ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2350/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Біотрейд",

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т",

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т"

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду

від 06.12.2017

у складі колегії суддів: Савицького Я.Ф. (головуючого), Головея В.М., Діброви Г.І.

у справі № 916/2350/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т"

про стягнення 118 346,14 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2017 у справі № 916/2350/17 (суддя Д'яченко Т.Г.) відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т".

Короткий зміст позовних вимог і рішення судів першої та апеляційної інстанції

2. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" звернулося до Господарського суду Одеської області з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.11.2017 у справі № 916/2350/17. Також, апеляційна скарга містить клопотання, в якому скаржник просив суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись, при цьому, на ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

3. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.11.2017 у справі № 916/2350/17 було повернуто скаржнику відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

4. Зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що скаржником до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі, та не надано жодних доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу, які б підтверджували тяжкий матеріальний стан апелянта.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

5. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції 13.12.2017 товариством з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" подано касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі № 916/2350/17, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу передати на розгляд Одеського апеляційного господарського суду.

6. Касаційну скаргу мотивовано тим, що повертаючи скаржнику апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не врахував вимоги ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та не надав можливості відстрочити сплату судового збору, чим позбавив товариство з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" доступу до правосуддя.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" у задоволенні касаційної скаги, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 залишити без змін; застосувати до відповідача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, у зв'язку із зловживанням товариством з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" своїми процесуальними правами.

Позиція Верховного Суду

8. 13.12.2017 товариством з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" через Одеський апеляційний господарський суд подано касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі № 916/2350/17, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Одеського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2350/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 12.02.2018. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 916/2350/17 Господарського суду Одеської області та призначено її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

10. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

11. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

13. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.

14. Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

15. За вимогами п. 7 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвали суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

16. Як зазначено в оскаржуваній ухвалі суду апеляціної інстанції, скаржником не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору. При цьому, скаржник в апеляційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору.

17. Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

18. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

19. При цьому, вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору. Водночас, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

20. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 32, 33 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

21. До того ж, згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

22. Як встановлено апеляційним судом, скаржником не надано жодних доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), які б підтверджували його тяжкий матеріальний стан.

23. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що надавши належну оцінку доводам заявника апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав про відстрочення строку сплати скаржнику судового збору за подання апеляційної скарги.

24. Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

25. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

26. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

27. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).

28. Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

29. В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

30. Виходячи з наведеного, доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" щодо обмеження права скаржника на доступ до правосуддя, суд касаційної інстанції вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки право на доступ до суду не є абсолютним, а вимога процесуального закону про сплату судового збору не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

31. Таким чином, наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права.

32. Крім того, колегія суддів, у даному конкретному випадку, не вбачає підстав для застосування до відповідача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 132 ГПК України ( в редакції, з 15.12.2017).

33. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

34. Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі № 916/2350/17 прийнята судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, підстав для її скасування немає.

35. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі № 916/2350/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі № 916/2350/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков