Справа № 1-1249/2009 рік

                                                В И Р О К

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2009 року  Білоцерківський міськрайонний суд Київської області    в складі:

                     головуючого - судді Бобкової Н.В.

                     при секретарі -  Єрмійчук А.В.

за участю    прокурора    -  Мельника Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

            ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, військовозобов’язаного, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,  раніше не судимого –

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,-

                                                 в с т а н о в и в:

 ОСОБА_1  вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, за наступних обставин.

Згідно з наказом начальника ГУ МВС України в Київській обл. №342о/с від 21.07.09 р. капітан міліції ОСОБА_4 призначений на посаду державтоінспектора відділення державної-технічної інспекції відділу ДАІ з обслуговування м. Біла Церква та автомобільно-технічної інспекції при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в Київській обл.

Працюючи на вказаній посаді, ОСОБА_4, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України  «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є представником правоохоронних органів.

Згідно розстановки особового складу відділу ДАІ по обслуговуванню м. Біла Церква при УДАІ ГУ МВС України в Київській обл. від 06.10.09 р., затвердженого начальником відділу ДАІ по обслуговуванню м. Біла Церква при УДАІ ГУ МВС України в Київській обл. капітан міліції ОСОБА_4 з 08.00 год. 06.10.09 р. перебував на добовому чергуванні.

06.10.09 р. приблизно о 20.00 год. ОСОБА_4 в зв’язку з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду перебував за адресою: м. Біла Церква, вул. Гоголя біля магазину «Астра», де складав документи по оформленню дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля НОМЕР_1.

В цей час, біля вказаного автомобіля, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння проходив гр. ОСОБА_5, який розпочав сварку з водієм автомобіля Део-Ланос – ОСОБА_6 та державтоінспектором ОСОБА_4

В подальшому, виконавши вимогу водія автомобіля Део-Ланос та державтоінспектора ОСОБА_4 припинити протиправні дії, ОСОБА_1 відійшов на певну відстань від вказаних осіб. Проте, через декілька хвилин  він повернувся до автомобіля і несподівано наніс рукою потужні удари в область тулуба державтоінспектору ОСОБА_4, який в цей час стоячи спиною до ОСОБА_1 складав відповідні документи ДТП.

Водій автомобіля Део-Ланос припинив протиправні дії ОСОБА_1, а державтоінспектор ОСОБА_4 був госпіталізований каретою швидкої медичної допомоги до Білоцерківської міської лікарні №2.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №412/д від 30.10.09 р. при вивченні медичних документів на ім’я ОСОБА_4 будь-яких судово-медичних даних за наявність травми немає. Діагнози «Закрита травма живота» та «Пост травматичний міозит черевної стінки» не підтверджений об’єктивними даними і тому не може прийматись до уваги при оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний   ОСОБА_1 вину  у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, ствердив суду обставини скоєння злочину, зазначені в обвинуваченні,  вказав при цьому,  що з травня 2008 р. він неофіційно працює підсобним робочим на будівництвах в м. Біла Церква.  

06.10.09 р. близько 18.00 год. він перебував в районі «Торгового Центру» на літній площадці, де зустрів наглядно знайомого чоловіка на ім’я Олександр, вони придбали 0,5 л. пляшку горілки, яку вжили вдвох. Після цього до них приєднався знайомий на ім’я Сергій і вони придбали ще одну пляшку горілки, яку вжили і він  сильно сп’янів. Що відбувалось в подальшому  пам’ятає погано із за сильного алкогольного сп’яніння, однак не заперечує, що все могло бути так, як вказує потерпілий та свідки.

     Про те, що він вчинив бійку з працівником ДАІ  сильно шкодує, попросив вибачення у потерпілого.

             Визнаючи себе повністю винним у скоєнні інкримінованого слідством злочину, ОСОБА_1 в силу ст. 299 ч.3 КПК України просив суд не досліджувати докази зібрані досудовим слідством та фактичні обставини справи, які не оспорює, при цьому права та наслідки вказаної відмови йому детально роз’яснено.

            Потерпілий ОСОБА_4 ствердив суду обставини, викладені в обвинуваченні, зазначив, що не бачив, як підсудний підійшов до нього. Відчувши удар по тулубу, став погано себе почувати та був доставлений в лікарню. На даний час претензій до підсудного не має, просить суворо ОСОБА_1 не карати та не позбавляти волі.

        З врахуванням вищевикладеного суд визнав недоцільним дослідження доказів

 стосовно фактичних обставин справи, які не оспорюються.

             Таким чином суд рахує, що вина     ОСОБА_1   у вчиненні злочину доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за  ч.2 ст.345 КК України,  оскільки він вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини справи.

ОСОБА_1 раніше не судимий і вперше притягується до кримінальної відповідальності, чистосердечно розкаюється у вчиненому, як особа за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, є постраждалим внаслідок Чорнробильської катастрофи – наведені обставини суд розцінює як пом’якшуючі відповідальність і з врахуванням думки прокурора та потерпілого стосовно виду покарання, рахує, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без відбування покарання,  з випробуванням.

Речові докази по справі відсутні, цивільний позов потерпілим не заявлявся.

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324  КПК України, суд,-

                      З А С У Д И В :

            ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 345 ч.2 КК України та призначити покарання – 2(два) роки обмеження волі.

    На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він на протязі  іспитового строку  1(один) рік  не вчинить новий злочин та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

        Контроль за поведінкою    засудженого    покласти на відділ виконання покарань Білоцерківського МВВС за місцем проживання  засудженого.

        Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

        Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб після проголошення через Білоцерківський міськрайонний суд.

         Суддя:                                                    Н.В.БОБКОВА