Справа № 381/3965/17 Головуючий у І інстанції Чернишова Є. Ю.

Провадження № 22-ц/780/1690/18 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.

Категорія 29 03.05.2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Журби С.О.,

суддів Лівінського С.В., Сержанюка А.С.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2018 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил користуванням електричною енергією для населення,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил користування електроенергією для населення, посилаючись на наступне:

04 квітня 2000 року між сторонами був укладений договір про користування електроенергією № 9-100-691. 12.02.2017 року працівниками Фастівського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» була проведена перевірка дотримання споживачем ОСОБА_2 зазначених правил за місцем його проживання, в результаті якої виявлено факт порушення правил користування електроенергією для населення, про що було складено акт №К 033975, а на засіданні комісії по розгляду актів складено Протокол № 068 від 15.02.2017 року та нараховано суму спричинених збитків в розмірі 25 731 грн. 59 коп., які відповідач добровільно не сплатив. У зв'язку з наведеним позивачпросив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки у розмірі 25 731 грн. 59 коп. та судові витрати у справі.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Скаргу обґрунтовував тим, що судом неправомірно стягнуто з нього матеріальні збитки, ним не було порушено Правил та інших нормативних актів. Вважає, що факт самовільного підключення до електромереж в обхід облікових приладів не було належним чином задокументовано, відтак він не може братися до уваги. За таких умов висновки суду є такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України дана апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Наведеним вимогам оскаржуване рішення відповідає в повній мірі.

Згідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому вказана норма встановлює підставу для звільнення завдавача шкоди від обов'язку її відшкодування, а саме, якщо він доведе, що шкоду завдано не з його вини.

Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи позивачем було належним чином доведено факт виявлення порушення відповідачем п. 48 Правил користування електроенергією для населення та наявність безоблікового споживання електроенергії за адресою відповідача, в результаті чого комісією по розгляду актів складено відповідний протокол та нараховано суму спричинених збитків. Вказані обставини були підтверджені як документальними доказами, так і показами свідків, що були ретельним чином досліджені судом першої інстанції, за результатами якої він дав їм належну правову оцінку. Натомість посилання відповідача жодним чино не були підтверджені за допомогою допустимих та належних доказів, відтак його позиція залишилася недоведеною та не можу бути прийнята судом. За таких умов суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення, з якою в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду. При цьому колегія критично відноситься до посилань апелянта на неналежну фіксацію вчиненого відповідачем порушення порядку споживання електроенергії, оскільки вона жодним чином не була доведена та не відповідає вимогам чинного законодавства, чому судом першої інстанції також була дана відповідна оцінка. Зважає колегія суддів апеляційного суду й на сам факт підписання відповідачем акту, в якому було зафіксовано вчинені ним порушення, та відсутність заперечень з його боку в такому акті, а також недоведеність посилань відповідача на факт підписання акту під примусом.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача, що відповідає обставинам справи та не спростовується доводами апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, крім випадків передбачених ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Журба

Судді: С.В. Лівінський

А.С. Сержанюк