ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/376/18

03 травня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

ссекретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Федорів Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 70337-13 від 19.12.2017, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 70337-13 від 19.12.2017.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 05.04.2018.

Тернопільським окружним адміністративним судом у підготовчому засіданні по даній справі, яке проводилося 05.04.2018 оголошувалася перерва для надання сторонами по справі додаткових доказів.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03.05.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень є власником нерухомого майна, а саме комплексу будівель і споруд, загальною площею 6747,3 кв.м., який розташований на земельній ділянці площею 4,01 га. на території Чернелово - Руської сільської ради по вул. Заводська, 30. Враховуючи те, що позивач є власником зазначеного нерухомого майна, відповідач 19.12.2017 прийняв податкове повідомлення - рішення форми "Ф" № 70337-13, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 92977,79 грн. за податковий період 2016 р.

Прийняте відповідачем оскаржене податкове повідомлення - рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки зазначене нерухоме майно, яке належить позивачу, необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні підпункту "є" пункту 266.2 статті 266 ПК України, а тому податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на нього не повинен нараховуватись та сплачуватись.

Водночас, звернув увагу на те, що оскаржене податкове повідомлення - рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2016 рік, прийняте відповідачем 19.12.2017, тобто з порушенням строку надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення платнику податку, встановленого підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, а саме до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 04.04.2018, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що оскаржені дії відповідача щодо прийняття на підставі підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України оскарженого податкового повідомлення - рішення здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України, та посилаючись на пояснення викладені у письмовому відзиві на позовну заяву (арк. справи 46-49), просила у задоволені позову відмовити.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд встановив, що ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа - підприємець 17.11.2005.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (арк. справи 19-22), позивач є власником нерухомого майна, а саме будівель і споруд Великобірківського заводу продтоварів, загальною площею 6747,3 кв.м., комплекс будівель і споруд розташований на земельній ділянці площею 4,01 га. на території Чернелово - Руської сільської ради по вул. Заводська, 30.

19.12.2017 відповідач згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті ПК України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України прийняв податкове повідомлення - рішення форми "Ф" № 70337-13, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 92977,79 грн. за податковий період 2016 р.

Відповідно до підпункту 266.7.2. пункту 266.7. статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Таким чином, враховуючи те, що оскаржене податкове повідомлення - рішення відповідач прийняв 19.12.2017, суд дійшов висновку, що останній не дотримав вимоги підпункту 266.7.2. пункту 266.7. статті 266 ПК України, оскільки оскаржене податкове повідомлення - рішення не було надіслано (вручено) позивачу до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Водночас, згідно статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до статті 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком.

Як слідує з матеріалів справи, що рішенням третьої сесії сьомого скликання Чернелово - Руської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 29.01.2016 № 35 "Про встановлення ставок податок", серед інших, встановлено ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Зокрема, підпунктом 1.3 пункту 1 зазначеного рішення затверджено ставку податку для нежитлової нерухомості на 2016 рік, яка перебуває у власності фізичних осіб - підприємців в розмірі 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 кв.м. бази оподаткування.

Суд встановив, що позивач є власником нерухомого майна, а саме комплексу будівель і споруд Великобірківського заводу продтоварів, загальною площею 6747,3 кв.м., який розташований на земельній ділянці площею 4,01 га. на території Чернелово - Руської сільської ради по вул. Заводська, 30.

Підпунктом "є" пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

В силу вимог підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті ПК України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Водночас, Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до зазначеного Державного класифікатора, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості").

До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", що включає підкласи: 1251.1 "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості"; 1251.2 "Будівлі підприємств чорної металургії"; 1251.3 "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості"; 1251.4 "Будівлі підприємств легкої промисловості"; 1251.5 "Будівлі підприємств харчової промисловості"; 1251.6 "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості"; 1251.7 "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості"; 1251.8 "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро - фаянсової промисловості"; 1251.9 "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) "Будівлі промислові та склади" належить клас (код 1251) "Будівлі промислові", який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. До класу (код 1252) "Резервуари, силоси та склади" належать, зокрема, спеціальні склади, складські майданчики.

Таким чином, з метою правильного застосування норм підпункту 266.2.2 ПК України при визначені будівель промисловості в розрізі об'єкта оподаткування необхідно керуватись вимогами Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі К/9901/1438/17 822/2624/16, а тому відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується позивачем у справі, що за всіма своїми об'єктивними будівельно-технічними характеристиками належний позивачу комплекс будівель і споруд є промисловою будівлею, що підтверджується наступним.

Згідно до договору купівлі - продажу, нотаріально посвідченого 31.07.2013, позивач придбав об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд Великобірківського заводу продтоварів, який розташований на земельній ділянці площею 4,01 га. на території Чернелово - Руської сільської ради по вул. Заводська, 30. Зазначений об'єкт нерухомого майна складався з 23 одиниць загальною площею 6747,3 кв.м. і належав до цього Тернопільській обспоживспілці (будівлі і споруди Великобірківського заводу продтоварів). Слід також зазначити, що земельна ділянка на якій знаходиться зазначений об'єкт нерухомого майна відноситься до земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Зазначені обставини підтверджуються договором купівлі - продажу від 31.07.2013 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (арк. справи 15-22).

Підпунктом 2 пункту 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 визначено, що з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису щодо об'єкта нерухомого майна, зокрема: тип об'єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо); призначення об'єкта нерухомого майна (житловий або нежитловий); площа об'єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова); відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєння літера, загальна та (за наявності) житлова площа об'єкта нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов'язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю).

Як слідує з матеріалів справи, в тому числі з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень що до складу об'єкта нерухомого майна (комплекс будівель і споруд Великобірківського заводу продтоварів, загальною площею 6747,3 кв.м., який розташований на земельній ділянці площею 4,01 га. на території Чернелово - Руської сільської ради по вул. Заводська, 30) входять згідно опису: адмінбудинок, присвоєння літери "А"; насосна, присвоєння літери "Б"; магазин, присвоєння літери "В"; майстерня, присвоєння літери "Г"; кузня, присвоєння літери "Д"; соковий цех, присвоєння літери "Є"; кондитерський цех, присвоєння літери "Ж"; очисні споруди, присвоєння літери "З"; підстанція, присвоєння літери "И"; очисна яма, присвоєння літери "Й"; котельня, присвоєння літери "К"; конюшня, присвоєння літери "Л"; столярний цех, присвоєння літери "М"; свердловина, присвоєння літери "Н"; склади, присвоєння літери "О"; склад, присвоєння літери "П"; склад, присвоєння літери "Р"; склад, присвоєння літери "С"; прохідна, присвоєння літери "Т"; винний цех, присвоєння літери "Е"; водонапірна башня, присвоєння літери "Ф"; огорожа, присвоєння номера "1-7"; відмостка, присвоєння літери "І".

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що основу зазначеного об'єкта нерухомого майна становлять виробничі приміщення (майстерня, кузня, цехи, склади тощо).

Водночас, основними видами діяльності позивача, зокрема є: код КВЕД 10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; код КВЕД 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; код КВЕД 23.19 виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних; код КВЕД 32.50 виробництво медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів, про що свідчить витяг з ЄДР та витяг з реєстру платників єдиного податку (арк. справи 23-27).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належне позивачу нерухоме майно - комплекс будівель і споруд, необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні підпункту "є" пункту 266.2. статті 266 ПК України, а тому зазначений комплекс будівель і споруд підпадає під визначення "будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств".

Таким чином, належний позивачу комплекс будівель і споруд, як будівлі промисловості не є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту "є" пункту 266.2. статті 266 ПК України, а тому податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на них не повинен нараховуватись та сплачуватись.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відніс належний позивачу зазначений комплекс будівель і споруд, як до об'єктів житлової нерухомості, внаслідок чого протиправно застосував ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше січня звітного (податкового року) за 1 кв.м. бази оподаткування відповідно до статті 266 ПК України, а тому оскаржене податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 (адрес: 46000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління державної фіскальної служби у Тернопільській області (адрес: 46021, вул. Білецька,1 , м. Тернопіль, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 30403536) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - задовольнити в повному обсязі.

Податкове повідомлення - рішення Головного управління державної фіскальної служби у Тернопільській області (адрес: 46021, вул. Білецька,1 , м. Тернопіль, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 30403536) № 70337-13 від 19.12.17, яким ОСОБА_4 (адрес: 46000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) визначено суму податкового зобов'язання за 2016 рік по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальній сумі 92 977 (дев'яносто дві тисячі дев'ятсот сімдесят сім) грн. 79 коп., - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_4 (адрес: 46000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Тернопільській області (адрес: 46021, вул. Білецька,1 , м. Тернопіль, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 30403536) судові витрати у розмірі сплаченого судового збору на суму 929 (дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 78 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 травня 2018 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.