ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 11/Б-921/1448/2013

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017

(колегія суддів: Кравчук Н.М. - головуючий, Малех І.Б., Матущак О.І.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф"

про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу

в межах справи

за заявою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14.01.2013 порушено провадження у справі №11/Б-921/1448/2013 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" .

2. Господарський суд Тернопільської області постановою від 13 жовтня 2015 року визнав банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф", ввів ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича.

3. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30.05.2017 у справі №11/Б-921/1448/2013 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсним результатів другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу у справі про банкрутство ТзОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф".

4. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі в тексті - Скаржник) від 20.06.2017 № 11/2-18659 було повернуто Скаржнику на підставі п.2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

5. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») № 22/2-22461 від 10.08.2017.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

6. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» № 11/2-18659 від 20.06.2017 вирішено повернути Скаржнику.

7. Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

7.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 апеляційну скаргу від 20.06.2017 № 11/2-18659 було повернуто Скаржнику на підставі п.2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

7.2. 16.08.2017 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») повторно звернулася до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою про перегляд ухвали суду в апеляційному порядку. Також було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

7.3. Зі змісту заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») про поновлення строку на подання апеляційної скарги суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 про повернення апеляційної скарги на підставі ст.97 ГПК України ними отримано 11.07.2017. Після усунення обставин, що слугували підставою для повернення апеляційної скарги, ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» вдруге надіслав апеляційну скаргу.

7.4. Також суд апеляційної інстанції встановив, що повторно апеляційна скарга від 20.06.2017 р. № 11/2-18659 надіслана на адресу суду 11.08.2017р. (згідно поштового штемпеля), а отримана судом 16.08.2017р., тобто з пропуском строку на подання апеляційної скарги.

7.5. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що причин в обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги Скаржник в клопотанні про поновлення строку не зазначив.

7.6. За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі вважає, що за відсутності обставин поважності причин пропуску строку у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

7.7. На підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про необхідність повернути апеляційну скаргу Скаржнику без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

8. ПАТ «ВіЕйБі Банк» подало через Львівський апеляційний господарський суд касаційну скаргу у якій просить суд скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної ухвали і передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Скаржник у касаційній скарзі наводить наступні доводи:

9.1. Ухвала Львівського апеляційного господарського суду прийнята без врахування деяких обставин, які мають суттєве значення для справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. До Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надходили.

Позиція Верховного Суду

11. Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі №11/Б-921/1448/2013 та прийнято до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

12. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з такого.

13. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Оскільки апеляційний господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали від 11.09.2017, керувалися нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017 (далі - ГПК України в редакції до 15.12.2017), за таких обставин Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції, перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції процесуальних норм, які були чинними на момент прийняття оскаржуваної ухвали.

16. Щодо доводу касаційної скарги про те, що ухвала Львівського апеляційного господарського суду прийнята без врахування деяких обставин, які мають суттєве значення для справи, колегія суддів зазначає наступне.

17. Згідно приписів ч. 1 ст. 53 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

18. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

19. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

20. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

21. Суд апеляційної інстанції встановив, що причин в обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги Скаржник в клопотанні про поновлення строку не зазначив.

22. Довід касаційної скарги, щодо того, що ухвала Львівського апеляційного господарського суду прийнята без врахування деяких обставин, які мають суттєве значення для справи обґрунтований тим, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що Скаржник перебуває на стадії ліквідації внаслідок чого робочі процеси банку були змінені, також зазначається про те, що 27.06.2017 на операційні системи банку було скоєно кібератаку з чого Скаржник робить висновок, що банк з вини інших осіб позбавлений можливості відновити втрачені документи, сплатити судовий збір, вчасно виконувати вимоги суду.

23. Колегія суддів звертає увагу, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

24. Аргументи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що Скаржник перебуває на стадії ліквідації внаслідок чого робочі процеси банку були змінені, також зазначається про те, що 27.06.2017 на операційні системи банку було скоєно кібератаку з чого Скаржник робить висновок, що банк з вини інших осіб позбавлений можливості відновити втрачені документи, сплатити судовий збір, вчасно виконувати вимоги суду є такими, що не були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції, та згідно встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи не заявлялися Скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

25. За таких обставин, колегія суддів беручи до уваги приписи ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги, щодо того, що ухвала Львівського апеляційного господарського суду прийнята без врахування деяких обставин, які мають суттєве значення для справи.

26. Зазначений довід обґрунтований обставинами, які не були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції і не були відображені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, що є підставою для висновку що довід касаційної скарги про те, що оскаржувана ухвала Львівського апеляційного господарського суду прийнята без врахування деяких обставин, які мають суттєве значення для справи є таким, що спрямований на розгляд судом касаційної інстанції нових доказів у справі і встановлення обставин, що не були встановлені в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

27. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

28. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим ним обставинам і їм дана належна оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

29. Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.

30. Оскільки касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на ПАТ "ВіЕйБі Банк"

Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 11/Б-921/1448/2013 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 11/Б-921/1448/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко