Категорія: 50 Справа № 2-628/2009
РІШЕННЯ
Іменем України
30 листопада 2009 року м. Золочів
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Левика Я.А.,
при секретарі – Туз М.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Кредобанк», третьої особи ОСОБА_4 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до 1-ї Львівської філії ВАТ «Кредобанк», третьої особи ОСОБА_5, яких було замінено на належних ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 відповідно, про стягнення 18496,5 грн. середнього заробітку за час затримки видачі їй трудової книжки та 5000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначила, що 4.01.1999 року наказом директора 1-ї Львівської філії АТ «Західно-Український комерційний банк» вона була прийнята на посаду старшого спеціаліста Золочівського територіального – відокремленого безбалансового відділення. 31.03.2009 року вона була звільнена із займаної посади (вже у ВАТ «Кредобанк») за згодою сторін. Однак трудову книжку їй видано тільки 24.06.2009 року. У відділі кадрів їй пояснили, що затримка видачі трудової книжки виникла через те, що у вказаний відділ не надходив обхідний лист, який вона залишила начальнику відділення №2 м.Золочева Першої Львівської філії ВАТ «Кредобанк» ОСОБА_6 Враховуючи вказане просила стягнути за весь час затримки видачі їй трудової книжки 18496,5 грн. її середнього заробітку та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка на її думку була їй завдана згаданою бездіяльністю відповідача. Завдання моральної шкоди обґрунтовує тим, що залишившись без документу, який дає право на працевлаштування вона до 24.06.2009 року не могла влаштуватись на роботу, тобто була без засобів до існування та втратила нормальні життєві зв’язки.
В судове засідання позивач не з’явилася, хоча належним чином повідомлялась про час та місце проведення такого, проте суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності, оскільки її інтереси в судовому засіданні захищає її представник ОСОБА_1 Проти цього, також, не заперечили і особи, що беруть участь у справі.
Представник позивача під час розгляду справи позов підтримала, дала пояснення аналогічні позовній заяві. Крім зазначеного у заяві повідомила, що позивач мала надію, що її залишать на роботі навіть і після видачі наказу про звільнення. Проте цього не сталося. Після звільнення їй повинні були в триденний термін видати трудову книжку або письмово повідомити про те, щоб вона її забрала. Цього відповідачем зроблено не було. У випадку, якщо б вона її не забирала їй повинні були вислати трудову книжку поштою у десятиденний термін, проте цього теж відповідачем зроблено не було. Через це вона звернулась до суду. Позивач приходила 24 або 25 березня 2009 року у відділі кадрів, оскільки отримала наказ від 23.03.2009 року про звільнення з 31.03.2009 року. Їй дали обхідний лист. Обхідний лист був підписаний нею та зданий 30.03.2009 року начальнику Золочівського відділення ВАТ «Кредобанк». 31.03.2009 року вона не була у відділі кадрів, а тому їй повинні були направити трудову книжку поштою. З метою отримання трудової книжки позивач зверталася в банк телефоном. Вона не була зобов’язана ходити за книжкою, їй повинні були таку відправити поштою. Трудову книжку вона отримала прийшовши до відділу кадрів відповідача 24.06.2009 року, попередньо зателефонувавши. До 24 червня 2009 року вона чекала на те, щоб їй книжку вислали поштою, до відповідача за видачею такої особисто не зверталася. Моральні страждання позивача обґрунтувала крім зазначеного у заяві тим, що їй було надзвичайно образливо, вона тяжко переживала своє звільнення з роботи. Через це мала депресію та захворіла, у неї підвищився тиск. Крім цього, вона залишилась без засобів для існування внаслідок невидачі їй трудової книжки.
Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечив. Пояснив, що трудова книжка не була видана позивачу з її ж вини. Так, позивач у день звільнення у відділ кадрів не з’явилася, хоча їй було достеменно відомо про день звільнення, чого не заперечила і її представник. Крім цього, у день звільнення їй була виплачена велика вихідна допомога, нарахована на її платіжну картку. Спеціаліст відділу кадрів повідомив її телефоном 1.04.2009 року про необхідність з’явитись у відділ кадрів та отримати трудову книжку, а у випадку неможливості направити письмову згоду про надіслання трудової книжки поштою. Вона телефоном від особистої явки відмовилась, згоди на надіслання книжки поштою не надала. Про це був складений працівниками відповідача відповідний акт. Згодом позивач з’явилась у відділ кадрів 24.06.2009 року та отримала без будь-яких перешкод свою трудову книжку. Будь-яких перешкод в отриманні позивачем трудової книжки у день звільнення не було. Крім цього, вважають, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки про порушення свого права позивач дізналась 31.03.2009 року, а звернулась до суду лише 8.09.2009 року, тобто після закінчення тримісячного строку звернення до суду встановленого ст. 233 КЗпП України. Крім цього, обрахунок суми середньої зарплати позивачем зроблено невірно, оскільки взято не два місяці, що передують звільненню, а місяць звільнення, у який вона отримала велику вихідну допомогу. Що стосується моральної шкоди, то такої відповідачем позивачу завдано не було, оскільки жодних неправомірних дій по відношенню до позивача вчинено не було. Крім цього, сума про стягнення якої просить позивач жодним чином не обґрунтована.
Третя особа ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, проти чого особи, що беруть участь у справі не заперечили.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Як вбачається із копії наказу №26-з про припинення трудового договору ВАТ «Кредобанк» від 23.03.2009 року та пояснень осіб, що беруть участь у справі, позивач ОСОБА_3, згідно даного наказу, була звільнена з посади головного спеціаліста відділення №2 у м.Золочеві за згодою сторін, відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України з 31.03.2009 року. Із вказаним наказом вона була ознайомлена належним чином. У день звільнення їй була виплачена відповідна вихідна допомога.
Крім цього, як вбачається із пояснень осіб, що беруть участь у справі, копії трудової книжки (оригінал якої був оглянутий судом у попередньому судовому засіданні) та копії журналу обліку видачі трудових книжок ВАТ «Кредобанк», позивач отримала свою трудову книжку у відділ кадрів ВАТ «Кредобанк» 24.06.2009 року.
Однак вказане сталось з вини самої позивачки, яка у день звільнення до відділу кадрів ВАТ «Кредобанк» не з’явилася. І згодом до 24.06.2009 року умисно за отримання трудової книжки не з’являлась, не надавши письмової згоди відповідачу на надіслання їй трудової книжки поштою.
Вказане підтверджується копією акту, складеного працівниками відповідача 1.04.2009 року про відмову позивача отримати трудову книжку. З якого вбачається, що позивача було повідомлено телефоном 1.04.2009 року про необхідність з’явитись у відділ кадрів та отримати трудову книжку. На вказане повідомлення позивач відмовилась з’явитись у відділі кадрів, мотивуючи тим, що у неї немає часу. Працівник відповідача, ОСОБА_7, запропонувала позивачу надіслати до відділу кадрів письмову згоду на направлення трудової книжки їй поштою, однак позивач і на це не погодилась, мотивуючи тим, що забере трудову книжку самостійно коли буде мати можливість поїхати у м.Львів. Вказане підтвердила і начальник Золочівського відділення ВАТ «Кредобанк» ОСОБА_6, будучи допитаною як свідок, яка, крім цього, повідомила, що оскільки вона є близькою знайомою позивача їй достеменно відомо, що позивач з часу звільнення до часу отримання трудової книжки неодноразово їздила у м.Львів і у неї жодних перешкод для того, щоб отримати свою трудову книжку не було. Крім цього, вказане частково підтверджено і поясненнями представника позивача, яка не заперечила факту телефонних розмов між позивачем та працівниками відділу кадрів відповідача стосовно отримання позивачем трудової книжки.
Що стосується доводів позивача про те, що трудова книжка не була їй видана через те, що у відділ кадрів не надійшов її обхідний лист, то такі жодними доказами не підтверджені, а більше того спростовані вищенаведеним.
Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення на її користь 18496,5 грн. її середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, внаслідок неправомірних дій відповідача, та стягнення завданої, у зв’язку з вказаною невидачею, 5000 грн. моральної шкоди, – є безпідставними та у задоволені таких слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 235, 237-1 КЗпП України, -
в и р і ш и в :
у задоволенні позову ОСОБА_3 до ВАТ «Кредобанк», третьої особи ОСОБА_4 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди – відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги .
Суддя: