Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

м. Кам'янка-Бузька, вул. Незалежності, 29, 80400, (03254) 5-13-41

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2010 року Кам"янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого судці Горошко Л.Б.

при секретарі Уніят І.В.

з участю прокурора Приходько М.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам"янка-Бузька кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, невійськовозобов"язаного, одруженого, неповно­літніх дітей на утриманні не має, не працюючого, без судимості, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,- в злочинах, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив :

19.03.2005 р. близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп»яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на вул. Незалежності в смт.Новий Яричів ОСОБА_5»янка-Бузького району Львівської області здійснили напад на ОСОБА_6, якого побили, завдавши легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я, після чого відкрито витягнули з кишені штанів мобільний телефон «Флай» вартістю 800 грн. з абонентською карткою вартістю 159 грн. та грошову купюру номіналом 100 грн., а всього на загальну суму 1059 грн., привласнивши викрадене з матою подальшого перепродажу.

Продовжуючи злочинну діяльність. ОСОБА_2 19.03.2005 р. близько 23 год. 15 хв., будучи в стані алкогольного сп»яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3 на вул. Незалежності в смт.Новий Яричів ОСОБА_5»янка-Бузького району Львівської області здійснили напад на ОСОБА_7, яку схопили із застосуванням фізичної сили і висловлюючи словесні погрози розправи, відкрито витягнули з кишені куртки мобільний телефон «Самсунг» вартістю 795 ірн. з абонентською карткою вартістю 50 грн., а також зняли з пальців рук золотий перстень «вервечку» вартістю 126 грн., золотий перстень вартістю 104 грн., металевий перстень вартістю 4 грн., а всього на загальну суму 1079 грн., привласнивши викрадене з метою подальшого перепродажу.

Підсудний ОСОБА_2 на досудовому слідстві та в судовому засіданні винним себе у вчинених злочинах визнав повністю та після роз'яснення йому ст. 299 КПК України пояснив, що дійсно 19.05.2005 р. разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в барі в смт.Новий ОСОБА_5»Янка-Бузького району Львівської області разом з іншими вживав спиртне. Згодом вирішили смт.Новий ОСОБА_5 КЈм»Янка-Бузького району Львівської області пошукати дівчат для знайомства. Проїжджаючи автомобілем ОСОБА_8 по селищі біля якогось хлопця він звелів зупинитись. Коли автомобіль зупинився він з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли з автомобіля і втрьох підійшли до незнайомця, яким виявився ОСОБА_6 В даний час не пам»ятає про що говорив з ОСОБА_6, наніс останньому удар рукою в обличчя, від чого той не впав, а відійшов. Між ними виникла шарпанина, після чого до них підійшли ОСОБА_3 і Гавриляк, які також стали наносити удари ОСОБА_6 руками по різних ділянках тіла. Хтось із них,

хто саме пригадати не може, запропонував перевірити кишені ОСОБА_6, можливо^ це був він сам. Наскільки він пригадує, ОСОБА_4 засунув руку в одну із кишень штанів та витягнув мобільний телефон червоного кольору та гроші в сумі 100 грн. Якимось чином даний телефон опинився в його руках. Після цього він з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 побігли до автомобіля, в якому їх чекав ОСОБА_8 Всі разом вони повернулись в бар, де були перед тим. Викрадений в ОСОБА_6 мобільний телефон він поклав у бардачок автомобіля ОСОБА_8 Після цього він телефону не бачив і йому не відомо хто його забрав. Через кілька хвилин він разом з ОСОБА_3 вийшли на вулицю та побачили там дівчину, яка йшла по вулиці. Зараз йому відомо, що це була ОСОБА_7 Хто саме запропонував підійти до неї та вчинити пограбування він не пригадує. Пам»ятає, що підійшов до неї, схопив ззаду за шию, пригрозивши, щоб вона мовчала, а ОСОБА_3 з її кишень витягнув мобільний телефон. Те, що ОСОБА_3 знімав з пальців рук дівчини персні, він не бачив. Ні викраденого мобільного телефону ні перснів ОСОБА_3 йому не давав. Пояснив, що ударів ОСОБА_7 вони не наносили. Сказали їй йти, а самі побігли в бокову вуличку, звідки вийшли до бару, де знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_9 Зазначив також, що від слідчих органів він не скривався, оскільки перебував на роботі як-то в м. Івано-Франківську, м. Києві та м.Львові Час від часу приїздив додому в м.Дубляни Жовківського району Львівської області в 2007, 2008 р. і мати йому не говорила про те, що хтось із працівників міліції розшукував його, бо ніхто додому за місцем його проживання не приходив. За час з 2005 р. він у 2007 р. в жовтні місяці одружився, а у 2008 р. отримав закордонний паспорт. В даний 'час щиро розкаюється у вчиненому, просить врахувати все вище зазначене та те, що він не скривався від слідчих органів, оскільки працював, потерпілі не мають до нього жодних претензій, просив не позбавляти його волі.

Суд вважає доказаним пред'явлене підсудному ОСОБА_2 обвинувачення за:

ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб,

ч. 2 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров»я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При обранні міри покарання до підсудного ОСОБА_2 суд приймає до уваги суспільну небезпечність скоєного та особу винного, в якості пом»якшуючих покарання обставин враховує визнання підсудним своєї вини. Щфе каяття, позитивну характеристику за місцем проживання, те що, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, думку потерпілих, які не мають до нього жодних претензій матеріального та морального характерів, просять не позбавляти його волі.

Суд надає віри показам підсудного ОСОБА_2 в тій частині, що останній не уникав досудового слідства, оскільки за час нібито його розшуку він перебував на роботі в Івано-франківській, Київській та Львівській областях, приїздив додому і саме за цей період в 2007 р. 2008 р. одружився та отримав закордонний паспорт, що підтверджується копіями відповідних документів.

Тому, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, наведені вище пом»якшуючі обставини з врахуванням особи підсудного дають підстави суду призначити йому покарання нижче від найнижчої межі ніж це передбачено санкцією ст..187 ч.2 КК України.

Судових витрат по справі не має.

З врахування того, що підсудний ОСОБА_2 молодий за віком, проживає лише з матір»ю, власного майна не має, а тому останнього слід звільнити від додаткової міри покарання, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України конфіскації майна.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_6 залишити без розгляду в зв»язку з відмовою останнього від такого.

Речові докази залишити у власності потерпілої ОСОБА_7

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши покарання:

за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років б (шести) місяців позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі,

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити покарання 5 (п»ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов"язку повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з"являтися в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу - взяття під варту - змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його негайно з-під варти в залі судового засідання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Львівської області протягом 15 діб з дня проголошення через Кам"янка-Бузький районний суд Львівської області.