Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #71310697

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.05.2018Справа № 910/2015/18


За позовомОСОБА_1

доПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»

простягнення 15285 грн. 61 коп.


Суддя Отрош І.М.

секретар судового засідання Савінкова Ю.Б.

Позивач: ОСОБА_1

Представники учасників справи:

від відповідача: Дубчак С.Є. - представник за довіреністю № 10-537/д від 23.08.2017.


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 15985 грн. 71 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства не виконав належним чином зобов'язання з виплати позивачу як акціонеру Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» дивідендів за 2011 - 2013 роки, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму невиплачених дивідендів у загальному розмірі 9808 грн. 40 коп. Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем обов'язку щодо виплати дивідендів, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 836 грн. 80 коп. та інфляційні втрати у розмірі 5340 грн. 51 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі № 910/2015/18 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі № 910/2015/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 відкрито провадження у справі №910/2015/18; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строки для подання учасниками справи заяв по суті справи.

19.03.2018 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (докази направлення копії відзиву позивачу долучені до відзиву), в якому відповідач вказав на те, що розмір дивідендів, заявлених до стягнення позивачем, є необґрунтованим, так як сума нарахованих дивідендів повинна бути зменшена на 5% податку на доходи фізичних осіб та на 1,5% військового збору.

При цьому, відповідач вказав на те, що зобов'язання по виплаті дивідендів слід вважати визначеними лише тоді, коли відповідачу відома сума грошових коштів, що підлягає сплаті на користь певного акціонера, а не з моменту прийняття уповноваженим органом управління емітента рішення про порядок розподілу прибутку та виплату дивідендів за 2011 - 2013 роки. Право на отримання частки прибутку - дивідендів має бути реалізоване акціонером, а зобов'язання емітента по виплаті частки прибутку - дивідендів акціонерну виникає під час реалізації акціонером наданого права.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечив щодо стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат, оскілки виплата дивідендів не є грошовим зобов'язанням, а між сторонами існують корпоративні відносини, пов'язані із здійсненням управління корпоративним утворенням або веденням його справ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.04.2018.

У підготовчому засіданні 20.04.2018 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 02.05.2018.

27.04.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив (докази направлення відповідачу долучені до відповіді на відзив), в якій позивач вказав на необґрунтованість тверджень відповідача щодо необхідності акціонера звертатись із відповідною заявою про виплату дивідендів та щодо відсутності підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виплати дивідендів.

27.04.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 9170 грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 836 грн. 68 коп. та інфляційні втрати у розмірі 5278 грн. 07 коп.

Суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Дослідивши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вона, по суті, є заявою про зменшення позовних вимог в частині суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи, що заява про зменшення вимог подана позивачем до закінчення підготовчого засідання, підписана позивачем, позивачем надано суду докази направлення копії вказаної заяви на адресу відповідача, суд прийняв подану позивачем заяву як заяву про зменшення позовних вимог в частині суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, та розглядає вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» суми основного боргу у розмірі 9170 грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 836 грн. 68 коп. та інфляційних втрат у розмірі 5278 грн. 07 коп., що разом становить 15285 грн. 61 коп.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 02.05.2018 позивач та представник відповідача подали письмові згоди про перехід до розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

Враховуючи вчинення судом всіх дій, необхідних у підготовчому провадженні та відсутність клопотань учасників справи про відкладення підготовчого засідання, 02.05.2018 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та перехід до судового розгляду по суті, про що зазначено у протоколі судового засіданні від 02.05.2018.

У судовому засіданні 02.05.2018 позивач надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Представник відповідача у судовому засіданні 02.05.2018 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 02.05.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані учасниками справи докази, заслухавши усні пояснення учасників справи, суд


ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (затверджений Протоколом № 21 від 22.03.2011 рішення Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»; державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 23.03.2011, номер запису 10741050026002352) Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 № 57 шляхом перетворення Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Укрнафта" у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 № 210/93. Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву товариства з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".

Відповідно до п. 3.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього Статуту та вимог чинного законодавства України.

Згідно з п. 3.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.

Відповідно до п. 6.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства.

Згідно з п. 6.18 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» підтвердженням права власності на акції є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку в цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на акції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є акціонером Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з кількістю акцій 140 одиниць, що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах № 1/1 від 17.01.2018 (станом на 20.10.2014), копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

Про вказані обставини (що позивач був власником цінних паперів у кількості 140 одиниць станом на 20.10.2014) також вказано відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Статтею 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що акція це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У статті 116 Цивільного кодексу України та статті 10 Закону України «Про господарські товариства» закріплено, право учасника товариства, на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників, якщо він є учасником товариства на початок строку виплати дивідендів.

Дивідендом є частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства (ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Судом встановлено, що 10.10.2014 були проведені позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», які оформлені Протоколом № 22 від 10.10.2014 (копія долучена відповідачем та позивачем до позовної заяви), на яких, зокрема, було вирішено: - затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2011 рік у сумі 2181892000 грн. 00 коп.: 2181612957 грн. 30 коп., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам (розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.), решту чистого прибутку направити на розвиток товариства. Встановити дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015. Виплату дивідендів акціонеру товариству - Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України; перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»; - затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2012 рік у сумі 1428110724 грн. 00 коп.: 1427836668 грн. 30 коп., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам (розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.), решту чистого прибутку направити на розвиток товариства. Встановити дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015. Виплату дивідендів акціонеру товариству - Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України; перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»; - затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2013 рік у сумі 189886355 грн. 00 коп.: 189799785 грн. 00 коп., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам (розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.), решту чистого прибутку направити на розвиток товариства. Встановити дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015. Виплату дивідендів акціонеру товариству - Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України; перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до п. 6.20 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 6.21 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку у розмірі, встановленому рішенням загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам юридичним особам здійснюється шляхом перерахування коштів на їх банківський рахунок, а акціонерам фізичним особам - готівкою, поштовим переказом, банківським переказом. Спосіб виплати дивідендів визначається органом, що прийняв рішення про виплату дивідендів.

Згідно з п. 6.22 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строки їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.

Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 № 4 визначено, що статтею 30 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів АТ у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту АТ у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року. У разі прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим частини другої статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства", виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами. У разі прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішення про виплату дивідендів за простими акціями у АТ виникає обов'язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у менший строк, визначений загальними зборами.

Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" для кожної виплати дивідендів наглядова рада АТ встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складений протягом одного місяця після закінчення звітного року.

Отже, право на виплату дивідендів виникає у акціонера тільки у разі перебування його у переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує факту перебування ОСОБА_1 у переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за 2011 - 2013 роки та зазначає, що ним було здійснено нарахування відповідачу доходу у вигляді дивідендів за 2011 рік у сумі 5632 грн. 20 коп., за 2012 рік у сумі 3686 грн. 20 коп., за 2013 рік у сумі 490 грн. 00 коп.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до положень Податкового кодексу України ним було утримано та сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що становить 5%, у розмірі 281 грн. 61 коп. (за 2011 рік), 184 грн. 31 коп. (за 2012 рік), 24 грн. 50 коп. (за 2013 рік), а також військовий збір, що становить 1,5%, у сумі 84 грн. 48 коп. (за 2011 рік), 55 грн. 29 коп. (за 2012 рік), 7 грн. 35 коп. (за 2013 рік), на підтвердження чого відповідачем долучено до матеріалів справи копії відповідних платіжних доручень та витягів з протоколів податкового розрахунку.

Таким чином, як зазначає відповідач, обґрунтованим розміром дивідендів, що підлягають виплаті позивачу, нарахованих за 2011 рік є 5266 грн. 11 коп., за 2012 рік - 3446 грн. 60 коп., за 2013 рік - 458 грн. 15 коп., що разом становить 9170 грн. 85 коп.

Так, відповідно до п. 168.1.1 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 167.5.2 Податкового кодексу України ставка податку у розмірі 5 відсотків встановлюється для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Відповідно до п. 168.1.5 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з п. 16-1 розділу 10 Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно та обґрунтовано здійснено утримання та сплату до Державного бюджету України 5% податку з доходу фізичних осіб та 1,5% військового збору, розрахованого щодо загальної суми дивідендів, нарахованих акціонеру Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - ОСОБА_1 за 2011-2013 роки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір дивідендів за 2011 рік у сумі 5632 грн. 20 коп. повинен бути зменшений на ставку податку з доходів фізичних осіб (5% - 281 грн. 61 коп.) та ставку військового збору (1,5% - 84 грн. 48 коп.) та становить 5266 грн. 11 коп.; розмір дивідендів за 2012 рік у сумі 3686 грн. 20 коп. повинен бути зменшений на ставку податку з доходів фізичних осіб (5% - 184 грн. 31 коп.) та ставку військового збору (1,5% - 55 грн. 29 коп.) та становить 3446 грн. 60 коп.; розмір дивідендів за 2013 рік у сумі 490 грн. 00 коп. повинен бути зменшений на ставку податку з доходів фізичних осіб (5% - 24 грн. 50 коп.) та ставку військового збору (1,5% - 7 грн. 35 коп.) та становить 458 грн. 15 коп.

Таким чином, загальний розмір дивідендів за 2011-2013 роки, який підлягає виплаті на користь позивача, становить 9170 грн. 86 коп.

При цьому, у позовній заяві позивачем було заявлено до стягнення з відповідача дивіденди за 2011-2013 роки у розмірі 9808 грн. 40 коп. (без відрахування 5% податку з доходу фізичних осіб та 1,5% військового збору).

Як встановлено судом, 27.04.2018 позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач, відрахувавши від суми дивідендів 5% податку з доходу фізичних осіб та 1,5% військового збору) просив суд стягнути з відповідача дивіденди за 2011-2013 роки у розмірі 9170 грн. 86 коп.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» дивідендом є частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Таким чином, з огляду на визначений у Протоколі № 22 від 10.10.2014 строк виплати Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» дивідендів за 2011 - 2013 роки - з 20.10.2014 по 10.04.2015, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виплатити позивачу дивіденди за 2011 - 2013 року у загальному розмірі 9170 грн. 86 коп. у строк до 10.04.2015 (включно).

Судом встановлено, що станом на дату розгляду справи у суді відповідач не здійснив виплату позивачу дивідендів за 2011-2013 роки, що не заперечувалось відповідачем у відзиві на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на те, що зобов'язання по виплаті дивідендів слід вважати визначеними лише тоді, коли відповідачу відома сума грошових коштів, що підлягає сплаті на користь певного акціонера, а не з моменту прийняття уповноваженим органом управління емітента рішення про порядок розподілу прибутку та виплату дивідендів за 2011 - 2013 роки. Право на отримання частки прибутку - дивідендів має бути реалізоване акціонером, а зобов'язання емітента по виплаті частки прибутку - дивідендів акціонерну виникає під час реалізації акціонером наданого права.

Суд вважає вказані твердження відповідача необгрунтованими, так як ні в ст. 117 Цивільного кодексу України, ні в ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 29 Закону України "Про акціонерні товариства" та Статуті ПАТ "Укрнафта" не закріплено такого обов'язку акціонера як звернення до товариства з вимогою про виплату йому дивідендів після прийняття зборами рішення про виплату цих дивідендів. Отже, з моменту прийняття рішення загальними зборами, виплата дивідендів акціонеру стає обов'язком цього товариства, належне виконання якого покладається саме на це товариство і не залежить від будь-яких дій акціонера. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа (акціонер) не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17 (в аналогічних правовідносинах).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Наявність та обсяг заборгованості Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у розмірі 9170 грн. 86 коп. (розмір дивідендів за 2011-2013 роки) підтверджується наявними в матеріалах справи та відповідачем не були спростовані, зокрема відповідачем не надано суду доказів виплати позивачу дивідендів у розмірі 9170 грн. 86 коп. (за 2011-2013 роки), у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» дивідендів у розмірі 9170 грн. 86 коп. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог в частині суми основного боргу) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 836 грн. 68 коп. за період з 11.04.2015 по 25.04.2018 та інфляційні втрати у розмірі 5278 грн. 07 коп. за період з 11.04.2015 по 25.04.2018 (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат (викладені у заяві про зменшення позовних вимог), суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 3% річних у розмірі 836 грн. 68 коп. та інфляційних втрат у розмірі 5278 грн 07 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, що стосується тверджень відповідача про безпідставність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки виплата дивідендів не є грошовим зобов'язанням, суд вважає такі твердження позивача необгрунтованими, оскільки грошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Судом встановлено, що в силу положень ст.ст. 2, 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", ст. 167 ГК України, ст. 152 ЦК України та прийнятого відповідачем рішення про виплату акціонерам дивідендів у останнього виникло зобов'язання зі сплати на користь позивача грошових коштів - виплата дивідендів, а отже, зобов'язання відповідача зі сплати дивідендів є грошовим зобов'язанням.

Крім того, у п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 № 4 зазначено, що невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України.

За змістом ст. ст. 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання щодо сплати коштів.

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Cтаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книга 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків може бути і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.

Отже, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Таким чином, правовідносини, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов'язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов'язанням, а тому до цих правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17 (в аналогічних правовідносинах).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд


ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код: 00135390) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг у розмірі 9170 (дев'ять тисяч сто сімдесят) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 836 (вісімсот тридцять шість) грн. 68 коп., інфляційні втрати у розмірі 5278 (п'ять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.


Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.



Повне рішення складено 15.05.2018




Суддя І.М. Отрош


  • Номер:
  • Опис: про стягнення 15 985,71 грн.
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 910/2015/18
  • Суд: Господарський суд м. Києва
  • Суддя: Отрош І.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 21.02.2018
  • Дата етапу: 02.05.2018
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація