Справа № 425/3008/17

Провадження № 33/782/67/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4.05.2018 р. м. Сєвєродонецьк

Суддя Апеляційного суду Луганської області Белах А.В., за участю захисника Бро-шко І.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рубіжанського міськ-суду Луганської обл. від 19.12.2017 р., -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 грома-

дянина України, не працює, проживає Лу-

ганська обл., АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накла-дено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті гривень) грн., з поз-бавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір в розмірі 320 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.11.2017 р. о 12 год. 15 хв. на 134 км ав-тошляху Т-13-02 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом - автомобілем IVECO MLL 100 Е р/номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - почерво-ніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я або з використанням приладу «Drager» відмовився в присутності двох свідків, чим пору-шив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження пос-танови суду першої інстанції, оскільки копію оскаржуваної постанови отримав 15.03.2018 р., зазначає, що з 20.12.2017 р. по 10.03.2018 р. він був у відрядженні за межами України, що підтверджується копією міграційної карти, тому вважає, що строк пропущений з пова-жних причин. Також, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції з закриттям провадження по справі, тому що на його думку, постанова винесена необґрун-товано, з порушенням принципів об'єктивності та всебічності розгляду справи. Зазначає, що судом не було проведено аналізу протоколу про адміністративне правопорушення, який підтверджує його невинуватість. В поясненнях на окремому аркуші він зазначив, що автомобілем він не керував, тому що автомобіль був технічно несправним, що підтверд-жується дефектною відомостю № 56 від 13.11.2017 р. Суд першої інстанції обмежився лише наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями свідків, даними ними при складанні протоколу, що на його думку спонукало суд дійти до помилкового висновку про те, що він керував автомобілем. Також, зазначає, що 13.11.2017 р. о 01 годині він виїхав з м. Рубіжне до м. Бахмут і о 02 годині на 134 км автошляху Рубіжне- Бахмут був вимуше-ний зупинити автомобіль у зв'язку з поломкою, після чого зателефонував до сервісу і по-відомив механіку про несправність та ліг спати. Близько 12 години наступного дня до його автомобіля підійшли працівники поліції - в цей час автомобілем ніхто не керував і він не рухався, поліцейські автомобіль не зупиняли, автомобіль стояв на узбіччі. Його від-мова від проходження огляду за допомогою алкотестера цілком відповідає вимогам зако-ну, тому що він не рухався на автомобілі. Зазначає, що при ухваленні рішення судом пер-шої інстанції не були з'ясовані обставини, які мають значення для розгляду справи, а саме події адміністративного правопорушення та відповідно не відображено їх і у постанові су-ду. Постанова суду не містить обставин, встановлених під час розгляду справи, суд лише послався на протокол про адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника Брошко І.В., який підтримав до-води апеляційної скарги, просив її задовольнити по викладених в ній доводам, свідка ОСОБА_4, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши доводи апеля-ційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеля-ційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відпо-відальності протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції розглянув справу з винесенням постанови 19.12.2017 р. без участі ОСОБА_2, копія постанови ОСОБА_2 не направля-лася. З 20.12.2017 р. до 10.03.2018 р. ОСОБА_2 перебував за межами України, що підтверджу-ється копією міграційної картки ( а. пр. 22). Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_2 отримав 15.03.2018 р. (а. пр.17) і 23.03.2018 р. подав апеляційну скаргу до місцевого суду.

Таким чином, оскільки справа судом була розглянута за відсутності ОСОБА_2, а докази отримання ним постанови в межах строку на апеляційне оскарження в матеріалах справи відсутні, тому з метою забезпечення доступу до правосуддя, апеляційний суд вважає необ-хідним задовольнити клопотання і поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження поста-нови, тому що з врахуванням приведених обставин, строк на оскарження постанови був пропущений з поважної причини та апеляційну скаргу розглянути по суті.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Однак, вказані вимоги закону судом першої інстанції виконані не були.

Справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 була розглянута судом першої інстанції по суті з винесенням постанови 19.12.2017 р. Тоді як, ОСОБА_2 не був належ-ним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та з цих причин не міг прийняти участь в судовому засіданні. На аркуші провадження 12 знаходиться довідка про доставку SMS-повідомлення на номер телефону НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, з викликом його у судове засідання на 12:15, але 18.12.2017 р., а не на 19.12.2017 р. коли була винесена постанова. Разом з цим, суд не вживши жодних заходів для перевірки вка-заних обставин, в порушення приписів ст. 268 КУпАП, не відклав розгляд справи та роз-глянув її за його відсутності, тим самим обмеживши право особи, яка притягується до ад-міністративної відповідальності, на доступ до правосуддя та реалізацію права на захист.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права є обґрунтованими та приходить до виснов-ку про наявність підстав для скасування постанови з прийняттям нового судового рішен-ня.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослід-женні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, в обґрунтування вини правопору-шника ОСОБА_2 суд послався на письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_5 про обставини скоєння правопорушення, відеозапис, долучений до матеріалів справи, на якому ОСОБА_2 відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння та часткове визнання вини ОСОБА_2.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністра-тивне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністра-тивній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу, а також з'ясу-вати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ці вимоги закону не були виконані судом першої інстанції під час розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним за-собом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольно-го, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, які зни-жують увагу та швидкість реакції тягне за собою накладення адміністративного стягнен-ня.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі зло-чини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністра-тивні правопорушення на транспорті» ( з наступними змінами і доповненнями), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засо-бу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопору-шення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що 13.11.2017 р. о 01 годині він виїхав з м. Рубіжне до м. Бахмут і о 02 годині на 134 км автошляху Рубіжне- Бахмут був вимуше-ний зупинити автомобіль у зв'язку з поломкою, після чого зателефонував до сервісу і по-відомив механіку про несправність та ліг спати. Близько 12 години наступного дня до його автомобіля підійшли працівники поліції - в цей час автомобілем ніхто не керував і він не рухався, поліцейські автомобіль не зупиняли, автомобіль стояв на узбіччі та чекав приїзду механіка. На час спілкування з поліцейським автомобілем він не керував, тому що автомобіль був технічно несправним, що підтверджується дефектною відомостю № 56 від 13.11.2017 р. ( а. пр. 23). Ці обставини поломки автомобілю IVECO MLL 100 Е р/номер НОМЕР_1 підтвердив в судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_4

який є механіком та тривалий час обслуговує цей автомобіль, та вказав суду, що дійсно вночі він отримав телефонні дзвінки від ОСОБА_2, приїхав до нього з буксировочним автомо-білем вдень 13.11.2017 р. Автомобіль IVECO був несправним, на ньому було неможливо

рухатися через поломку дизельних форсунок. Згодом він усунув ці несправності в май-

стерні.

Таким чином, матеріалами справи та дослідженими апеляційним судом доказами встановлено, що на час складання протоколу посадовими особами поліції протоколу про адміністративне правопорушення, а саме на 12 год. 41 хв. 13.11.2017 р. автомобіль, яким напередодні керував ОСОБА_2, був технічно несправним та не міг рухатися, що унеможливлює притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, працівники поліції не мали правових підстав для проведення огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, тому що ван-тажний автомобіль, яким він раніше керував, був тривалий час несправним, що унеможли-влювало його рух, проте суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і не надав їм належної правової оцінки.

Наведені дані свідчать про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, із скасуванням постанови суду першої інстанції з закриттям провадження по адміністративній справі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопо-рушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задово-льнити та скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі відносно Ка-ута за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не виносити нову постанову, як було вказано раніше, тому що апеляційним судом вста-новлено, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, що є більш сприятливою, а саме реабілітуючою підставою.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рубіжанського міськсуду Луганської обл. від 19.12.2017 р., якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пере-дбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в сумі 320 грн. - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністра-тивного правопорушення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.