ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 травня 2018 року справа №812/519/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Міронова Г.М., розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № 812/519/18 (головуючий І інстанції суддя Петросян К.Є.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 1762, 00 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, на момент подання апеляційної скарги), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що позивачем при поданні позову заявлено позовні вимоги немайнового характеру та те, що при поданні адміністративного позову немайнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому апелянту необхідно було сплатити - 1057, 20 грн. (1 762*0,4*150%) та належним чином це підтвердити.

В апеляційній скарзі апелянт просить звільнити його від сплати судового збору згідно ч. 1 ст. 133 КАС України.

Ознайомившись із заявленим клопотанням, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки апелянтом не надано доказів того, що він не має можливості сплатити судовий збір та Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області не відноситься до переліку осіб, зазначеному у частині 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Суд зазначає, що стаття 5 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпаний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору, до яких Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області не входить.

На переконання суду, оскільки на апелянта не поширюються пільги щодо сплати судового збору, то він не може посилатися на незадовільний майновий стан не підтверджуючи при цьому документально своє клопотання. Суд не може вчиняти процесуальні дії на припущеннях сторони у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст.ст. 169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1057, 20 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - Краматор.УК /м.Краматорськ/ 22030101, код отримувача (код за ОКПО) - 37944338, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій обл., код банку отримувача (МФО) - 834016, рахунок отримувача - 31211206781059, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації, позивача), Донецький апеляційний адміністративний суд».

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПО суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № 812/519/18 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Міронова Г.М.