АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Згідно постанови, ОСОБА_2 11 січня 2018 року о 23 год. 10 хв., в м. Києві, по вул. Лермонтова, 4, керував автомобілем «SKODA FABIA»,д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою судді ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте судом без всебічного, повного і об'єктивного дослідженні всіх обставин справи.

Як зазначає ОСОБА_2, він не керував транспортним засобом з моменту його залишення зранку 11 січня 2018 року за адресою вул. Лермонтовська, 4 у м. Києві. Про даний факт ним було вказано поліцейським під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні та у письмових поясненнях.

Відповідно до пояснень, викладених апелянтом в своїй апеляційній скарзі, патрульні поліції підійшли до нього коли автомобіль не рухався, а двигун був вимкнений, тому у співробітників поліції не було підстав вважати, що він є водієм даного транспортного засобу. Незважаючи на це, не зрозуміло з яких мотивів, поліцейські заявили йому, що в нього є ознаки алкогольного сп'яніння, хоча алкогольних напої він не вживав, а також заявили вимогу пройти огляд на стан сп'яніння. Оскільки ОСОБА_2 дуже поспішав, так як тільки вийшов з аптеки, де купив ліки для дружини (на підтвердження чого він надавав суду першої інстанції чек із зазначеної аптеки), та враховуючи те, що транспортним засобом він не керував, від проходження такого огляду він правомірно відмовився.

На думку ОСОБА_2, суддею суду першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні клопотань про допит в якості свідка ОСОБА_3, який привіз 11 січня 2018 року близько 23 год. ОСОБА_2 до аптеки, де був залишений його автомобіль, та відмовлено в задоволенні клопотання про витребування з Управління поліції у м. Києві відеозапису з відеореєстратора.

Як вказує особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, пояснення свідків відібрані у перехожих осіб, які не можуть підтвердити факту керування транспортним засобом водієм ОСОБА_2, тому такі пояснення не можуть бути належним доказом, оскільки не конкретизують ні ознак сп'яніння, ані обставин, які мають значення для справи.

При цьому ОСОБА_2 акцентує увагу на тому, що при оформленні протоколу посвідчення водія в нього не вилучалось, та не відповідає дійсності дата вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме 11 січня 2017 року, а також у постанові судді неправильно вказана адреса за якою вчинено адміністративне правопорушення - вул. Лермонтова, 4 у м. Києві.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та викладені в апеляційній скарзі доводи, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 11 січня 2018 року о 23 год. 10 хв., в м. Києві, по вул. Лермонтовській, 4, керував автомобілем «SKODA FABIA», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.130 КУпАП.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, обґрунтовано і вмотивовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху - відмові від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суддя, обгрунтовуючи винуватість ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху - відмові від проходження, відповідно до встановленого прядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, послався на наявні у справі докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження, огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.2).

Дата складання протоколу про адміністративне правопорушення - 11.01 2018 року о 23 год.20 хв. та дата його вчинення - 11.01 2018 року о 23 год.10 хв. не містять ніяких суперечностей та відповідають часу та даті пояснень свідків, чим спростовуються доводи апеляційної скарги щодо неправильного зазначення часу вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, і сам ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечував, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків, мотивуючи це тим, що на час, коли до нього підійшли працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, він не керував транспортним засобом, а лише збирався сісти до автомобіля.

Також на виконання запиту Апеляційного суду м. Києва, Управлінням патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надано відеозапис із нагрудної камери поліцейського, на якій зафіксовані події 11 січня 2018 року при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 113764 щодо ОСОБА_2 (а.с. 63-64). Під час перегляду вказаного вище відеозапису у суді апеляційної інстанції відмова ОСОБА_2 в присутності свідків від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння знайшла повне підтвердження.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 вказав, що 11 січня 2018 року, працівниками поліції йому та іншій особі було запропоновано стати свідками при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і він чув як ОСОБА_2 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовився від цього.

Доводи апеляційної скарги про те, що від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 відмовився правомірно, оскільки коли працівники поліції підійшли до нього автомобіль не рухався, а двигун був вимкнений, є безпідставними, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій ОСОБА_2 саме керував транспортним засобом, а в суді апеляційної інстанції останній заявив, що збирався керувати автомобілем. В письмових поясненнях ОСОБА_2 вказував, що вийшовши з аптеки, розташованої за адресою: Мельникова, 10 він пішов до свого автомобіля, який знаходився по вул. Лермонтівській, 4 , а коли сідав до нього (двигун не був запущений), позаду нього зупинився автомобіль патрульної поліції і поліцейські склали щодо нього протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.21).

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, він складений саме за відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.

Що стосується долучених до матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 рапортів щодо обставин іншої справи (а.с.3,4), то зазначені рапорти не є підставою для визнання ОСОБА_2 невинуватим у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху - відмові від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, оскільки винуватість ОСОБА_2 підтверджується всіма іншими даними, що містяться в матеріалах справи, які в сукупності були враховані суддею суду першої інстанції, та надана їм відповідна оцінка.

З огляду на викладене, суддя апеляційного суду вважає, що суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Таким чином, рішення судді про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ухвалене на підставі належних, достатніх та допустимих доказів, є законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Підстав для закриття провадження по справі за ч.1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, немає.

Посилання в постанові судді про те, що місцем вчинення адміністративного правопорушення є вул. Лемонтова,4 в м. Києві, а не Лермонтовська,4 в м. Києві є технічною помилкою, яка підлягає виправленню в постанові за результатами апеляційного перегляду справи.

У зв'язку з цим суддя суду апеляційної інстанції оскаржувану постанову залишає без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягненняу виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік- залишити без змін.

Виправити допущену в мотивувальній частині постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року щодо ОСОБА_2 описку, вказавши, що місцем вчинення адміністративного правопорушення є вул. Лермонтовська,4 в м. Києві, замість Лемонтова,4 в м. Києві.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Ященко

Справа № 33/796/1224/2018

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Піхур О.В.

Суддя апеляційної інстанції - Ященко М.А.