Справа № 2-а-4279/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2009 року м. Сімферополь
Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Хмарук Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про зобов’язання нарахувати та стягнути щомісячну соціальну допомогу та зобов’язання виконувати нарахування та забезпечити її виплату ,-
В с т а н о в и в:
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про зобов’язання здійснити донарахування пенсії, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2007 року по 2008 рік їй не в повному обсязі відповідачем нарахована щомісячна соціальна грошова допомога, яка передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого порушені її законні права. Також просила зобов’язати відповідача виконувати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та забезпечити її виплату з січня 2009 року.
Позивачка у судове засідання не з’явилась, звернулась до суду з заявою з проханням розглянути справу за її відсутності, позов просила задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги не визнав, наполягав на застосуванні положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Згідно з пунктом 10 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження — розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи та наявними доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивачка, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується паспортом (а.с. 5), тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог статті 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неодноразово була зупинена Законами України, а саме Законом України від 19.12.2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України від 28.112.2007 р. «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., 22.05.2008 р. положення вищезазначених Законів, якими було припинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були визнані неконституційними.
При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Також зазначив, що це суперечить вимогам статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус.
Враховуючи, що вимоги позивачки про нарахування щомісячної державної допомоги за період з 09 липня 2007 р. по 22 травня 2008 року є обґрунтованими, але позивачкою без поважних причин пропущений встановлений статтею 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом зазначеного порушеного права, в свою чергу, відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків, встановлених частиною 1 статті 100 КАС України, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Що стосується вимог за 2008 рік, суд з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року задовольняє позовні вимоги за період з 22 травня 2008 року по 01 січня 2009 року.
Вимоги позивачки про зобов’язання відповідача виконувати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та забезпечення її виплати з січня 2009 року, підлягають задоволенню частково.
Суд вважає необхідним задовольнити вимоги в цій частині с 01 січня 2009 року по день прийняття рішення .
З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язати його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд виходить з того, що вимоги про стягнення з відповідача недоплаченої суми грошової допомоги у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування грошової допомоги замість органу якому надані такі повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Задовольняючи позовні вимоги в частині в зобов’язання провести перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги з 22 травня 2008 року по день прийняття рішення, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, здійснити виплату перерахованої щомісячної державної соціальної допомоги з 22 травня 2008 року по день прийняття рішення, оскільки це потрібно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
Щодо вимог позивачки про зобов’язання відповідача на майбутнє виплачувати їй допомогу у повному обсязі, то ці вимоги не можуть бути задоволені, як такі, що подані передчасно. Суд розглядає і вирішує лише правовідносини, які сталися і є наявними, та не може передбачити дії тієї чи іншої особи на майбутнє.
Суд вирішує питання про судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 99, 100, 160-163,167 КАС України, суд,-
П о с т а н о в и в:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, яка встановлена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, за період з 22 травня 2008 року по 06 листопада 2009 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп..
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства, — з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя