Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

м. Кам'янка-Бузька, вул. Незалежності, 29, 80400, (03254) 5-13-41

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Кам"янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого судці Горошко Л.Б.

представника потерпілої ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам"янка-Бузька кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, пенсіонера, без судимості, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4»Янка-Бузького району Львівської області, -

в злочині передбаченому ст.356 КК України

встановив :

06.08.2009 р. ОСОБА_2 самовільно поміняв вхідні двері в спільній з ОСОБА_3 квартирі № 50, що знаходиться по вул. Сагайдачного, б в смт. Добротвір Кам"янка-Бузького району Львівської області, відмовився пускати її в квартиру та надати ключі від нових дверей, чим позбавив ОСОБА_3 законного права користуватися та розпоряджатися власним майном.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе не визнав та пояснив, що в 1990 р. він разом із матір»ю отримали квартиру № 50, що знаходиться по вул. Сагайдачного, б в смт. Добротвір Кам"янка-Бузького району Львівської області. В цей час він познайомився із ОСОБА_3, з якою підтримували дружні відносини. У 2000 р. ОСОБА_3 поїхала за кордон, і повернулася лише в 2009 р. За цей час він жодного разу не бачив ОСОБА_3 Коли остання, в 2009 р. повернулася з-за кордону, то повідомила йому, що буде разом з ним жити в його квартирі, оскільки їй належить Ч частина квартири. Після її слів він поїхав в КП «Червоноградське МБТІ», де йому стало відомо, що ОСОБА_3 є його дружиною і їй на праві приватної власності належить Ч частина квартири № 50, що знаходиться по вул. Сагайдачного, б в смт. Добротвір Кам"янка-Бузького району Львівської області. Це його дуже збентежило, а тому у серпні 2009 р. він поміняв вхідні двері у згаданій квартирі, так як вважав, що ОСОБА_3 не має жодного відношення до його квартири. Зазначив, що Із ОСОБА_3 вони не вели спільного господарства і разом не проживали. На сьогоднішній день він одружений і проживає із своєю дружиною в м.Львові. Окрім цього, він звернувся до суду з позовом про визнання приватизації на квартиру № 50, що по вул. Сагайдачного, 6/5 в смт. Добротвір Кам»Янка-Бузького району Львівської області в лютому 2010 р. недійсною.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що з підсудним ОСОБА_2 вони з 1988 р. до 2009 р. проживали в громадянському шлюбі в квартирі № 50, що по вул. Сагайдачного, 6 в смт. Добротвір Кам»Янка-Бузького району Львівської області. Разом вони утримували квартиру, вели спільне господарство, придбавали меблі, робили ремонт у квартирі. їй на праві приватної власності належить Ч частина згаданої квартири . З листопада 2000 р. по березень 2009 р. вона тимчасово перебувала за кордоном у Італії, але коли приїжджала в Україну, то їхала до ОСОБА_2 За останні роки, за період часу коли її не було, ОСОБА_2

знайшов собі іншу жінку, що змусило їх добровільно поділитися кімнатами у спільній квартирі .Коли вона повернулася з Італії, то в її кімнаті меблів майже не було, а тому вона придбала нові, на суму 12900 грн. та самотужки зробила ремонт. 06.08.2009“р. ОСОБА_2 самовільно, не повідомивши її, поміняв вхідні двері в їх спільній квартирі та відмовився пускати її в квартиру. Тому, була змушена викликати працівників міліції, нащо останні склали відповідний протокол відносно ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що її мати ОСОБА_3 з 1990 р. почала проживати разом з підсудним ОСОБА_2 У 2000 р. мати виїхала за кордон та повернулася в 2009 р. За ці роки, коли її мати приїжджала в Україну, то завжди їхала жити в квартиру до ОСОБА_2 При цьому, ОСОБА_2 казав їй, що одна кімната її, де вона може поскладати свої речі, а інша кімната - зал - його.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що ОСОБА_3 є його тещею і йому відомо, що відносини останньої з підсудним ОСОБА_2 були нормальні, до того часу доки ОСОБА_3 не повернулася з Італії. Зазначив, що, коли ОСОБА_3 приїжджала з Італії, то перебувала у квартирі разом із ОСОБА_2 Однак, ОСОБА_2 поміняв вхідні двері і ОСОБА_3 не могла увійти в квартиру, хоча там були її речі. Також ОСОБА_2 говорив йому, щоб він прийшов та забрав речі тещі.

Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_2 його вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 356 КК України доведена показами потерпілої, свідків, даних в судовому засіданні, а також матеріалами справи, зокрема:

свідоцтвом про право власності на квартиру(будинок), з якого вбачається, що квартира по вул.Сагайдачного, 6/50, що в смт.Добротвір Кам»Янка-Бузького району Львівської області, на праві приватної, спільної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розпорядженням органу приватизації квартири по вул.Сагайдачного, 6/50, що в смт.Добротвір Кам»Янка-Бузького району Львівської області,

довідкою з місця проживання про склад сім»ї та прописку,

заявою № 410 ОСОБА_2 на ім»я директора ДРЕС про оформлення передачі в приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартири по вул.Сагайдачного, 6/50, що в смт.Добротвір Кам»Янка-Бузького району Львівської області.

На підставі наведеного, суд вважає доказаним пред"явлене підсудному ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст.356 КК України - самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам власника.

При обранні міри покарання до підсудного ОСОБА_2 суд приймає до уваги суспільну небезпечність скоєного та особу винного, котрий своєї вини не визнав, позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою пенсійного віку, відсутність пом»якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

З врахуванням зазначеного суд вважає, що покарання до підсудного ОСОБА_2 слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у виді штрафу.

Судових витрат, цивільного позову та речових доказів по справі не має.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,

засудив :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.356 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п»ятдесят) грн.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попердню- підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Львівської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Кам»янка-Бузький районний суд Львівської області.