КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/5103/17 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування реєстраційної дії державного реєстратора Лазова Івана Володимировича Філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва від 13.09.2016 р. індексний номер рішення 31358849, про що приватним нотаріусом Шкодою О.М. зроблено запис № 32038232 від 25.10.2016 р.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2018 в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судове засідання з'явилися представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 67945252 Лазорем Іваном Володимировичем, Філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва, 13.09.2016 р. внесено відомості до реєстру, індексний номер рішення 31358849, згідно яких скасовано право власності ОСОБА_4 на об'єкт нерухомого майна: нежилі приміщення, загальною площею 1134.70 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 544029380000; додаткові відомості: приміщення № 102 цокольного поверху, приміщення № 97, приміщення № 98 І-го поверху загальною площею 564.50 кв.м, що складає 50/100 частин від нежилих приміщень площею 1134,70 кв.м.; дата державної реєстрації 06.09.2016 р.

25.10.2016 р., у відповідності до даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 71797304 від 31.10.2016 р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О.М., індексний номер рішення 32038232, скасовано реєстраційну дію Лазора Івана Володимировича, Філії Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва, індексний номер рішення 31358849 від 13.09.2016 р., щодо об'єкту нерухомого майна: нежилі приміщення, загальною площею 1134.70 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 544029380000; додаткові відомості: приміщення № 102 цокольного поверху, приміщення № 97, приміщення № 98 І-го поверху загальною площею 564.50 кв.м, що складає 50/100 частин від нежилих приміщень площею 1134,70 кв.м.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2007 р. у справі № 2-1413/2007 задоволено позов ТОВ «Сівер Україна», визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 97, № 98, № 102, загальною площею 564,50 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, укладений 27.09.2004 р. між ОСОБА_7 особисто та як представником ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (з одного боку - продавці) та ОСОБА_4 (з іншого боку - покупець). В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ТОВ «Сівер Україна) про визнання добросовісним набувачем та визнання за ним права власності відмовлено.

19.10.2016 р. рішенням Апеляційного суду м. Києва № 22-ц/796/9522/2016 рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2007 р. у справі № 2-1413/2007 скасовано, в задоволенні позову ТОВ «Сівер Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, треті особи - Благодійна організація «Благодійний фонд «Християнский», Прогресивна соціалістична партія Україна про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовлено.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2007 р. у справі № 2-1413/2007 залишено без змін.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01.07.2004 р. (далі - Закон № 1952- ІV).

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 2 Закону № 1952- ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора (ст. 9 цього Закону).

За змістом положень ст.ст. 9-11 Закону № 1952-ІV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Частиною 1 ст. 24 Закону № 1952-ІV встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до частини 2 ст. 24 цього Закону, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно пункту 1 частини 4 ст. 24 Закону № 1952-ІV відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Зміст процитованих правових норм вказує, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу рішення про відмову в державній реєстрації може прийматися виключно за наявності підстав, передбачених статтею 24 Закону №1952-ІV.

Таким чином, досліджуючи наявність підстав для вчинення реєстраційних дій суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 9 частини 1 ст. 27 Закону №1952-ІV встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Так, із наданих відповідачем копій документів, вбачається, що з метою проведення державної реєстрації прав третьою особою було надано рішення Апеляційного суду м. Києва № 22-ц/796/9522/2016 від 19.10.2016 р.

Відповідно до ст. 319 Цивільного процесуального кодексу України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача не було підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, а тому оскаржуване рішення є таким, що прийняте правомірно, в розумінні вищенаведених положень Закону №1952-ІV.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі вказаного не спростовують, тому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправними дій - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2018 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 15.05.2018