Справа № 2-4273/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді : Музичук Н.Ю.

при секретарі : Кушнерук Ю.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування приміщеннями в квартирі та усунення перешкод в користуванні спільною частковою власністю,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 року ОСОБА_3 звернулись до Рівненського міського суду в жовтні 2011 року письмовою заявою уточнила позовні вимоги до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування приміщеннями в квартирі АДРЕСА_1, що є спільною частковою власністю та усунення перешкод в користуванні спільною частковою власністю.

В обгрунтування своїх вимог зазначала, що кожна із сторін на підставі рішення Рівненського .міського суду від 06.11.2007 року в справі №2-6884/2007 є власником 1/2 частини квартири, яка складається із двох ізольованих житлових кімнат /кімната №4 розміром 15,1 кв.м., кімната №2 розміром 17,4 кв.м./, загальною площею 46,4 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м., в квартирі наявні всі комунальні зручності. Однак, між сторонами постійно виникають спори стосовно порядку користування приміщеннями квартири та оплаті комунальних послуг, оскільки з ними в квартирі проживає син чоловіка від першого шлюбу. По ініціативі відповідача наказом УЖКГ від 15.12.2010 року №481/01 встановлений порядок користування квартирою та переоформлені особові рахунки. Проте незважаючи на це відповідач продовжує проживати з нею в кімнаті 15,1 кв.м., що стало підставою звернення з приводу встановлення порядку користування приміщеннями квартири в судовому порядку на підставі ст.ст. 360,361 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 з наступними змінами. Вважає доцільним виділити для відповідача в користування більшу ізольовану кімнату №2 розміром 17,4 кв.м, іншу жилу кімнату №4 розміром 15,1 кв.м. виділити їй в користування, підсобні приміщення квартири залишити в загальному користуванні сторін. Крім того, на підставі ст.ст. 317,319,321,391 ЦК України, у зв'язку із створенням відповідачем перепон для користування їй квартирою, в здійсненні нею права власності на 1/2 її частку, змусивши проживати спільно із ним в кімнаті №4 жилою площею 15,1 кв.м., оскільки в кімнаті під №2 площею 17,4 кв.м. без її на те згоди проживає син відповідача від першого шлюбу, просить зобов'язати відповідача звільнити кімнату №4 належної на праві спільної часткової власності квартири та зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод в користуванні, володінні та розпорядженні належною їй частиною квартири в подальшому.

Згідно письмових заперечень відповідача на позовну заяву останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог, покликаючись на свою незгоду із рішення Рівненського міського суду від 06.11.2007 року в справі №2-6884/2007, яке отримане ним за його заявою 16.06.2011 року та на теперішній час оскаржене в касаційному порядку. Зокрема заперечує проживання станом на час придбання ним спірної квартири одною сім»єю із позивачкою, яка самостійно на праві власності має квартиру в місті Рівне. Вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального та матеріального права при розгляді справи №2-6884/2007 і апеляційної скарги на рішення суду. Зверненням до суду із позовом про встановлення порядку користування приміщеннями в квартирі та усунення перешкод в користуванні спільною частковою власністю позивачка намагається перешкодити здійсненню захисту права його приватної власності.

Позивачка ОСОБА_3 та її представник позовні вимоги підтримали повністю. Додатково пояснили, що заявленими вимогами про встановлення порядку користування приміщеннями в квартирі з виділенням їй в користування меншої кімнати не будуть порушені права та інтереси позивачки. Рішення Рівненського міського суду від 06.11.2007 року в справі №2-6884/2007 про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частини спірної квартири прийняте за участю відповідача та вступило в законну силу в грудні 2007 року. На підставі заяви відповідача із наданням відповідних доказів був встановлений порядок користування квартирою та переоформлені особові рахунки за наказом УЖКГ від 15.12.2010 року №481/01, проте такий наказ в частині порядку користування квартирою ігнорується відповідачем, для позивача чиняться перешкоди в користуванні належною їй частиною квартири. Право власності, володіння, користування належним майном на свій власний розсуд позивача порушується стороною відповідача. Запропонованим єдиним можливим варіантом користування спільною частковою власністю у вигляді квартири не будуть порушені права відповідача і позивача, з урахуванням зменшеної на долю позивачки площі кімнати. Просять задовольнити позови вимоги.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник вимоги не визнали за наведених в запереченнях підстав. Пояснили, що не заперечують того, що рішення суду від 06.11.2007 року в справі №2-6884/2007 про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частини спірної квартири вступило в законну силу, а також що відповідач спільно із позивачкою займають меншу кімнату №4, оскільки в більшій кімнаті №2 проживає син відповідача без реєстрації в квартирі. Крім того, визнали, що при зверненні із заявою в УЖКГ Рівненського міськвиконкому відповідач надавав витяг із реєстру права власності на нерухоме майно, яким значиться реєстрація права власності позивачки на 1/2 частину квартири на підставі рішення суду. Водночас, вважають, що за наказом УЖКГ від 15.12.2010 року №481/01 переоформлені тільки особові рахунки з метою врегулювання плати за комунальні послуги Заперечують проти права власності позивачки на квартиру, вважають недоцільним встановлення порядку користування приміщеннями в квартирі і просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановлені обставини та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Наявною в справі копією рішення Рівненського міського суду від 06.11.2007 року в справі №2-6884/2007 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення права власності на 1/2 частину квартири визнано за позивачем право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, яка складається із двох ізольованих житлових кімнат /кімната №4 розміром 15,1 кв.м., кімната №2 розміром 17,4 кв.м./, загальною площею 46,4 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м., в квартирі наявні всі комунальні зручності. Рішення суду не оспорювалось у встановленому порядку та строки, вступило в законну силу.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17534864 від 29.01.2008 року, виданого КП „РМБТІ", підтверджується зареєстроване у встановленому порядку право спільної часткової власності на квартиру, та зареєстроване право власності позивача на 1/2 частину квартири на підставі вищенаведеного рішення Рівненського міського суду від 06.11.2007 року в справі №2-6884/2007.

Згідно дослідженого судом підтвердженого сторонами наказу УЖКГ виконавчого комітету Рівненської міської ради від 15.12.2010 року №481/01 на підставі заяви відповідача та копії документів, в порядку встановленому чинним законодавством, встановлений порядок користування квартирою №49 в будинку №16 по вулиці Черняка в м. Рівне, за яким відповідачу виділена кімната №2 площею 127,4 кв.м. та позивачу виділена кімната №4 площею 15,1 кв.м., кухня, коридор, ванна туалет залишені в спільному користуванні, та ЖКП «Промислове» дозволено переоформити особові рахунки. Відповідач підтвердив надання до заяви на ім'я начальника УЖКГ з метою переоформлення рахунків витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17534864 віт 29.01.2008 року.

На підставі наданих сторонами пояснень встановлено, що сторони будучи співвласниками квартири в рівних долях /спільна часткова власність/ не користуються квартирою згідно порядку встановленого Наказом УЖКГ виконавчого комітету Рівненської міської ради від 15.12.2010 року №481/01, оскільки відповідач в справі виділену йому кімнату використовує для фактичною проживання свого сина, який вселений ним одноосібно без реєстрації та не набув права на проживання в квартирі. В той же час сам проживає спільно із позивачкою проти її волі в виділеній для позивача кімнаті №4 площею 15,1 кв.м., чим порушується право власності позивача. Позивач має права на власний розсуд користуватися належним їм майном у вигляді 1/2 частки квартири, чим не погоджується, через неможливість вирішення питання в позасудовому порядку, вимушено звернулась до суду.

Позовні вимоги про встановлення порядку користування квартирою закладені в суді до цього часу не вирішені в добровільному порядку, більше того є причиною непорозумінь між сторонами. Вищевикладені обставини зумовлюють обгрунтованість позовних вимог про встановлення порядку користування спільною квартирою, як такого, в порядку ст.ст. 358, 391 ЦК України, такі вимоги суд вважає правомірними.

Визначаючи доцільний конкретний порядок користування належною на праві спільної часткової власності квартирою між співвласниками /сторонами в справі/, суд приймає до уваги, право власності сторін в рівних частках, середню забезпеченість одного співвласника жиле площею 16,25 кв.м, розміщення і розміри жилих кімнат, згідно викопіровки плану квартири технічному паспорті.

З урахуванням викладеного, у відповідності до ч.3 ст.358 ЦК України, згідно якої кожний із співвласників має право вимагати в користування та володіння тієї частини спільного майна, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, вимоги позивача про надання їй в користування кімнати №4 розміром 15,1 кв.м., підлягає до задоволення, оскільки такий варіант є наближеним до належних сторонам часток у власності на квартиру, що становить 32,5 кв.м житлової площі /з розрахунку середньої забезпеченості одного співвласника 16,25 кв.м./, у праві спільної власності на квартиру. Жилу кімнату №2 площею 17,4 кв.м. доцільно залишити в користування відповідача. Решту приміщень квартири у вигляді підсобних приміщень, позначених літерами "1","3","5","6" на плані квартири, правомірно пропонується залишити в спільному користуванні співвласників.

Покликання відповідача на те, що проживання сім'ї його сина доцільне в квартирі, у зв'язку із незабезпеченістю його ізольованим належним житлом, і неможливість проживання його в кімнаті №2 не заслуговує на увагу і не може бути враховане судом, оскільки це обмежує права спів власника квартири, позивача в справі, поза її згодою. Вирішення питання користування квартирою, що знаходиться в спільній частковій власності, в інший спосіб не вбачається можливим, відповідачем не пропонувався, сторонами не погоджений.

За наведених обставин, суд вважає наявними законні підстави для повного задоволення позовних вимог про встановлення порядку користування належною сторонам на праві спільної часткової власності квартирою.

У відповідності до положень ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства, усім власниками забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі положень ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, оцінкою досліджених в справі доказів у відповідності до положень чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивачки про зобов'язання відповідача звільнити для позивача виділену їй позначену літерою "4", кімнату площею 15,1 кв.м. в квартирі та зобов'язання його ж не чинити для позивачки перешкоди в користуванні володінні і розпорядженні належною їй на праві спільної часткової власності частиною квартири АДРЕСА_3.

Вимоги в частині відшкодування понесених стороною позивача підтверджених документально судових витрат обгрунтовані відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, підлягають до задоволення пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, ст.ст. 358,319,321,391 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60,88,208,209,212-215,218,223,292,294 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задовольнити.

Встановити порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_3, що є спільною частковою власністю сторін, при якому:

В користування ОСОБА_3 виділити жилу кімнату, позначену літерою "4" на плані квартирі в технічному паспорті, площею 15,1 кв.м..;

В користування ОСОБА_4 виділити жилу кімнату, позначену літерою "2" на плані квартири в технічному паспорті, площею 17,4 кв.м.;

Залишити в спільному користуванні вищевказаних співвласників квартири приміщення коридору, кухні, ванної, туалетної кімнат, позначені літерами "1","3","5","6" на плані квартири.

Зобов'язати ОСОБА_4 звільнити для ОСОБА_3 кімнату позначену літерою "4", площею 15,1 кв.м. в квартирі АДРЕСА_4

Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити для ОСОБА_3 перешкод в користуванні володінні і розпорядженні належною їй на праві спільної часткової власності частиною квартири АДРЕСА_3.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 54 грн. на відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук