Справа № 2-787/2007 року

 РІШЕННЯ

Іменем       України

21 лютого 2007 року                                   Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської

області

в складі: головуючого-судді                 Островського Л.Є.

секретаря                                                 Попович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського центру зайнятості про визнання недійсним запису у трудовій книжці НОМЕР_1, суд, -

встановив:

Позивач пред'явив позов до відповідача, яким просить визнати недійсним запис у трудовій книжці НОМЕР_1. В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, які викладені ним у позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача позов не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_1 працював ІНФОРМАЦІЯ_1 і звільнений з роботи 01.12.2000 року за ст. 38 КЗпП України.

07.07.2006 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи. 14.07.2006 року йому надано статус безробітного, про що внесено відповідний запис до трудової книжки. Враховуючи, що позивач звільнився із останнього місця роботи за власним бажанням, а тому відповідно до вимог ст. 31 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" прийнято рішення про скорочення виплати допомоги по безробіттю, про що також внесено запис до трудової книжки.

Згідно вимог Постанови KM України № 578 від 27.04.1998 року, Положення щодо застосування Закону України „Про зайнятість населення" та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 передбачено, що у трудову книжку безробітного працівники державної служби зайнятості роблять записи про час початку, припинення, відкладення та закінчення виплат допомоги по безробіттю. Просить в позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював ІНФОРМАЦІЯ_1 і звільнений з роботи 01.12.2000 року за ст. 38 КЗпП України.

07.07.2006 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи і 14.07.2006 року йому надано статус безробітного, про що внесено відповідний запис до трудової книжки.

Враховуючи, що позивач звільнився із останнього місця роботи за власним бажанням, а тому відповідно до вимог ст. 31 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" прийнято рішення про скорочення виплати допомоги по безробіттю, про що також внесено запис до трудової книжки.

Згідно вимог Постанови KM України № 578 від 27.04.1998 року, п. 54 Положення щодо застосування Закону України „Про зайнятість населення" та п. 2. 18 п.п. „є" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 передбачено, що у трудову книжку безробітного працівники державної служби зайнятості роблять записи про час початку, припинення, відкладення та закінчення виплат допомоги по безробіттю.

Відповідно до вищевказаних норм Закону працівниками Івано-Франківського міського центру зайнятості правомірно внесено запис у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1, а

тому суд вважає, що будь яких порушень вимог чинного законодавства Івано-Франківським міським центром зайнятості допущено не було, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі Закону України „Про зайнятість населення", Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 та керуючись ст.ст. 215-218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського центру зайнятості про визнання недійсним запису у трудовій книжці НОМЕР_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі заяви до Івано-Франківського міського суду про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.