ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

14.05.2018                      Справа №905/3227/16                                                   

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені ОСОБА_1 Московської”, м.Торецьк Донецької області, №2404ю від 24.04.2018р. про відстрочення виконання судового рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16 у справі за позовом Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м.Вишгород Вишгородського району Київської області, в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м.Мирноград Донецької області,

до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені ОСОБА_1 Московської”, м.Торецьк Донецької області,

про стягнення 64847050,90 грн., -

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 – за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3 – за довіреністю, –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. (повний текст рішення складено та підписано 06.02.2017р.) позовні вимоги Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м.Вишгород Вишгородського району Київської області, в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м.Мирноград Донецької області, до Товариства з додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені ОСОБА_1 Московської”, м.Торецьк Донецької області, про стягнення 64847050,90 грн., у тому числі 48378434,25грн. суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 335 744,01грн. суми заборгованості за реактивну електричну енергію, 2 783 055,79грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати за спожиту електроенергію, 11353875,66грн. інфляційних витрат за період прострочення оплати за спожиту електроенергію, 1995941,19грн. 3% річних (з урахуванням заяви №б/н від 10.01.2017р. про збільшення розміру позовних вимог), - задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 62792750,87грн., у тому числі: 48 378 434,25 грн. суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 335 744,01 грн. суми заборгованості за реактивну електричну енергію, 1627562,73 грн. 3% річних, 1939531,72 грн. пені, 10511478,16 грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 202801,46грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Даним судовим актом надано Товариству з додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені ОСОБА_1 Московської” відстрочку виконання рішення від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16 строком на 12 місяців з моменту набрання ним законної сили.

Ухвалою суду від 13.02.2017р. виправлено описку, допущену у п.3 резолютивній частині рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16; пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16 читати наступним змістом: “Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені ОСОБА_1 Московської” (85201, Донецька область, м.Торецьк (м.Дзержинськ), вул.Фестивальна, буд.1, ЄДРПОУ 36182252, п/р26007032198801 у ПАТ “Укрбізнесбанк” м.Донецьк, МФО 334969) на користь Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” (07300, Київська область, Вишгородський район, м.Вишгород, ПАТ “Укргідроенерго”, ЄДРПОУ 32402870, банківські реквізити не визначено) в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” (85323, Донецька область, м.Мирноград, пров.Кузнецький, буд.1Б, ЄДРПОУ 26390719) 62792750,87 грн., у тому числі: 48378 434,25 грн. суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію на п/р із спеціальним режимом використання №260313011490 у філії ДОУ АТ “Ощадбанк”, МФО 335106; 335 744,01 грн. суми заборгованості за реактивну електричну енергію, 1 627 562,73 грн. 3% річних, 1939531,72 грн. пені, 10511478,16 грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 202801,46 грн. на п/р №260083011490 у філії ДОУ АТ “Ощадбанк”, МФО 335106.”.

17.02.2017р. на виконання даного процесуального документу господарського суду Донецької області по справі №905/3227/16 видано відповідний наказ на примусове виконання рішення суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2017р. відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м.Вишгород Вишгородського району Київської області в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м.Мирноград Донецької області про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м.Вишгород Вишгородського району Київської області в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м.Мирноград Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16 повернуто без розгляду, а справу – господарському суду Донецької області.

02.05.2018р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача – Товариства з додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені ОСОБА_1 Московської”, м.Торецьк Донецької області, отримано заяву №2404ю від 24.04.2018р. про відстрочення на один рік виконання рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16.

Ухвалою суду від 04.05.2018р. призначено розгляд означеної заяви у судовому засіданні 14.05.2018р.

В обґрунтування означених вимог заявник посилається на знаходження у виконавчому органі на виконанні 87 виконавчих проваджень відносно заявника, загальна сума вимог за якими дорівнює 34430384,93 грн., на рахунки підприємства накладено арешт, підприємство є збитковим; посилається на негативний фінансовий стан підприємства, який виник внаслідок дії надзвичайних невідворотних та непередбачуваних з боку боржника факторів (обставин непереборної сили); вважає подальше примусове виконання вищевказаного судового рішення, без надання відстрочення, таким, що не тільки не забезпечить його реальне виконання та невідкладне погашення заборгованості перед стягувачем, а навпаки ще більше погіршить і до того негативний його фінансовий стан; зауважено на діяльності підприємства (вугільна промисловість); наведено впроваджувані заходи, спрямовані на поліпшення фінансового стану боржника, а саме заходи щодо зменшення витрат на виробництво та збільшення обсягу видобутку вугілля (відновлення вентиляційної мережі шахти, механізація очисних виїмок, вводи нових очисних вибоїв, впровадження енергозберігаючих технологій), заходи щодо зменшення боргового тиску на підприємство; вказано про наявність обставин непереборної сили, що виникли через проведення антитерористичної операції, надзвичайні та не передбачувальні обставини зумовили виникнення та розвиток кризових явищ на підприємстві боржника, визвали перебої фінансування, і як наслідок призвели до швидкого розвитку та накопиченню боргових зобов’язань перед стягувачем, бюджетами різних рівнів та іншими кредиторами; підкреслено, що фінансування підприємства здійснюється виключно за рахунок коштів, отриманих від реалізації виробленої продукції, і частково позикових коштів; вважає, що відстрочення на один рік у повній мірі відповідатиме сьогоднішньому напряму державної політики у вугільній галузі; звернуто увагу на судову практику, зокрема, у справах №905/2662/17, №905/1005/17, №905/489/16.

