АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/749/18Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 2 Побережна Н. П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Ювшин В. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Пономаренка В.В., Сіренка Ю.В., Ювшина В.І.

за участю секретаря: Торопенко Н.М.

учасники справи:

представника позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Обрій», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача: СПОП «Агро-Шанс», головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, про виділення майна в натурі,

рішення постановлене під головуванням судді Побережної Н.П.

повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2018 року

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Обрій», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача: СПОП «Агро-Шанс», головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, про виділення майна в натурі, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником частки в пайовому майновому фонді майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Обрій» у розмірі 1289 грн. Згідно з наявними даними в переліку майна пайового фонду, що на даний час не розпайований значиться будівля літнього табору ВРХ 1976 року побудови, залишкова балансова вартість якої становить 1189 грн. Позивачка виявила бажання вийти зі складу спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСП «Обрій» та реалізувати своє право, як власника майнового паю на виділення конкретно визначеного майна в натурі.

ОСОБА_6 стверджує, що неодноразово письмово повідомляла відповідача про свій намір, але до цього часу будь-якої відповіді не отримала.

У зв'язку з чим позивач просила суд виділити в натурі з майна пайового фонду реорганізованого КСП «Обрій» майно, а саме: літній табір для ВРХ, що складається з будівлі сільськогосподарського призначення на загальну суму вартості майнового сертифікату в розмірі 1289 грн. та визнати за позивачем право власності на дану будівлю.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і просить рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд не врахував покази свідків, які надали свідчення, що загальними зборами уповноважених працівників було прийнято рішення про створення спілки громадян співвласників майна реорганізованого КСП «Обрій» та вони були обрані до складу комісії по реформуванню майна. І лише зазначене об'єднання здійснювало розгляд заяв з подальшим виділенням майна в натурі власникам майнових сертифікатів.

Представник головного управління Держгеокадастру в своєму відзиві зазначив, що вимоги позивачки стосовно виділення майна в натурі із майна пайового фонду будівлі сільськогосподарського призначення не відноситься до компетенції головного управління.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційний суд Черкаської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Черкаського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Відповідно до ст. 19 та 176 ЦПК України за ціною позову 1289 гривень дана справа віднесена до малозначних.

Вислухавши сторону, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6 до спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Обрій», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача: СПОП «Агро-Шанс», головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, про виділення майна в натурі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спілка співвласників майна реорганізованого КСП «Обрій» не є ні фізичною ні юридичною особою, таким чином спілка співвласників майна реорганізованого КСП «Обрій» немає правосуб'єктності, а тому не є належним відповідачем по справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_6 є власником майнового паю в пайовому фонді КСП «Обрій», с. Лебедин, Шполянського району Черкаської області, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 04.03.2000 року. Загальна вартість пайового фонду підприємства на 01.02.2000 рік становить 1 126 045 грн., частка ОСОБА_6 визначена в розмірі 1289 грн., згідно з свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії НОМЕР_1 від 01.12.2015 року.

Згідно з повідомленням виконавчого комітету Лебединської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 19.10.2017 року матеріали про громадське об'єднання - спілку співвласників майна КСП «Обрій» та про голову її відповідної комісії в Лебединській сільській раді відсутні.

Відповідно до повідомлення Шполянської районної державної адміністрації від 30.10.2017 року у документах, які передані на зберігання до архівного сектору, протоколу про створення співвласників майна КСП «Обрій» с. Лебедин та протоколу про обрання керівних органів зазначеного громадського об'єднання не виявлено.

ОСОБА_6 прийняла рішення про виділ своє частки в натурі з пайового фонду бувших членів КСП «Обрій» с. Лебедин, Шполянського району Черкаської області, звернувшись з позовом до суду до спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Обрій».

Вимогами ст.358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Питання щодо виділення майнового паю врегульовано, зокрема, Законом України від 14 лютого 1992 року №2114-ХІІ «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України від 29 січня 2001 року №62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки»; постановою Кабінету Міністрів України №177 від 28 лютого 2001 року «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», Рекомендаціями, щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України № 315 від 20 травня 2008 року (надалі Рекомендації).

За змістом ст. ст. 5, 7 - 9 Закону України від 14 лютого 1992 року № 2114-XII "Про колективне сільськогосподарське підприємство"(далі Закон № 2114-XII) майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства, частка майна члена колективного підприємства є частиною майна колективного підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності (володіння, користування, розпорядження).

Оскільки законодавством передбачено рівність прав і обов'язків членів колективного сільськогосподарського підприємства щодо спільної виробничо-господарської діяльності та її результатів, а правомочності членів підприємств є похідними від правового статусу, завдань і функцій цих підприємств та правомочностей останніх як юридичних осіб, то і право громадянина вимагати своєї частки (паю) з володіння і користування аграрного підприємства, як і інші правовідносини члена колективного підприємства з КСП щодо передачі отримання майнового паю, складу цього паю, його юридичного оформлення також повинні грунтуватись на принципі рівності прав і обов'язків зазначених сторін.

Спосіб забезпечення цих прав і інтересів члена КСП та підприємства визначений п. 3 ст. 9 Закону № 2114-XII , згідно з яким у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій за згодою сторін, формі.

Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями з метою створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності, передбачено і в Указі Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки".

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» виділення майна в натурі проводиться у порядку, розробленому Комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, та затвердженому зборами співвласників.

Співвласники, як визначено у даній постанові - члени підприємства, в тому числі реорганізованого, за якими зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства, але які не отримали його в натурі чи не передали як внесок до статутного фонду правонаступника.

Відповідно до зазначеного Порядку визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників у натурі проводиться Комісією на підставі рішення зборів співвласників.

Майновий пай в грошовому виразі видається з урахуванням фінансових можливостей підприємства.

Як роз'яснено в листі № 37-25-1-11/11379 від 05.12.2002 року Міністерства аграрної політики України «Щодо реалізації власниками майнових паїв права на одержання цих паїв у натурі» у разі недотримання вищенаведеного порядку виділення майнових паїв у натурі, районним комісіям з врегулювання майнових питань спільно з органами місцевого самоврядування слід ініціювати проведення зборів співвласників майна.

Вищим органом співвласників майнових паїв визнаються збори.

У випадку невиконання зборів співвласників рішення щодо виділення підприємством-правонаступником майна в натурі власнику майнового паю, останній може реалізувати своє право на судовий захист.

Зазначене свідчить про те, що порядок виділення майнового паю, його структура віднесений до компетенції органу самоврядування колективного підприємства, або зборів співвласників, які діють відповідно до статуту підприємства та затверджених ним актів, зокрема Положення про пайовий фонд майна.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315 затверджено Рекомендації щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх сільськогосподарських підприємств» , якими передбачено, що співвласник, який виявив бажання отримати в натурі належну йому частку майна, що перебуває у спільній частковій власності, подає уповноваженій особі, а у разі її відсутності - зборам співвласників відповідну заяву (п.4.1.) Пунктом 4.3 Рекомендацій передбачено, що якщо виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, є неможливе (неподільна річ), співвласник, який виявив бажання отриати її в натурі, має право на одержання від інших співвласників матеріальної, у тому числі грошової, компенсації вартості його частки.

Тобто, підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників.

Отже, праву власника вимагати видачі майнового паю відповідає право співвласників цього майна вирішувати питання складу і структури майнового паю, способу і терміну його виділу, при здійсненні яких (прав) повинні враховуватись інтереси обох сторін.

Так як належний орган самоврядування, спілка співвласників майна реорганізованого КСП «Обрій», не було в установленому законом порядку створено, то відповідним належним органом по вирішенню питання про виділ в натурі майнового паю є загальні збори співвласників майна. Даних про подання повідомлення виконавчому комітету Лебединської сільської ради Шполянського району спілкою співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Обрій» про її заснування сторонами не надано, а тому висновок суду першої інстанції про неналежність відповідача не спростовано.

Однак належних доказів, відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, щодо звернення позивача до співвласників з відповідною заявою про виділ його долі із спільного майна матеріали справи не містять, таке рішення органу самоврядування колективного підприємства або зборів співвласників відсутнє.

У судовому засіданні позивач підтвердив що з заявою до зборів співвласників вона не зверталась та збори співвласників не розглядали заяву позивача про виділення майнового паю із складу пайового фонду КСП.

Позов пред'явлено тільки до одного відповідача- спілки співвласників майнових паїв, яка належним чином не сформована та не існує.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що у задоволенні позову про виділення майна в натурі із спільної часткової власності за відсутності рішення спілки співвласників майнових паїв або рішення зборів співвласників майнових паїв необхідно відмовити, оскільки відсутнє рішення зборів співвласників майна про виділ позивачу майнового паю за структурою майна пайового фонду.

Суд не наділений компетенцією зборів співвласників майна або його уповноваженого органу спілки співвласників майна на виділ частки із спільної власності, а має повноваження у випадку відмови зборами співвласників майна або його уповноваженого органу спілки співвласників майна на виділ частки із спільної часткової власності розглянути спір по суті.

Доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують, так як відповідно до ч.1 ст.355,ч.1 ст.356,ч.ч.1,2,3 ст.358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є іхньою спільною частковою власність. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку і прийшов до правильного висновку про те, що правові підстави для виділу частки із спільної часткової власності за відсутності рішення інших співвлсників, відсутні.

Члени колективного сільськогосподарського підприємства мають право отримати свій майновий пай лише у вигляді та розмірі визначеному рішенням зборів співвласників паїв або у порядку виділу своєї частки із спільного майна шляхом пред'явлення позову до інших співвласників.

Відмова в задоволенні позову ОСОБА_6 до неіснуючого органу не позбавляє права позивача звернутись з такими вимогами до решти співвласників майнових паїв.

Керуючись ст.ст. 258, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2018 року залишити без задоволення, а рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2018 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків визначених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді В.В. Пономаренко

Ю.В. Сіренко

В.І. Ювшин

Повний текст постанови складено 15 травня 2018 року.