Справа № 2-7743/09

ЛУЦЬКИЙ   МІСЬКРАЙОННИЙ   СУД   ВОЛИНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

(заочне)

2009 року листопада 24 дня                                                                                місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Іщук Л.П.,

при секретарі – Козак С.А.,

з участю представника позивача – Войдюка Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом кредитної спілки «Вклад» до ОСОБА_2, приватного підприємства «Ком-Інвестбуд» про стягнення заборгованості,  

в с т а н о в и в :

Кредитна спілка «Вклад» звернулась з позовом до ОСОБА_2, приватного підприємства «Ком-Інвестбуд» про стягнення заборгованості.

Свій позов мотивує тим, що 26.06.2008 року між КС «Вклад» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за № 2606/08-2, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі потреби у вигляді кредитної лінії з максимальним лімітом в розмірі 400000 гривень терміном до 26.06.2012 року зі сплатою 21 % річних.

26.06.2008 року між КС «Вклад» та приватним підприємством «Ком-Інвестбуд» було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов’язання перед кредитною спілкою «Вклад» по зобов’язаннях ОСОБА_2, що виникли з умов кредитного договору в повному обсязі цих зобов’язань.

Грошові кошти в розмірі 400000 гривень були перераховані позичальнику, використані ним в повному об’ємі, але своїх зобов’язань по кредитному договору ОСОБА_2 не виконав і не здійснює погашення кредиту.

Відповідно до розрахунку у ОСОБА_2 перед КС «Вклад» станом на 12.10.2009 року виникла заборгованість в розмірі 368254,81 грн., з яких: 350000 грн.– сума кредиту, 13782,78 грн. - заборгованість по відсотках, 337,20 грн. - заборгованість по сплаті відсотків, 4134,83 грн. – сума штрафу за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у заяві.  Суду пояснив, що ОСОБА_2 кредитні кошти отримав повністю, але зобов’язання по сплаті нарахованих процентів за користування кредитними коштами не виконує .  

Відповідачі в судове засідання не з’явились, належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову  (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 26.06.2008 року між кредитною спілкою «Вклад» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за № 2606/08-2, а 30.09.2008 року між ними був укладений додатковий договір  (а.с.а.с. 7-9, 10), відповідно до яких відповідачу було надано кредит в розмірі 400000 гривень терміном до 26.06.2012 року зі сплатою 21 % річних.  

26.06.2008 року між кредитною спілкою «Вклад» та приватним підприємством «Ком-Інвестбуд» було укладено договір поруки, а 30.09.2008 року додатковий договір до договору поруки (а.с.а.с. 11-12, 13), відповідно до яких приватне підприємство «Ком-Інвестбуд» на добровільних засадах взяло на себе зобов’язання перед кредитною спілкою «Вклад» по зобов’язаннях ОСОБА_2, що виникли з умов кредитного договору в повному обсязі цих зобов’язань.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитні кошти, надані ОСОБА_2, були отримані ним в повному обсязі, що стверджується видатковим касовим ордером, копія якого знаходиться в матеріалах справи та використані повністю.

Відповідно до п.п. 3.2.1., 3.2.2. 3.2.3. кредитного договору позичальник зобов’язаний забезпечити своєчасне повернення одержаних кредитних коштів, сплату нарахованих відсотків та належне виконання інших умов даного договору; сплачувати проценти за користування кредитними коштами виходячи з розрахунку 21 % річних щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно. В разі невиконання (неналежного виконання) будь-якої з умов даного договору позичальник зобов’язаний – в семиденний строк з дня отримання письмової вимоги кредитора здійснити повне погашення кредиту.  

З пояснень представника позивача, розрахунку заборгованості (а.с. 6), матеріалів справи встановлено, що позичальник своїх зобов’язань за кредитним договором не виконав, чергових погашень частини кредиту та процентів у встановлений в графіку термін не вносить. Письмово повідомлявся банком про погашення кредиту, але повне погашення кредиту не здійснив.

Станом на 12.10.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи, становить, 368254,81 грн., з яких: 350000 грн.– сума кредиту, 13782,78 грн. - заборгованість по відсотках, 337,20 грн. - заборгованість по сплаті відсотків, 4134,83 грн. – сума штрафу за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки зобов’язання ОСОБА_2, приватним підприємством «Ком-Інвестбуд» за кредитним договором № 2606/08-2 та договором поруки № 2606/08-2 не виконані, то слід стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача 368254,81 грн. кредитної заборгованості.

Крім того, слід стягнути згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів в користь позивача понесені ним судові витрати по 85,50 грн. з кожного, які складаються з судового збору (51 грн.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (120 грн.) (51 грн. + 120 грн. = 171 грн. / 2 = 85,50 грн.).

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 525, 526, 527, 530, 536, 553, 554, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, приватного підприємства «Ком-Інвестбуд» в користь кредитної спілки «Вклад» 368254,81 грн. кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_2, приватного підприємства «Ком-Інвестбуд» в користь кредитної спілки «Вклад» по 85.50 грн. судових витрат з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК Ураїни, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                  Л.П. Іщук