На підтвердження викладених доводів суду представлено заявником (боржником) аналіз фінансового стану Товариства з додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені ОСОБА_1 Московської” з додатками, звіт про власний капітал за 9 місяців 2017р., а також у копіях: рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16, лист відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №55948656/7-20.1 від 06.03.2018р., постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2018р. у ВП №55948656, від 17.06.2016р. у ВП №51476989, від 11.01.2017р. у ВП №53234227, від 11.01.2017р. у ВП №53234378, від 28.03.2017р. у ВП №53646837, від 11.05.2017р. у ВП 53909588, від 31.05.2017р. у ВП №54046838, від 20.07.2017р. у ВП №54339200, від 07.08.2017р. у ВП №54457120, від 29.11.2017р. у ВП №55269790, від 17.06.2016р. у ВП №51476988, від 17.06.2016р. у ВП №51476987, від 10.08.2016р. у ВП №51914296, від 17.06.2016р. у ВП №51476990, постанова про арешт майна боржника від 06.03.2018р. у ВП №55948656, постанови про арешт коштів боржника від 20.03.2018р. у ВП №55948656, від 08.07.2015р. у ВП №47995693, від 20.06.2017р. у ВП №54046838, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.07.2015р. у ВП №47995693, лист відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції №17614 від 19.10.2015р., довідка ПАТ «КБ «Приватбанк» про поточний стан рахунку №171228SU09360801 від 28.12.2017р., довідка ПАТ «Державний ощадний банк України» №748 від 28.12.2017р., довідка ПАТ «ПУМБ» №КІЕ-07.3/2798 від 27.12.2017р., довідка ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» №51/4-19-161 від 19.01.2018р., баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2017р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2017р., сертифікат (висновок) №858 про настання обставин непереборної сили вих.№3756/05-4 від 13.10.2014р.

Нормативним обґрунтуванням визначено ст.331 Господарського процесуального кодексу України.

14.05.2018р. позивачем подано заперечення №б/н від 14.05.2018р. на заяву про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. у справі №905/3227/16, за змістом яких вказано, що станом на 10.05.2018р. рішення відповідачем виконане лише частково, до цього часу відповідачем не сплачені стягнуті рішенням кошти у розмірі 53415418,35 грн.; зазначено, що чинне законодавство України не передбачає повторного надання відстрочки виконання рішення та підстав для надання відстрочки виконання рішення після спливу одного року з моменту ухвалення рішення; зауважено, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б стверджували про беззаперечність виконання рішення суду через один рік; звернуто увагу на власне скрутне становище підприємства, існує загроза визнання позивача банкрутом; просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки рішення суду.

До заперечень додано у копіях: довідка №04/895 від 10.05.2018р., інформація про виконавче провадження №55948656 від 14.05.2018р., баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2018р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2018р., звіт з праці за березень 2018р.

Представник відповідача (заявника) у судовому засіданні 14.05.2018р. підтримав вимоги заяви про відстрочення виконання судового рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16.

Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні 14.05.2018р. заперечив проти задоволення означеної заяви відповідача.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що заява Товариства з додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені ОСОБА_1 Московської”, м.Торецьк Донецької області, №2404ю від 24.04.2018р. про відстрочення виконання судового рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16 не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Приписами ч.1-4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в розумінні наведеної норми, відстрочка це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 331 ГПК України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Діючим законодавством не передбачено переліку таких обставин, при цьому, повинно бути враховано ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Таким чином, суд оцінює докази відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх матеріалів справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з фактичних обставин справи, що були предметом розгляду по справі №905/3227/16, договором про постачання електричної енергії №1/18 від 01.06.2005р. встановлено обов’язок сплати відповідачем вартості поставленої активної електроенергії протягом квітня 2014р. – жовтня 2016р., реактивної енергії протягом січня – жовтня 2016р. та факт прострочення його виконання, що і стало підґрунтям задоволення позовних вимог про стягнення з останнього суми основного боргу, пені, процентів річних та інфляційних збитків.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відстрочення виконання рішення норми процесуального законодавства не вимагають. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Разом з цим слід зазначити наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. Товариству з додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені ОСОБА_1 Московської” надано відстрочку виконання рішення від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16 строком на 12 місяців з моменту набрання ним законної сили.

