Справа №2-а-1517/09

  ПОСТАНОВА

іменем України

      01 грудня 2009 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Гончарука О.Н.,

                      за участю секретаря – Раковець Р.М.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Камені-Каширському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації, відділу освіти та науки Камінь-Каширської райдержадміністрації, про визнання дій відповідачів щодо не виплати в повному розмірі допомоги та доплат, передбачених ст.ст.37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними, про стягнення недоплачених грошових сум

    Особи, які брали участь у справі:

    позивачка – ОСОБА_1,

    відповідач – управління праці соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації (далі – управління) в особі його представника Гембік Ніни Василівни

установив:

    У поданій до суду 13 жовтня 2009 року позовній заяві позивачка зазначає, що вона проживає в с.Малі Голоби та з 10 серпня 1981 року працює в Гуто-Боровенській загальноосвітній школі 1-111 ступеня Камінь-Каширського району, тобто в зоні гарантованого добровільного відселення.

    У зв’язку з цим, відповідно до ст.37, ч.1 ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закону №796-ХІІ), відповідачем їй повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати та проводитись доплата до заробітної плати у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

    Відповідачем їй на порушення вимог зазначених статей Закону згадані доплати виплачуються в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншими.

    Зважаючи на пріоритетність законів над підзаконним нормативними актами при виплаті зазначених доплат підлягають застосуванню норми, передбачені Законом №796-ХІІ, а не згаданою постановою.

    Просить суд постановити рішення, яким визнати дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення  Камінь-Каширської районної державної адміністрації щодо невиплати  їй у повному розмірі допомоги та доплати, передбачених  ст. 37, ч.1 ст.39 Закону №796-ХІІ протиправними; стягнути з відповідача на  її користь  3042 грн. 80 коп. недоплаченої щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст.37 Закону  №796-ХІІ за період з 01 липня 2008 р. по 31 липня 2009 р. та  68 392 грн. 30 коп.  доплати до заробітної плати, визначеної ч.1 ст.  39 згаданого Закону за період з 02 вересня 1996 р. по 31 липня 2009 р.

    09 листопада 2009 року позивачкою подано суду заяву про збільшення позовних вимог.

    Зважаючи на те, що вона є пенсіонеркою, яка працює у зоні радіоактивного забруднення, керуючись вимогами ч.2 ст.39 Закону №796-ХІІ просить стягнути з відповідача ще 4 881 грн. 10 коп. невиплаченого щомісячного підвищення до заробітної плати в розмірі 25 % за період з 01 серпня 2006 р. по 01 листопада 2009 р.

    Судом до участі в розгляді справи як другого відповідача залучено відділ освіти та науки Камінь-Каширської райдержадміністрації.

    Представником управління суду подано заперечення на адміністративний позов в якому зазначено, що позивачкою пропущено без поважних на те причин річний строк звернення до адміністративного суду.

    Зважаючи на це її позовні вимоги щодо стягнення зазначених нею виплат до 14 жовтня 2008 року задоволенню не підлягають.

    Її вимоги про стягнення щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 14 жовтня 2008 р. по 31 липня 2009 р. задоволенню теж не підлягають, оскільки така допомога їй проводиться в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 року №836.

    Що стосується доплати до заробітної плати позивачці, передбаченої ст.39 Закону №796-ХІІ, то такі доплати, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 20 вересня 2005 року №936,  проводяться за місцем основної роботи працівника, в даному випадку відділом освіти та науки Камінь-Каширської райдержадміністрації, за рахунок коштів, перерахованих цьому відділу управлінням. Такі кошти відділу освіти та науки було перераховано у розмірі, передбаченому згаданою постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836.

    Положення цих постанов, ст.ст.37, 39 Закону №796-ХІІ у 2009 році неконституційними не визнавались.

    Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

    Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, які зазначені у адміністративному позові та у заяві про збільшення позовних вимог.

           Представник управління позовні вимоги, в тому числі і збільшені, не визнала з підстав, зазначених у запереченнях на адміністративний позов, та пояснила суду, що передбачені  ст.39 Закону №796-ХІІ, відповідно до ст.ст.1, 2, 4, 21, 22 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати не входять. Зважаючи на це передбачений ст.99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду на такі виплати поширюється.

    Просить у задоволенні позову відмовити.

    Представник відділу освіти та науки Камінь-Каширської райдержадміністрації до суду не з’явився без поважних на те причин.

    Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

    Як вбачається з посвідчення (категорія 3) серії Б №083188 від 11 червня 1993 року, виданого Волинською облдержадміністрацією (а.с.1), ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є потерпілою від Чорнобильської катастрофи.

