УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/856/18Суддя 1 інстанції Демиденко Ю. Ю.

Номер провадження 33/774/152/К/18Суддя- доповідач Пістун А. О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Пістун А.О., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, яка діє в його інтересах, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 дня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнуто судовий збір в дохід держави в розмірі 352 грн. 40 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_2, 24 лютого 2018 року о 15 год. 49 хв. по вул. Сергія Колачевського в м. Кривому Розі керував транспортним засобом марки ВАЗ 2111 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції захисником ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 07.0.32018 року та постанову суду першої інстанції скасувати, адміністративне провадження щодо ОСОБА_2 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду, захисник ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_2 не був присутній при розгляді справи в суді, та не отримував копію постанови, тому не мав можливості оскаржити її в передбачений законом строк.

В обгрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не прийнявши до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення не містить чіткого формулювання саме від якого виду огляду відмовився останній, тому його пояснення, написані в протоколі не можна розцінювати як відмову від проходження огляду. Крім того, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні письмові пояснення свідків не містять даних чи було запропоновано водієві пройти огляд за допомогою спеціальних технічних засобів або від медичного огляду. Також, як зазначає апелянт матеріали справи не містять направлення водія для проходження огляду в закладі охорони здоров'я, а також відсутні дані про відсторонення його від керування транспортним засобом. Також, на думку апелянта посилання суду як на доказ провини ОСОБА_2 на письмові пояснення свідків є неприпустимим, оскільки пояснення цих свідків не були досліджені судом безпосередньо судом під час допиту в судовому засіданні. Крім того, судом першої інстанції не було досліджено запис з нагрудної камери поліцейського інспектора, яке мало суттєво вплинути на ухвалене судом першої інстанції рішення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі й наполягали на її задоволенні, також підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

Так, статтями 289, 294 КУпАП встановлено десятиденний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати справу.

Оскільки захисник ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2 заявила відповідне клопотання, а з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи проводився за відсутності ОСОБА_2 та його захисника, крім того відсутні відомості про отримання ними копії постанови у межах строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що цей строк був пропущений з поважної причини, і вважає за необхідне його поновити та розглянути апеляційну скаргу по суті.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, переглянувши в межах підготовки справи до апеляційного розгляду відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, який долучено до матеріалів справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дана вимога закону при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 судом першої інстанції була дотримана.

Так, викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим і повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом інспектора Ткаченка Д.О.; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з яких вбачається, що в їх присутності водій ОСОБА_2 відмовився на вимогу працівників поліції пройти огляд в медичному закладі для встановлення стану наркотичного сп'яніння.

Як вбачається із відеозапису нагрудної камери поліцейського інспектора, яка долучена до матеріалів справи та оглянута судом апеляційної інстанції в межах підготовки справи до апеляційного розгляду, дійсно 24 лютого 2018 року у період часу з 17-50 по 18-05 год. водій ОСОБА_2 у присутності двох свідків відмовився пройти огляд на встановлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, при цьому будь-яких пояснень на підставі чого він відмовляється від проходження огляду, водій ОСОБА_2 не заявляв, що в свою чергу спростовує доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 про те, що останній не відмовлявся від проходження медичного огляду. Крім цього, в самому протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 написав власноручно, що відмовляється від проходження огляду в медичному закладі, тому що приймає ліки (а.с.1).

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає і у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Зазначені вимоги Інструкції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо водія ОСОБА_2 були виконані.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у останнього ознаки наркотичного сп'яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти медичний огляд.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника стосовно того, що в матеріалах справи не міститься направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Так як, відповідно до розділу ІІ вищевказаної Інструкції, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається, тільки тоді, коли водій погодився пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я, а ОСОБА_2 відмовився від проходження такого огляду.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд першої інстанції безпідставно послався як на доказ провини ОСОБА_2 на письмові пояснення свідків, які не були допитані судом безпосередньо суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

Ст.ст. 251, 252 КУпАП передбачено, що суд оцінивши докази в їх сукупності, при наявності суперечностей між ними, викликає для допиту свідків та витребує додаткові докази по справі. В даній справі судом було досліджено відеозапис, долучений до матеріалів справи, на якому в повній мірі відображено всі дії співробітників патрульної поліції, пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також пояснення самого ОСОБА_2, тому виклик свідків не містить належного обґрунтування необхідності допиту з обставин, які можуть суттєво вплинути на рішення суду.

Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції, котре полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, та погоджується з кваліфікацією цих дій правопорушника за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року задовольнити.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області А.О.Пістун