Отже, судом вже було досліджено питання відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. у справі №905/3227/16.

При наданні означеного відстрочення судом враховано негативний фінансовий стан підприємства, який виник внаслідок дії надзвичайних невідворотних та непередбачуваних з боку боржника факторів (обставин непереборної сили), діяльність боржника (вугільна промисловість).

Відтак, наведені у сьогоднішньому зверненні такі підстави відстрочення були предметом розгляду та, за наявності яких, вже надано відстрочку виконання рішення суду від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16.

Також, боржник при первинному зверненні надавав аналіз фінансового стану, з якого слідувало, що відповідачем передбачено дії, спрямовані на заохочення коштів, проте які потребують додаткового часу, а саме, але невиключно: виконання виробничої програми з видобутку вугілля у 2016р.-2017р., підвищення оборотності активів шляхом стягнення непогашеної дебіторської заборгованості.

Разом з тим, у супереч приписам чинного господарського процесуального законодавства, суду не представлено доказів виконання цих дій відповідачем.

Надаючи відстрочення, суд виходив з доцільності цього заходу при врахуванні матеріальних інтересів сторін, зважаючи на вид господарської діяльності, наявність означеного відповідачем джерела надходження коштів, а також те, що відстрочення дозволить у повній мірі виконати грошове зобов'язання та уникнути у подальшому порушення платіжної дисципліни.

Як підтверджує позивач, у період часу, на який виконання рішення було відстрочено, повне погашення стягнутих на його користь сум не відбулось, залишок становить 53 415 418,35грн.

Основоположно, причиною неповного виконання, боржником зазначено неможливість виконання за обставин скрутного фінансового становища та великі боргові зобов`язання.

При цьому, подолання даного суду не доведено.

Заявником не підтверджено заходи, які вчинювались ним за час наданого відстрочення, направлені на виконання судового рішення у справі №905/3227/16.

Окрім того, за відсутності фінансової звітності підприємства за станом на кінець першого кварталу 2018р., підтвердження бюджетної та позабюджетної заборгованості за станом на кінець першого кварталу 2018р., не можна дійти однозначного висновку про дійсний фінансовий стан підприємства боржника на теперішній час.

Відповідач стверджує про те, що подальше примусове виконання вищевказаного судового рішення, без надання відстрочення не тільки не забезпечить його реальне виконання та невідкладне погашення заборгованості перед стягувачем, а навпаки ще більше погіршить і до того негативний його фінансовий стан.

Однак, з матеріалів справи та за викладених обставин, не вбачається доведення забезпечення реального виконання судового рішення при запитуваному відстроченні.

Наведені впроваджувані заходи, спрямовані на поліпшення фінансового стану боржника, а саме заходи щодо зменшення витрат на виробництво та збільшення обсягу видобутку вугілля (відновлення вентиляційної мережі шахти, механізація очисних виїмок, вводи нових очисних вибоїв, впровадження енергозберігаючих технологій), заходи щодо зменшення боргового тиску на підприємство, не підтверджено належним чином боржником.

Відтак, не вбачається ефективності організації системи виконання рішення по справі №905/3227/16 шляхом надання відстрочення.

Слід зазначити, про те, що висновки, які містяться у справах №905/2662/17, №905/1005/17, №905/489/16 за результатами розгляду заяв боржників про відстрочення виконання рішень суду не мають преюдиційного значення у розумінні приписів ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України при розгляді заяви №2404ю від 24.04.2018р., а тому не можуть бути враховані.

Отже, посилання у цьому спірному випадку на важке фінансове становище боржника не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов’язань у термін в один рік, на який слід відстрочити виконання судового рішення.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, є джерелом права, а саме рішенням Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі “Чіжов проти України” (заява №6962/02) позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, беручи до уваги викладене, аналіз у сукупності представлених відповідачем доказів, у спірному випадку, та враховуючи майнове право та інтерес позивача, зумовлює висновок про необґрунтоване запитування відстрочки виконання рішення, не відстежується її доцільність за наведених обставин.

Одночасно, відповідно до ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені ОСОБА_1 Московської”, м.Торецьк Донецької області, про відстрочення на один рік виконання рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16, підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені ОСОБА_1 Московської”, м.Торецьк Донецької області, №2404ю від 24.04.2018р. про відстрочення на один рік виконання рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. по справі №905/3227/16, залишити без задоволення.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.

3. Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом, протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя                      О.В. Кротінова