    Вона постійно проживає в с.Малі Голоби та з 10 серпня 1981 року по даний час працює в Гуто-Боровенській загальноосвітній школі 1-111 ступеня Камінь-Каширського району Волинської області, є пенсіонеркою, що стверджено відміткою в її паспорті (а.с.9), трудовою книжкою (а.с.13-18), пенсійним посвідченням (а.с.52).

    Згадані села, відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, віднесено до зон гарантованого добровільного відселення.

    У зв’язку з цим позивачка, відповідно до  ч.1 ст. 37 Закону №796-ХІІ, має право на отримання щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати.

    Крім цього, вона відповідно до ч.1 та ч.2 ст.39 згаданого Закону, як пенсіонерка, яка працює на території радіоактивного забруднення має право на доплату до заробітної плати у розмірі відповідно двох мінімальних заробітних плат та 25 % від такої заробітної плати.

    Відповідно до ст.ст.62, 63, 67 Закону №796-ХІІ, роз’яснення порядку застосування цього Закону, проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної влади. Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій, підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Цей порядок та розміри було визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими розмірі щомісячної грошової допомоги та грошової доплати становили відповідно 210 тис. крб., 1050 тис. крб., 135 тис. крб., а згідно Указу Президента України «Про грошову реформу в України» від 25 серпня 1996 року – 2 грн.10 коп., 10 грн. 50 коп. та 1 грн. 35 коп.

    Зазначена постанова на даний час є чинною.

    Зважаючи на встановлені обставини, доводи позивачки про те, що відповідачем всупереч вимогам ст.ст.37, 39 Закону №796-ХІІ незаконно проводились такі доплати у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836, не заслуговують на увагу, так як ґрунтуються лише на її поясненнях.

    Законами України «Про державний бюджет України» на 1996 – 2006 рр. не було передбачено коштів для виплат компенсацій і допомог в розмірах, встановлених Законом України №796-ХІІ, а лише в розмірах, встановлених Постановою КМ України від 26 липня 1996 року №836.

    Відповідач, тобто управління, є розпорядником бюджетних коштів та провадить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

    Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

    Позивачка належні їй виплати в розмірі 10 грн. 50 коп. та 1 грн. 35 коп. з відповідним відрахуванням станом на 09 липня 2007 року отримала, що підтверджено доданою нею довідкою відділу освіти та науки Камінь-Каширської райдержадміністрації (а.с.19) та її поясненнями, які відповідачем не заперечені.

    Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-Х, якими зупинено дію ст.39 Закону №796-ХІІ.

    Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими зупинено дію ст.ст.37, 39 Закону №796-ХІІ.

    Дані рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

    Зазначені рішення зворотної дії в часі не мають.

    Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Згідно ч.1 ст.100 цього Кодексу, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

    Позивачка звернулась до адміністративного суду за захистом прав 13 жовтня 2009 року тобто по спливу річного строку такого звернення щодо виплат за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 12 жовтня 2008 року.

    Її твердження про те, що вона не пропустила згаданого строку, оскільки зазначені нею виплати є складовою заробітної плати, на які строки позовної давності не поширюються, не заслуговують на увагу.

    Закон України «Про оплату праці» визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, відповідно до ст.ст.1, 2, 4, 21, 22 якого заробітна плата є гарантованою винагородою працівнику за роботу, яку роботодавець виплачує на підставі трудового договору і джерелом оплати якої є дохід та інші кошти підприємства або бюджетні кошти виділені на ці цілі. У той же час, передбачені ст.ст.37,39 Закону №796-ХІІ доплати до структури заробітної плати не входять, а відповідно до Закону України «Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» фінансується за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків від Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (далі – Фонд) та інших джерел, визначених законодавством України.

    Фонд утворюється у складі Державного бюджету України, кошти Фонду зараховуються на окремий рахунок Державного бюджету України, а розпорядником коштів Фонду є Міністерство України  з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи – ст.ст.1-3 зазначеного Закону.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», установлено порядок виплати доплат за роботу у зоні добровільного гарантованого відселення, згідно з яким нарахування й виплата доплат за роботу у такій зоні проводиться центрами по нарахуванню та виплаті соціальної допомоги, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій за місцем реєстрації громадян, працюючим і непрацюючим громадянам, пенсіонерам (п.4).

    Зазначені доплати є соціальною гарантією, які не входить у структуру заробітної плати.

    Виходячи із строків звернення до адміністративного суду, які просить застосувати управління, рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, меж заявлених позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги позивачки за період з 13 жовтня 2008 року по 31 серпня 2009 рік в частині стягнення допомог та доплат, передбачених ст.37, ч.1 ст.39 Закону №796-ХІІ та за період з 13 жовтня 2009 року по 01 листопада 2009 рік в частині стягнення доплати, передбаченої ч.2 ст.39 цього Закону і визнає дії управління по невиплаті цих виплат у повному розмірі протиправними.

    Дія цих статей цього Закону Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» не зупинялась.

    За ст.37 Закону №796-ХІІ із врахуванням розміру мінімальної заробітної плати та виплаченої щомісячної грошової допомоги (2 грн. 10 коп. за один місяць) за період з 13 жовтня 2008 року по 31 липня 2009 рік стягненню підлягає без відповідних відрахувань до бюджету 2 301 грн. 40 коп. із яких:

    - з 13 по 31 жовтня 2008 року 133 грн. 61 коп. (19 дн. х 545 грн. : 31 дн. = 334,03 грн. х 40%);

    - за листопад 218 грн.(545 грн. х 40%);

    - з 01 грудня 2008 року по 31 березня 2009 рік 968 грн. (605 грн.х40%=242 грн.х4 міс);

    - з 01 квітня по 30 червня 2009 рік 750 грн. (625 грн. х 40%=250 грн.х3 міс.);

    - за липень 252 грн. (630 грн. х 40%).

    За ч.1 ст.39 Закону №796-ХІІ із врахуванням розміру мінімальної заробітної плати та виплаченої доплати до заробітної плати (10 грн. 50 коп. за один місяць) за період з 13 жовтня 2008 року по 31 липня 2009 рік стягненню підлягає без відповідних відрахувань до бюджету 11 507 грн. 10 коп. із яких:

    - з 13 по 31 жовтня 2008 року 668 грн. (19 дн. х 545 грн. : 31 дн. = 334,03 грн. х 2);

    - за листопад 1090 грн.(545 грн. х 2);

    - з 01 грудня 2008 року по 31 березня 2009 рік 4840 грн. (605 грн.х2х4 міс.);

    - з 01 квітня по 30 червня 2009 рік 3 750 грн. (625 грн. х 2х3міс.);

    - за липень 1260 грн. (630 грн. х 2).

    За ч.2 ст.39 Закону №796-ХІІ із врахуванням розміру мінімальної заробітної плати та виплаченої доплати до заробітної плати (1 грн. 35 коп. за один місяць) за період з 13 жовтня 2008 року по 31 липня 2009 рік стягненню підлягає без відповідних відрахувань до бюджету 1911 грн. 50 коп. із яких:

    - з 13 по 31 жовтня 2008 року 83 грн. 50 коп. (19 дн. х 545 грн. : 31 дн. = 334,03 грн. х 25%);

    - за листопад 136 грн. 25 коп. (545 грн. х 25%);

    - з 01 грудня 2008 року по 31 березня 2009 рік 605 грн. (605 грн.х25%=151.25 грн.х4 міс);

    - з 01 квітня по 30 червня 2009 рік 468.75 грн. (625 грн. х 25%=156.25 грн.х3 міс.);

    - з 01 липня по 30 вересня 2009 рік  472.50грн. (630 грн. х 25%=157.5х3);

    - за жовтень 162 грн. 50 коп. (650х25%).

    Відділ освіти та науки Камінь-Каширської райдержадміністрації не є розпорядником бюджетних коштів, передбачених на ліквідацію наслідків від Чорнобильської катастрофи, а тому не може бути відповідачем по даній справі.

    Керуючись ст.ст.8, 19, 22 Конституції України, ст.ст.9, 11, 71, 99, 100, 158, 160 ч.3, ст.ст.161, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.37, 39, 70, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.59 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.55 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації, щодо виплати не в повному розмірі ОСОБА_1 допомоги та доплат, передбачених ст.37, ч.1 та ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправними.

Стягнути з управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 2 301 (дві тисячі триста одну) гривню 40 копійок недоплаченої щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 11 507 (одинадцять тисяч п’ятсот сім) гривень 10 копійок недоплаченої до заробітної плати доплати, передбаченої ч.1 ст.39 зазначеного Закону,  за період з 13 жовтня 2008 року по 31 липня 2009 рік та 1 911 (одну тисячу дев’ятсот одинадцять) гривень 50 копійок недоплаченої доплати до заробітної плати як працюючому пенсіонеру, передбаченої ч.2 ст.39 цього Закону, за період з 13 жовтня 2008 року по 31 жовтня 2009 рік. (Суми визначені без відрахування обов’язкових платежів та зборів).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю та пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів після подання заяв про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Головуючий – підпис

Оригіналу відповідає

Суддя Камінь-Каширського

районного суду                                      О.Н. Гончарук