Провадження № 1-кп/679/46/2018

Справа № 679/167/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Гавриленко О.М.

при секретарі - Василюк Л.С.,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Матковського І.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника Процика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин кримінальне провадження № 12017240080000184 по обвинуваченню ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Буча Київської області, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 29.05.2007 року Ірпінським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 13.07.2009 року Бородянським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді арешту на 30 діб;

- 23.02.2010 року Бородянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 02.03.2012 року Ірпінським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч.1 ст. 304, 70, 71 КК України до покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16.05.2017 року близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи біля входу в кафе «Імператор», що по вул. Михайлова, 20. м. Нетішин Хмельницької області, керуючись корисливим мотивом, з метою власного збагачення вирішив заволодіти майном ОСОБА_2 Переслідуючи свою корисливу мету, обвинувачений підійшов до потерпілої, без застосування насильства, шляхом зриву з шиї, відкрито заволодів золотим ланцюжком останньої, вагою 12,58 грамів.

В подальшому, викраденим в ОСОБА_2 майном, ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, а саме 16.05.2017 року, золотий ланцюжок здав до ломбарду «ЕВ.РО.ФІНАНСИ ЛТД І КОМПАНІЯ» ідентифікаційний код (37508088), що розташований на автовокзалі м. Рівне, за кошти в сумі 6 780 гривень, уклавши договір застави.

Внаслідок своїх незаконних дій ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 12 580 гривень.

Крім того, 02.12.2017 близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи між будинками № 2 та № 4, що по вул. Миру, м. Нетішин Хмельницької області, керуючись корисливим мотивом, з метою власного збагачення вирішив заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_1

Переслідуючи свою корисливу мету, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_1, без застосування насильства, шляхом вільного доступу з правої кишені куртки, відкрито заволодів мобільним телефоном ОСОБА_1 марки «Fly FS 509» (ІМЕІ НОМЕР_1), (ІМЕІ НОМЕР_2).

В подальшому, викраденим в ОСОБА_1 майном, ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, а саме 02.12.2017 року, мобільний телефон здав до ломбарду «Комод», що по вул. Незалежності, 15 м. Нетішин, за кошти в сумі 450 гривень, уклавши договір застави, використовуючи паспорт громадянина України - ОСОБА_5

Внаслідок своїх незаконних дій ОСОБА_3 заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 1 200 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю, цивільний позов визнав у повному обсязі, повністю підтвердив обставини, встановлені органом досудового розслідування та показами потерпілих. Вказав, що розкаюється у вчиненому та шкодує про свій вчинок, попросив вибачення у потерпілих та зобов'язався повністю відшкодувати матеріальну та моральну шкоду потерпілій ОСОБА_2 Щодо потерпілого ОСОБА_1 зазначив, що знайшов з останнім порозуміння. Крім того пояснив, що на даний час він перебуває на реабілітації в реабілітаційному центрі «Відродження», який діє в релігійній громаді помісної Церкви ХВЄ «Нове життя», яка взяла його під опіку та надала тимчасове житло, на період відновлення свого будинку, оскільки будинок дружини останнього де вони фактично проживали багатодітною родиною зазнав пожежі.

Потерпіла ОСОБА_2, вказала, що 16.05.2017 року біля входу в кафе «Імператор» до неї підбіг обвинувачений ОСОБА_3 та різким рухом зірвав з її шиї золотий ланцюжок. Водночас зазначила, що вибачила потерпілого та не наполягає на суворій мірі покарання, крім того вважає, що реальне позбавлення його волі тільки йому та його родині зашкодить, оскільки він є батьком трьох малолітніх дітей, жінка перебуває в стані вагітності, тому позбавивши його волі він позбавить свою багатодітну родину засобів існування. Потерпіла вірить, що ОСОБА_3 став на шлях виправлення та щиро шкодує про вчинене. Щодо матеріальних претензій, то вказала, що свій цивільний позов підтримує в повному обсязі, в обґрунтування якого заначила, що даний золотий ланцюжок крім матеріальної цінності, також був для неї, як пам'ять про маму, оскільки був подарунком останньої на її ювілей.

Потерпілий ОСОБА_1, вказав, що 02.12.2017 року біля 21.00- 22.00 години, адресу не пам'ятає, обвинувачений ОСОБА_3 підійшовши до нього без застосування насильства, шляхом вільного доступу з правої кишені куртки, відкрито заволодів його мобільним телефоном марки «Fly FS 509». На його прохання повернути телефон обвинувачений не відреагував. На даний час телефон працівниками поліції йому повернуто. При цьому зазначив, що вибачив потерпілого, знайшов з ним порозуміння та не наполягає на суворій мірі покарання, просив не застосовувати до нього покарання, пов'язане з реальним позбавленням волі. Також вказав, що до обвинуваченого матеріальних та будь-яких інших претензій не має.

Обмежившись в судовому засіданні, за згодою учасників судового провадження, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1, які повністю підтвердили обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.

Заслухавши обвинуваченого, який повністю визнав свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, покази потерпілих, що узгоджуються з обставинами, які встановлені органом досудового розслідування та які визнаються обвинуваченим, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєному, його дії досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до вимог статей 65, 66, 67 КК України, суд враховує пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно ст.12 КК України, особу винного, його характеризуючі дані, думку потерпілих.

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 є визнання вини, щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння його розкриттю.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 - рецидив злочинів.

Судом також враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_3, який на «Д» обліку у лікаря - нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей віком від одного до шести років, його сім'я має статус багатодітної, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 26.12.2016 року, дружина обвинуваченого перебуває в стані вагітності, що підтверджується довідкою КМЗНМР «СМСЧ м. Нетішин» від 08.05.2018 року. Також те, що на даний час ОСОБА_3 перебуває на реабілітації в реабілітаційному центрі «Відродження», який діє в релігійній громаді помісної Церкви ХВЄ «Нове життя», родина перебуває на обліку у відділі соціальних допомог, компенсацій та у справах сім'ї управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради, як малозабезпечена сім'я, що підтверджується довідкою № 127 від 14.03.2018 року, повне визнання ним цивільного позову.

При цьому також судом враховується, клопотання пастора релігійної громади помісної Церкви ХВЄ «Нове життя» про передачу обвинуваченого на поруки, яке стороною захисту надане, як характеризуючі дані про обвинуваченого, а також, те, що дана релігійна громада зі слів обвинуваченого, взяла його під опіку та надала тимчасове житло, на період відновлення свого будинку, оскільки будинок дружини останнього де вони фактично проживали багатодітною родиною зазнав пожежі, що підтверджується даними довідки Славутського районного сектору головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області № 38-482 від 08.05.2018 року та даними акту про пожежу від 05.05.2018 року, згідно якого пожежею знищено перекриття та покриття будинку, а також пошкоджено речі загального вжитку, що унеможливлює проживання в ньому.

Крім того, суд, враховує думку потерпілого ОСОБА_1, який ніяких претензій до ОСОБА_3 не має, а також думку потерпілої ОСОБА_2, яка ніяких претензій, крім матеріальних до ОСОБА_3 не має, при цьому зазначили, що не бажають, щоб обвинуваченому призначили реальну міру покарання у виді позбавлення волі, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк - 3 роки.

На переконання суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого, оскільки він є батьком трьох малолітніх дітей, жінка перебуває в стані вагітності, тому позбавивши його волі, його багатодітна родина позбавиться засобів існування.

Крім того, до початку судового розгляду, в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_2 подала цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року цивільний позов прийнято до розгляду в даному кримінальному провадженні, ОСОБА_2 визнано цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_3 - цивільним відповідачем.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначила, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_3 їй було завдано матеріальну шкоду в розмірі 12 580 гривень, що підтверджується довідкою ФОП ОСОБА_6 про вартість золота 585 проби, як виріб, від 05.01.2018 року та моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень, яка полягає в тому, що вона перенесла емоційні страждання та в неї порушився звичайний душевний стан життя на той період, пов'язаний з постійною боязню та переживанням про те, що обвинувачений її буде переслідувати з метою помсти.

В судовому засіданні ОСОБА_2 поданий нею позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Цивільний відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні цивільний позов повністю визнав.

Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до ч. 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно приписів п. 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами та доповненнями, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, враховує, що потерпілою ОСОБА_2, перенесено душевні страждання, переживання за своє здоров'я.

Судом встановлено, що неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_2 завдана майнова шкода в розмірі 12 580 грн., розмір якої визначається судом в межах доведеної вартості викраденого майна.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в даному випадку суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості і враховує майновий стан обвинуваченого ОСОБА_3, а тому суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_2 20 000 гривень моральної шкоди.

Всього з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 32 580 гривень.

Вказана сума, враховуючи особу обвинуваченого і характер його дій, на думку суду відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись, ст.ст. 323, 324 КПК України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 12 580 (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень та моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а всього 32 580 (тридцять дві тисячі п'ятсот вісімдесят) гривень.

Речові докази:

-оригінал договору застави № 331176257 від 03.12.2017 року, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- мобільний телефон марки «Fly FS 509», який переданий на зберігання ОСОБА_1, повернути останньому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченому, що перебуває під вартою в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуюча О.М.Гавриленко