 заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування. Обґрунтовуючи це клопотання він вказав на неправильність кваліфікації дій ОСОБА_2 та безпідставність відмови в порушенні кримінальної справи за ст.296 ч.2 КК України. Це клопотання підтримав потерпілий.

Погоджуючись з думкою потерпілого та його представника щодо направлення справи на додаткове розслідування в бік погіршення становища обвинуваченого, суддя правильно вказав на неповноту дослідження дійсних обставин справи та їх неналежну оцінку.

Так, відмовляючи в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, слідчий послався на те, що обвинувачуваний мав умисел лише на спричинення тілесних ушкоджень. Умисла на хуліганські дії у нього не було та нормальний відпочинок і робота дискоклубу порушені не були.

Таким же чином відмовлено в порушенні кримінальної справи й відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо дій стосовно того ж потерпілого ОСОБА_3 (л.с.126, 127).

Приймаючи такі процесуальні рішення слідчий фактично розмежував дії різних осіб, пов'язані з спричиненням тілесних ушкоджень одному потерпілому, які вчинювались в один і той же час, в одному й тому ж місці та за однакових обставин. Більше того, матеріали відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виділені для додаткової перевірки (л.с.129).

При цьому слідчим не дана належна оцінка тим обставинам, що в приміщенні дискоклубу було побито й іншу потерпілу - ОСОБА_8, яка відпочивала там разом з ОСОБА_3. Дії щодо неї продовжувались в фойє клубу та на вулиці близько 10 хвилин. Як свідчить ОСОБА_9 били ОСОБА_8 сім осіб на очах охоронця клубу та інших осіб. На цьому ж місці був розбитий мобільний телефон потерпілої.

Тому виникла необхідність перевірки законності процесуальних рішень стосовно штучно виділеної частини дій щодо потерпілого ОСОБА_3, якими заподіяні інші тілесні ушкодження, крім посттравматичної атрофії нерву лівого ока (постанови від 08.11.2006 р., л.с. 126, 129), та за одночасні дії стосовно ОСОБА_8 (постанова від 08.11.2006 p., л.с.130).

Крім того, при провадженні досудового слідства підлягають доказуванню мотиви вчинення злочину. Ця обставина залишилась без уваги, чим порушено вимоги ст.64 КПК України.

Що стосується доводів відносно застосування ст.248 КПК України. На думку прокурора суддя не мав права за цією статтею направляти справу на додаткове розслідування. Проте відбувався не судовий, а попередній розгляд справи, а тому, згідно ст.244 та ч.І ст.246 КПК України, прийняття такого рішення відповідає вимогам процесуального закону.

За таких обставин прийняте судом рішення є законним та обгрунтованим, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

апеляції помічника Очаківського міжрайонного прокурора Миколаївської області та захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2006 p., якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 направлено на додаткове розслідування - без зміни.

Головуючий: