Справа № 2- 1449/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2009 року, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

       Головуючого, судді –Старової Н.А.,

       при секретарі – Середа Г.І., Лешко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги мотивує наступним. 20.09.2005 року біля першої години ночі  відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння,  з хуліганських мотивів спричинили йому тілесні ушкодження на території його домоволодіння АДРЕСА_1. Внаслідок злочинних дій відповідачів йому були спричинені тілесні ушкодження: синець на верхньої губі зліва, сінець на правої  щоці, множинні синці на тильної поверхні правої кісті,   множинні садна по всій поверхні лоба, розриви слизової обох губ, скол коронки зубу на верхньої челюсті, які відносяться до легких, які не потягли за собою  короткочасного розладу здоров’я. Крім цього відповідачі ушкодили шиферні листи, які служили огорожею його домоволодіння, чим спричинили майнову шкоду  в розмірі 120 гривень. По факту спричинення позивачеві тілесних ушкоджень була порушена кримінальна справа за ст. 296 ч. 2 КК України.  При розгляді кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_3 за ст. 296 ч. 2 КК України відповідачі свою вину у вчиненні злочину визнали, постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 28.01.2009 року  відповідачі звільненні від кримінальної відповідальності, провадження у справі закрито, внаслідок ЗУ «Про амністію». Цивільний позов при розгляді кримінальної справи не вирішено, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення майнової та моральної шкоди. Просить стягнути з відповідачів витрати на послуги адвоката при розгляді кримінальної справи в розмірі 400 гривень, 150 гривень за оформлення позовної заяви для звернення до суду, 120 гривень майнової шкоди спричиненої ушкодженням листів шиферу, а всього 670 гривень. Протиправними діями відповідачів йому спричинена моральна шкода, яку позивач визначає у розмірі 2000 гривень з кожного.

         В судове засідання з'явився позивач, представник позивача, відповідачі, представник відповідачів.

Позивач та представник позивача позов підтримали та уточнили позовні вимоги, відповідачі та представник відповідачів позов визнали частково, не визнали суму моральної шкоди, спричиненої відповідачами позивачеві, вважають, що розмір моральної шкоди, яка завдана позивачеві становить по 500 гривень з кожного.

Позивач у судовому засіданні  уточнив позовні вимоги, додатково просив стягнути з відповідачів витрати за надання правової допомоги при розгляді зазначеної цивільної справи  у розмірі 1000 гривень. В частині стягнення моральної шкоди зазначив наступне: його матір померла через двадцять днів після того, як відповідачі спричинили йому тілесні ушкодження. Вважає, що існує причинний зв'язок  між  діями відповідачів з наслідками в вигляді  смерті його матері, оскільки в його матері  було слабке серце, та вона протягом всього часу з дня вчинення злочину відповідачами до часу своєї смерті  відчувала у зв’язку із  злочинними діями  відповідачів стрес, який й був причиною її смерті.  Зазначив, що протягом часу вирішення справи щодо притягнення відповідачів до кримінальної відповідальності та вирішення справи в порядку цивільного судочинства, а саме  протягом чотирьох років після вчинення злочину відповідачі не тільки не вибачилися перед ним, але й  кожного  разу  при зустрічі намагаються принизити  його честь та гідність,  спричиняють шкоду його майну. На кожне судове засідання при розгляді кримінальної  справи  він привозив свідків, але судові засідання відкладалися, що також  завдавало йому моральної шкоди.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Зазначив, що відповідачі  визнають позов в частині матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу, в частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди зазначив наступне. Позивач зазнав моральної шкоди, оскільки перебував у стресовій ситуації, яка була викликана незаконними діями відповідачів, коли вони  спричиняли позивачеві  тілесні ушкодження, був порушений спокій його жінки та неповнолітньої дитини, а також порушено спокій сусідів, відповідачі принижували його людську гідність, висловлюючись на адресу позивача  нецензурною лайкою , що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 по кримінальній справі . Відповідачі погрожували позивачу вбивством та  тим, що спалять його  домоволодіння, не давали йому спати. Позивач був вимушений до часу порушення кримінальної справи побоюватися погроз відповідачів, тому жив в постійному страху   за своє життя.  Більш ніж півтора року позивач був вимушений  доводити, що діями відповідачів вчинено злочин, був вимушений ходити до суду та користуватися послугами адвокатів. Протягом усього часу розгляду кримінальної та цивільної справи відповідачі у справі не скористалися можливістю вибачитися перед позивачем. Вважає, що сума моральної шкоди в розмірі 2000 гривень з кожного відповідача відповідає тим моральним переживанням позивача, які він зазнав внаслідок злочинних дій відповідачів.

   Представник відповідачів позов визнав частково, пояснив що відповідачі визнають позов в частині в частині стягнення майнової шкоди та витрат на правову допомогу. В частині стягнення моральної шкоди позов відповідачі визнають частково, не згодні із розміром заподіяної моральної шкоди в розмірі 4000 гривень по 2000 гривень з кожного,  мотивуючи тим, що позивач та його представник не навели достатніх доказів щодо спричинення моральної шкоди саме в зазначеному розмірі. Невідповідність суми моральної шкоди мотивує наступним. Відповідачі прийшли до домоволодіння відповідача з метою придбання спиртних напоїв, а саме горілки, попросили продати їм  горілки, оскільки позивач торгував горілкою, до цього вони вже придбали  в нього горілку, позивач вийшов до них з гвинтівкою в руках та направив її в обличчя одному з них. Другий вихватив гвинтівку з рук відповідача та викинув її і вдарив позивача. Це доводить те,  що позивач сам спровокував такі дії відповідачів. Якщо б позивач не направив гвинтівку на  відповідачів,  не було б таких наслідків, оскільки відповідачі  вважали, що позивач  може вистрелити  в них. Заперечує, що відповідачі  били ОСОБА_1 безпричинно, оскільки позивач сам спровокував такі дії відповідачів, тим, що направив гвинтівку в обличчя з одного відповідачів. Зазначив, що порушення спокою сусідів не є підставою заподіяння моральної шкоди, оскільки сусіди не зверталися до суду із позовами про стягнення заподіяної шкоди діями відповідачів, вони були допитані у якості свідків при розгляді кримінальної справи по обвинуваченню  відповідачів, та позивач не повинен отримувати відшкодування моральної шкоди, завданої сусідам. Також вважає, що тривалий час вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності відповідачів не пов'язаний із діями відповідачів, оскільки вони не є органом дізнання та слідства по розслідуванню зазначеної справи. Зазначив, що відсутні докази причинного зв’язку смерті матері позивача з діями відповідачів, висновок судової медичної експертизи щодо причин смерті матері  позивача не складався. Не визнав спричинення моральної шкоди тим, що відповідачі  принижують честь та гідність позивача протягом чотирьох років  після вчинення злочину, адже не надано жодного матеріалу щодо притягнення відповідачів до відповідальності по факту приниження честі та гідності позивача після часу вчинення  злочину. Також заперечує в частині спричинення моральної шкоди тим, що відповідачу пишуть скарги на позивача, оскільки це є правом кожної людини та нікому не заборонено. Факт того, що відповідачі погрожували вбивством та спаленням домоволодіння не підтверджується матеріалами кримінальної справи. Зазначив, що відповідачі визнають позов в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 гривень по 500 гривень з кожного.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представника  відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, кримінальної справи № 1-142/2009 року, справи №4-561/2006 за скаргою ОСОБА_1 на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.  

Судом встановлено, 20.09.2005 року біля першої години відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння,  з хуліганських мотивів спричинили йому тілесні ушкодження на території його домоволодіння АДРЕСА_1. Внаслідок злочинних дій відповідачів йому були спричинені тілесні ушкодження: синець на верхньої губі зліва, сінець на правої  щоці, множинні синці на тильної поверхні правої кісті,   множинні садна по всій поверхні лоба, розриви слизової обох губ, скол коронки зубу на верхньої челюсті, які відносяться до легких, які не потягли за собою  короткочасного розладу здоров’я. На зауваження ОСОБА_6 заспокоїтися не реагували, а навпаки продовжили висловлюватися на адресу позивача нецензурною лайкою, загрожували спричинення фізичної сили. Свої діями, які були вчинені протягом біля 40 хвилин порушили спокій громадян, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5 Відповідачі припинили свої дії  лише після втручання інших осіб. Крім цього відповідачі ушкодили шиферні листи, які служили огорожею його домоволодіння, чим спричинили майнову шкоду  в розмірі 120 гривень. По зазначеному факту  була порушена кримінальна справа за ст. 296 ч. 2 КК України. Під час судового розгляду кримінальної справи відповідачі визнали себе винними у вчиненні злочину. Позивач по кримінальній справі № 1-142/2009  року за обвинуваченням відповідачів за ч. 2ст. 296 КК України визнаний потерпілим, але при розгляді кримінальної справи заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди не вирішений, у зв’язку з чим  позивач  звернувся  з позовною заявою до суду в порядку цивільного судочинства.

Зазначені обставини та визнання вини відповідачами встановлені постановою №1-142/2009  Джанкойського міськрайонного суду від 29.01.2009 року,   яка на момент розгляду справи набрала законної сили, і відповідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, доказуванню при розгляді даної цивільної справи не підлягають. Відповідно до зазначеної постанови відповідачі звільнені від кримінальної відповідальності на підставі ЗУ «Про амністію» від 12.12.2008 року.

Суд  задовольняє позовні вимоги позивача  в частині стягнення матеріальної шкоди, спричиненої ушкодженням листів шиферу в розмірі у розмірі 120 гривень. Відповідно до статей 440 і 450 ЦК України  шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи. Вина відповідачів у спричиненні матеріальної шкоди, завданої ушкодженням листів шиферу та причинний зв'язок між ним встановлені при розгляді кримінальної справи і доказуванню не підлягають. Сума матеріальної шкоди відповідачами у судовому засіданні не оспорювалась. Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»  N 6 від 27.03.92 особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов’язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. Заподіяння шкоди спільними діями відповідачів встановлено постановою №1-142/2009  Джанкойського міськрайонного суду від 29.01.2009 року. Зважаючи на викладене суд вважає, що шкода підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення витрат на послуги адвоката при розгляді кримінальної справи в розмірі 400 гривень, які документально підтверджені корінцем квитанції від 10.06.2007 року (а.с.6).

Відповідно до п.2.ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від  характеру правопорушення,  глибини фізичних  та душевних  страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд, задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди і стягуючи з відповідачів солідарно 2000 гривень, вважає цей розмір достатнім та розумним. При визначені розміру моральної шкоди, суд враховує глибину душевних та фізичних страждань, приниження честі та гідності відповідачами протягом тривалого часу, біля сорока хвилин, які висловлювалися нецензурної лайкою на адресу позивача та погрожували фізичним насильством, вчинення злочину з хуліганських мотивів, у стані алкогольного сп’яніння. Зазначені обставини встановлені постановою №1-142/2009  Джанкойського міськрайонного суду від 29.01.2009 року.  У зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів, позивач протягом тривалого часу, а саме більше чотирьох років був вимушений витрачати свій особистий час для участі у судових засіданнях при розгляді кримінальної справи за обвинуваченням відповідачів та цивільної справи щодо стягнення шкоди. Суд враховує, поведінку відповідачів, які не намагалися  відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану позивачу, у добровільному порядку та не вибачилися перед позивачем. Заперечення відповідачів  на те,  що моральна шкода не може полягати в тому, що тривалий час  вирішувалося питання про притягнення відповідачів до кримінальної відповідальності,  у зв’язку з тим, що  обов’язок щодо розслідування кримінальної справи полягає на органи дізнання та слідства, та від них час розгляду справи не залежить судом не приймаються, оскільки між злочинними діями відповідачів та наслідками у вигляді порушення та розслідування кримінальної справи існує причинний зв'язок, у зв’язку з чим позивач відчував душевні страждання, які полягають зокрема у відриву позивача від звичайних занять та тривалому вирішенні питання про порушення кримінальної справи. Так, відповідно до постанови №1-142/2009  Джанкойського міськрайонного суду від 29.01.2009 року злочин вчинено відповідачами 20.09.2005 року, відповідно до оглянутої в судовому засіданні справи №4-561/06 постановою Джанкойського МРВ ГУ МВС України в АР Крим від 14.12.2005 року  відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно відповідачів, постановою Джанкойського міськрайонного суду від 23.08.2006 року зазначена постанова скасована. Кримінальна справа порушена 22.01.2007 року, справа по обвинуваченню відповідачів розглянута 28.01.2009 року. Що стосується доводів відповідачів, що позивач сам спровокував таку поведінку відповідачів, оскільки, коли вийшов на територію домоволодіння направив гвинтівку в обличчя одного з відповідачів, то постановою Джанкойського міськрайонного суду №1-142/2009 встановлено, що відповідач тримав в руках гвинтівку, але того, що позивач направляв гвинтівку в обличчя одного з відповідачів в постанові суду не зазначено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди частково суд враховує, и характер і ступень тілесних ушкоджень, завданих позивачу, які відповідно до висновку  судового  медичного експерта від 20.06.2007 року № 197 (а.с.58 справи №1-142/2009) відносяться до легких, які не потягли за собою  короткочасного розладу здоров’я. Суд не приймає до уваги посилання позивача в обґрунтування розміру моральної шкоди на ту обставину, що між  діями відповідачів та  наслідками в вигляді  смерті  матері позивача існує причинний зв'язок, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження даної обставини. Суд не приймає доводи позивача в обґрунтування заподіяної моральної шкоди, що відповідачі протягом усього часу розгляду кримінальної та цивільної справи принижують його честь та гідність, пошкоджують його майно з огляду на наступне.  Суд відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, позивач звернувся з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої злочином, стягнення шкоди заподіяної іншими діями не є позовною вимогою зазначеного позову, в матеріалах справи відсутні докази  заподіяння таких дій, вини відповідачів у цих діях.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»  N 4 від 31.03.95 у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них. На осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром) покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

Суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення витрат на послуги адвоката ОСОБА_7 в розмірі  150 гривень за оформлення позовної заяви для звернення до суду, які підтверджені корінцем квитанції від 17.02.2009 року (а.с.7) та при розгляді зазначеної цивільної справи в розмірі 1000 гривень, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 84, 88 ЦПК України, Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2007 року “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, гранічний розмір компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ у разі, якщо компенсація сплачується іншою стороною,  не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Відповідно до ст.55 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” розмір мінімальної заробітної плати складає  з 1 липня 2009 року — 630 гривень. Суд стягує з відповідачів на користь позивача понесені ним  витрати на правову допомогу у розмірі 150 та 1000 гривень, які підтверджені наданими квитанцією та  договором про надання правової допомоги, виходячи із: розміру мінімальної заробітної плати, яка на момент розгляду справи складає 630 гривень; обсягу часу праці представника позивача протягом двох годин на надання консультаційних послуг протягом двох  годин, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 28.07.2009 року, часу надання правової допомоги представником позивача адвокатом ОСОБА_8 в судових засіданнях при розгляді даної цивільної справи та ознайомлення з матеріалами цивільної справи протягом десяти хвилин (1 година 49 хвилин +10 хвилин=1 години 59 хвилин), і вважає, що вказана сума компенсації понесених витрат на оплату правової допомоги адвоката не перевищує суму 40 % розміру мінімальної заробітної плати за 3 години 59 хвилин його роботи ( 630 гривень: 40%* 3 години 59 хвилин= 1003 гривні 80 копійок). Сума в розмірі 150 гривень також відповідає зазначеним вимогам, встановленим законом щодо розміру компенсації. Всього сума витрат позивача на надання правової допомоги склала 1150 гривень.

 Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує пропорційно до задоволеної частини вимог позивача солідарно з відповідачів  в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 100 гривень 00 копійок. Відповідно до підпункту “ж” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 7-93 “Про державне мито” розмір судового збору із позовних заяв про відшкодування  моральної шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян складає –п’ять відсотків від суми позову. Сума відшкодування моральної шкоди складає 2000 гривень. Відповідно до п.22.5 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889- IV  від 22.05.2003 року   неоподатковуваний мінімум дорівнює 17 грн. 00 коп. Таким чином,  ціна позову більше 100 та менше 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, сума судового збору складає п’ять відсотків від суми позову, а саме 100 грн. 00 коп.

 Суд стягує солідарно з відповідачів судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ по зверненню до Джанкойського міськрайонного суду АРК  у розмірі 120 гривень.

 Відповідно до ч. 3 ст. 209 ЦПК України в судовому засіданні 31.08.2009 року оголошена  вступна та резолютивна частина рішення, повний текст рішення складено 04.09.2009 року.

         На підставі ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.  10, 60, 61, 84, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

                   ВИРІШИВ:

  Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 120  гривень 00 копійок, судові витрати по наданню правової допомоги у кримінальному процесі у розмірі 400 гривень, судові витрати по наданню правової допомоги у цивільному  процесі у розмірі 1150 гривень та моральну шкоду у розмірі 2000  гривень, а всього 3670 гривень 00 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3  в дохід держави судовий збір у розмірі 100 грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ по зверненню до Джанкойського міськрайонного суду АРК  у розмірі 120 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Джанкойський  міськрайонний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч. 4 ст.295  Цивільного процесуального кодексу України.

    Суддя                                                                             Н.А.Старова