ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2018 р. Справа № 922/4170/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Пелипенко Н.М.

Секретар судового засідання Казакова О.В.

За участю представників сторін:

позивача-Добрелі В.Ю., за довіреністю від 27.04.2018 р. № 51;

відповідача - Захарова О.С., за довіреністю від 24.11.2017 р. № 282;

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №689 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2018 р. у справі № 922/4170/17

за позовом Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство МОСТ-1", м. Харків

про стягнення 405414,61 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство МОСТ-1" про стягнення 405414,61 грн. заборгованості за договором субпідряду від 29.10.2012 р. № 2-230/1(01-26/02-65/12).

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2018 р. у справі № 922/4170/17 (суддя Прохоров С.А., повний текст рішення складено 22.03.2018 р.) позов задоволено.

З відповідача на корить позивача стягнуто 405414,61 грн. основного боргу та 6081,22 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення мотивоване, зокрема з тих підстав, що актами прийняття виконаних робіт за договором від 29.10.2012 р. №2-230/1 з поточного ремонту моста через р. Мокра Плотва на автомобільній дорозі місцевого значення Т-13-02 КПП "Танюшевка" - Старобільськ - Артемівськ, км 177+950 та довідки про вартість зазначених робіт від 30.10.2016 р. на загальну суму 405414,61 грн. підтверджується виконання позивачем робіт за договором субпідряду від 29.10.2012 р. № 2-230/1(01-26/02-65/12) на зазначену суму, строк оплати яких відповідачем відповідно до 4.1. Договору настав.Проте відповідач не надав доказів сплати зазначеної суми.

Також суд зазначив про безпідставність доводів відповідача щодо пропуску позивачем позовної давності, яка на думку відповідача почала свій перебіг з 2012 року -після закінчення строку виконання робіт, оскільки Акти прийняття виконаних робіт підписані 31.10.2016 року, а згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником протягом 20 банківських днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками Сторін, при умові надходження від замовника - коштів за надані послуги на рахунок Генпідрядника. Відповідно, про порушення свого права на оплату виконаних робіт позивач дізнався не раніше ніж 20 дня з дати підписання актів та довідок про вартість виконаних робіт, з якого відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України і почався перебіг позовної давності і т. ін.

Відповідач-Товариство з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальне підприємство МОСТ-1" подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається зокрема на те, що господарський суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення в основу свого висновку про належне виконання позивачем робіт за Договором поклав неналежні та недопустимі докази-акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт від 31.10.2016 р., оскільки вони підписані з боку відповідача неуповноваженою особою- колишнім директором відповідача, який також є його засновником та кінцевим бенефіціаром - ОСОБА_3, який на час підписання зазначених документів вже не займав посаду директора, так як з 27.04.2016 р. директором відповідача відповідно до наказу від 27.04.2016 р. призначено ОСОБА_4 При цьому відповідач зазначає, що про обставину відсутності повноважень у ОСОБА_3 на підписання зазначених документів позивач повинен був знати, оскільки відповідні відомості про керівника відповідача та його підписанта містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та у статуті відповідача.

Крім цього відповідач зазначає про недослідження господарським судом першої інстанції обставини невиконання позивачем (субпідрядником), як під час підписання актів приймання виконних робіт від 30.10.2016 р., так і станом на час подання позову та його судового розгляду обов'язку перед відповідачем (генпідрядником) в частині надання журналів лабораторного контролю, актів визначень фізико-механічних показників будівельних матеріалів, паспортів та сертифікатів на матеріали, що використовуються при проведенні робіт, у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості належним чином перевірити якість виконаних позивачем робіт, про що окремо ним зазначалося у відзиві на позов і т. ін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Зокрема, позивач зазначає, що відповідач безпідставно посилається як на підставу відмови в оплаті виконаних за договором субпідряду від 29.10.2012 р. № 2-230/1(01-26/02-65/12) робіт на обставину підписання актів приймання виконаних робіт на загальну суму 405 414,61 грн. неповноважною особою-колишнім директором та засновником відповідача ОСОБА_3, оскільки: відповідачем не надано доказів інформування позивача про зміну директора; акти спочатку підписувались з боку відповідача та скріплювалися його печаткою, а лише потім направлялися позивачу для підписання; між сторонами на час підписання зазначених актів 31.05.2016 р. також підписано акти приймання виконаних робіт за іншим договором-від 01.10.2015 р. № 2-54/1 де зазначена уповноважена особа з боку відповідача-директор ОСОБА_3 і відповідачем зазначені роботи оплачено; виконані позивачем -субпідрядником роботи за спірним договором субпідряду від 29.10.2012 р. № 2-230/1(01-26/02-65/12) відповідач як генпідрядник здав замовнику за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 02.10.2012 р. № 2 0230 -Службі автомобільних доріг у Донецькій області та отримав за них грошові кошти, які стягнуто із замовника рішенням господарського суду Донецької області у справі № 905/3531/16.

Крім цього, позивач зазначає про безпідставність доводів відповідача щодо невиконання позивачем обов'язку із надання журналів лабораторного контролю, актів визначень фізико-механічних показників будівельних матеріалів, паспортів та сертифікатів на матеріали, що використовуються при проведенні робіт, оскільки належно виконані роботи прийняті відповідачем за актами від 30.10.2016 р. без будь-яких зауважень та за них відповідачем отримано грошові кошти від замовника-Служби автомобільних доріг у Донецькій області.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судовою колегією встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що актами прийняття виконаних робіт за договором №2-230/1 від 29.10.2012 р. з поточного ремонту моста через р. Мокра Плотва на автомобільній дорозі місцевого значення Т-13-02 КПП "Танюшевка" - Старобільськ - Артемівськ, км 177+950 та довідки про вартість зазначених робіт від 30.10.2016 р. на загальну суму 405414,61 грн. підтверджується виконання позивачем робіт за договором субпідряду від 29.10.2012 р. № 2-230/1(01-26/02-65/12) на зазначену суму, строк оплати яких відповідачем відповідно до 4.1. Договору настав.Проте відповідач не надав доказів сплати зазначеної суми.

Також суд зазначив про безпідставність доводів відповідача щодо пропуску позивачем позовної давності, яка на думку відповідача почала свій перебіг з 2012 року -після закінчення строку виконання робіт, оскільки Акти прийняття виконаних робіт підписані 31.10.2016 року, а згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником протягом 20 банківських днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) підписаних уповноваженими представниками Сторін, при умові надходження від замовника - коштів за надані послуги на рахунок Генпідрядника.Відповідно, про порушення свого права на оплату виконаних робіт позивач дізнався не раніше ніж 20 дня з дати підписання актів та довідок про вартість виконаних робіт, з якого відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України і почався перебіг позовної давності.

Викладені вище висновки господарського суду першої інстанції, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Як свідчать матеріали справи, між відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Впровадждувальне підприємство МОСТ-1" та Службою автомобільних доріг в Донецькій області укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти від 02.10.2012 р. №2-230, згідно з предметом якого (п.1.1 Договору підряду), учасник-відповідач зобов'язується у 2012-2013 р.р. виконати послуги з поточного ремонту мостового переходу через р. Мокра Плотва на автомобільній дорозі місцевого значення Т-13-02 КПП "Танюшевка" - Старобільськ - Артемівськ, км 177+950, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.

29.10.2012 року між ДП "Донецький облавтодор" в особі директора Ставитського О.М. (позивач, субпідрядник) та ТОВ "ВП МОСТ-1", в особі директора ОСОБА_3 (відповідач, генпідрядник) укладено договір субпідряду №2-230/1 (01-26/02/65/12-далі по тексту Договір субпідряду).

Відповідно до п.1.1 Договору субпідряду субпідрядник (позивач) зобов'язувався протягом 2012 року виконати роботи з поточного ремонту мостового переходу через р. Мокра Плотва на автомобільній дорозі місцевого значення Т-13-02 КПИ "Танюшевка" - Старобільськ - Артемівськ, км 177+950, відповідно до розрахунку договірної ціни, що є невід'ємною частиною Договору.

Отже, предмет договору від 02.10.2012 року №2-230 між ТОВ "ВП МОСТ-1" та Службою автомобільних доріг в Донецькій області та договору від 29.10.2012 року №2-230/1 між ТОВ "ВП МОСТ-1" та ДП "Донецький облавтодор" є ідентичним, що свідчить про те, що спірний Договір субпідряду укладено відповідачем з метою виконання договору про закупівлю тих самих робіт за державні кошти №2-230 від 02.10.2012 року.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у спірних правовідносинах має місце правова конструкція генерального підряду, за якою замовник -Служба автомобільних доріг у Донецькій області за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 02.10.2012 р. №2-230, який за своєю правовою природою є договором підряду, доручив виконання відповідачеві як підряднику виконання робіт з поточного ремонту мостового переходу через р. Мокра Плотва на автомобільній дорозі місцевого значення Т-13-02 КПИ "Танюшевка" - Старобільськ - Артемівськ, км 177+950, а відповідач з метою виконання зазначеного Договору підряду як Генеральний підрядник уклав з відповідачем спірний Договір субпідряду від 29.10.2012 р.№2-230/1 (01-26/02/65/12, за якими доручив виконання зазначених робіт позивачеві як субпідряднику.

При цьому, відповідач залишився відповідальною особою перед Службою автомобільних доріг у Донецькій області за виконання всіх робіт за Договором підряду, в тому числі за порушення субпідрядником своїх обов'язків.

Згідно з пунктом 3.1 Договору субпідряду ціна цього Договору становить 676 592, 4 грн., у тому числі ПДВ- 112 765, 4 грн.

Відповідно до п.4.1 Договору субпідряду розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником протягом 20 банківських днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт (форми №КБ-2), підписаними уповноваженими представниками Сторін, при умові надходження від Замовника - Служби автомобільних доріг у Донецькій області, коштів за надані послуги на рахунок Генпідрядника.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.У разі відмови від підписання однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 2 цієї статті, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно з п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як правомірно встановлено господарським судом першої інстанції, позивачем виконано умови Договору субпідряду, що підтверджується актами прийняття виконаних робіт за договором №2-230/1 від 29.10.2012 з поточного ремонту моста через р. Мокра Плотва на автомобільній дорозі місцевого значення Т-13-02 КПП "Танюшевка" - Старобільськ - Артемівськ, км 177+950 та довідки про вартість зазначених робіт на загальну суму 405414,61 грн.

Проте відповідач свій договірний обов'язок з оплати зазначених робіт не виконав, в обґрунтування своїх заперечень щодо оплати виконаних робіт зазначив, що акти виконаних робіт підписано не уповноваженою особою - колишнім директором ОСОБА_3, який також є засновником відповідача та його кінцевим бенефіціаром, в той час як директором, на дату підписання була інша особа - ОСОБА_4, яку призначено на цю посаду наказом № 7 від 27.04.2016 р.

З матеріалів справи вбачається, що на час підписання зазначених актів та довідки ОСОБА_3 вже не мав повноважень директора відповідача, оскільки наказом відповідача від 27.04.2016 р. № 7 ( а.с 82) на цю посаду призначено іншу особу - ОСОБА_4 У матеріалах справи відсутні докази повноважень ОСОБА_3 на прийняття робіт від відповідача за Договором субпідряду.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вчинив дії, які свідчать про схвалення правочину з прийняття робіт за наведеними актами неповноважною особою ОСОБА_3 та не висловив жодних зауважень щодо цих робіт, що вбачається з наступного.

Підпис зазначеної неповноважної особи на Актах прийняття виконаних робіт та довідці про вартість виконаних робіт від 30.10.2016 р. скріплено печаткою юридичної особи-відповідача, який не висловив жодних зауважень щодо цих робіт.

В подальшому, відповідач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до замовника спірних робіт - Служби автомобільних доріг у Донецькій області про стягнення заборгованості з їх оплати за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 02.10.2012 р. №2-230

Рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/3531/16 від 28.02.2017 року стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь ТОВ "ВП МОСТ-1" заборгованість в розмірі 415 487, 76 грн. за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 02.10.2012 р. №2-230.

Згідно з наданим відповідачем меморіальним ордером №5 від 07.06.2017 (копія якого надана відповідачем до матеріалів справи), грошові кошти, стягнуті за рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/3531/16 від 28.02.2017 року стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь ТОВ "ВП МОСТ-1".

Отже, зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що відповідач прийняв роботи від позивача за Договором субпідряду за актами прийняття виконаних робіт від 30.10.2016 р. без зауважень, як належно виконані, після чого ці роботи від відповідача прийнято замовником за Договором підряду, у зв'язку з чим на користь відповідача із замовника за рішенням суду стягнуто заборгованість з їх оплати.

Також безпідставними є посилання відповідача на невиконання позивачем обов'язку із надання журналів лабораторного контролю, актів визначень фізико-механічних показників будівельних матеріалів, паспортів та сертифікатів на матеріали, що використовуються при проведенні робіт, оскільки як зазначено вище, належно виконані роботи прийняті відповідачем за актами від 30.10.2016 р., скріпленими печаткою підприємства без будь-яких зауважень та в подальшому здані замовникові та за них відповідачем від останнього отримано грошові кошти. При цьому відповідач не звертався до позивача із вимогами надати зазначені документи для перевірки якості виконаних робіт, а передав ці роботи замовникові як належно виконані.У матеріалах справи відсутні й претензії чи зауваження замовника щодо виконаних робіт.

Зважаючи на наведені обставини та норми, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність у відповідача обов'язку з оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем без зауважень робіт за Договором субпідряду в сумі 405414,61 грн.

Також господарський суд першої інстанції правомірно відхилив як безпідставні доводи відповідача щодо пропуску позивачем позовної давності, яка на думку відповідача почала свій перебіг з 2012 року -після закінчення строку виконання робіт, пославшись на те, що оскільки Акти прийняття виконаних робіт підписані 31.10.2016 року, а згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником протягом 20 банківських днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками Сторін, при умові надходження від замовника - коштів за надані послуги на рахунок Генпідрядника. Відповідно, про порушення свого права на оплату виконаних робіт позивач дізнався не раніше ніж 20 дня з дати підписання актів та довідок про вартість виконаних робіт, з якого відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України і почався перебіг позовної давності, яка не сплинула.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Виходячи з викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 статті 275, статтею 276, статтями 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 15.03.2018 р. у справі № 922/4170/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Пелипенко Н.М.