КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2018 р. Справа№ 927/1051/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Чернігівської області від 15.02.2018 року (повний текст підписано 23.02.2018 року) у справі № 927/1051/17/17 (суддя Книш Н.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

про стягнення 98 680,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2018 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2018 року по справі № 927/2051/17 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не погоджується з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2018 року у справі №927/1051/17 щодо відмови у стягненні 3% річних 98 680,22 грн. і вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального ( ст. 22, 549-552, 625, 631 Цивільного кодексу України), та процесуального (ст. 7, 73, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України) права, без дослідження всіх істотних обставин справи, що мають значення для справи.

За поставлений природний газ за договором Відповідач розрахувався згідно з спільними протокольними рішеннями лише на суму 217 308 638,80 грн. що відображено у відповідному розрахунку який був наданий Позивачем в суді першої інстанції.

Відповідно до висновків суду межами дії договору про взаєморозрахунки та спільних протокольних рішень нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат правомірне. Звільнення від відповідальності можливе лише відносно оплати, здійсненій у порядку встановленій договором про організацію взаєморозрахунків та спільними протокольними рішеннями.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу позивача 26.03.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Гончарову С.А., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Скрипка І.М., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 року поновлено Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2018 у справі №927/1051/17, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського Чернігівської області від 15.02.2018р. у справі № 927/1051/17, розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського Чернігівської області від 15.02.2018р. у справі № 927/1051/17 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, згідно з поданим до суду 13.04.2018 року відзивом, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив з огляду на іх необґрунтованість та просить апеляційний суд відмовити Публічному акціонерному товаристо "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в задоволені апеляційної скарги в повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

30.06.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (покупець) укладено договір № 15-825-Н купівлі-продажу природного газу (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця у 2015 році природний газ, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1. договору).

У п.1.2 договору сторони встановили: газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню.

Умовами п.2.1. договору сторони передбачили, що продавець передає покупцю у період з 01.07.2015 по 31.12.2015 газ в обсязі 154 312,7 тис.куб.м., у тому числі по місяцях: липень - 6985,8 тис.куб.м., серпень - 6878,0 тис.куб.м., вересень - 10970,7 тис.куб.м., жовтень - 30587,4 тис.куб.м., листопад - 37156,0 тис.куб.м., грудень - 61734,8 тис.куб.м.

Обсяги газу, що планується передати за договором можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу (п. 2.1.1. договору).

Відповідно до п. 3.3., 3.4. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивувальну відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна газу обумовлена сторонами у договорі, зокрема у Розділі V "Ціна газу". В подальшому до договору купівлі-продажу природного газу від 30.06.2015 № 15-825-Н між сторонами укладались Додаткові угоди № 1 від 15.10.2015 та № 2 від 04.11.2015 щодо внесення змін в розділ про ціну газу.

Як свідчать матеріали справи та не заперечує відповідач, згідно актів приймання передачі газу від 31.07.2015 на суму 35 723 094,46 грн, від 31.08.2015 на суму 35 238 495,66 грн, від 30.09.2015 на суму 37 579 376,36 грн, від 31.10.2015 на суму 57 012 155,83 грн, від 30.11.2015 на суму 76 709 899,33 грн, від 30.11.2015 на суму 8 523 223,58 грн, від 31.12.2015 на суму 120 465 437,90 грн продавцем передано, а покупцем прийнято природній газ на загальну суму 371 251 683,12 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20 числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Згідно з пунктом 6.2 договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідача на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП, та зараховується як оплата за газ. За наявності заборгованості за попередні періоди відповідач перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

Додатковою угодою від 18.12.2015 року № 3 сторони внесли доповнення до п. 6.2. договору: кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за Договором або якщо погашення такої заборгованості передбачено Спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписаними сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У п.6.4 договору сторони погодили, що покупець не зазначає призначення платежу лише у випадку перерахування коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця У всіх інших випадках посилання на призначення платежу та розрахунковий період є обов'язковим.

У п.6.5 договору сторони погодили, що сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується сторонами в погашення заборгованості покупця перед продавцем за минулі періоди за договором, а у випадку відсутності простроченої заборгованості за договором сума , яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.

Вказані пункти договору узгоджується з вимогами ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до яких покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Умови договору не містять застережень щодо настання обов'язку відповідача з оплати газу саме після підписання позивачем акту приймання-передачі природного газу чи після повернення позивачем на адресу відповідача підписаного ним примірника зазначеного акту та не ставлять в залежність від дати оформлення відповідного акту приймання-передачі природного газу.

Отже, п. 6.1 договору встановлено конкретний строк остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ. Такий обов'язок покупця не ставиться в залежність від дати оформлення відповідного акта приймання-передачі природного газу та не містить будь-яких застережень щодо відліку 20-денного строку оплати з дня підписання позивачем акта приймання-передачі чи з дня одержання підписаного акта покупцем, а відповідно прострочення грошового зобов'язання покупця за цим договором не пов'язане з моментом повернення акта приймання-передачі.

Слід зазначити, що акт приймання-передачі відповідно до умов договору лише фіксує остаточний обсяг переданого за минулий місяць природного газу, який визначається за показами комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця або за нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі природного газу лежить саме на покупцеві. Враховуючи, що умовами договору сторонами погоджено кількість природного газу, яка передається покупцю по місяцях кварталу, визначена його ціна та вартість, то відповідач мав усі фактичні дані щодо обсягів отриманого природного газу для своєчасного проведення розрахунків з позивачем.

Разом з тим, згідно з п. 3.4 договору акти приймання-передачі газу визначаються в якості підстави для остаточних розрахунків сторін, але, з урахуванням змісту п.6.1 договору, неповернення продавцем підписаних актів приймання-передачі за минулий місяць жодним чином не змінює встановлений строк оплати поставленого газу. Тобто, настання обов'язку з оплати спожитого газу не пов'язується з моментом повернення вказаних актів позивачем.

Таким чином, наведені положення п. 6.1 та п. 6.2 договору не ставлять обов'язок відповідача щомісячно оплачувати вартість отриманого газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, в залежність від дати повернення відповідного акта приймання-передачі природного газу, а неповернення позивачем цих підписаних актів не може свідчити про відсутність у нього права вимоги щодо виконання зобов'язання із здійснення відповідачем остаточного розрахунку за фактично переданий газ.

З огляду на вище наведене, судом відхилено доводи відповідача про те, що строк оплати природного газу, поставленого за договором № 15-825-Н від 30.06.2015 у період з липня 2015 року по грудень 2015 року, є таким що не настав, у зв'язку з порушення позивачем строків оформлення актів приймання-передачі природного газу у спірному періоді, а саме не поверненням ним на адресу відповідача підписаних зі своєї сторони актів приймання-передачі природного газу.

Таким чином, по акту приймання-передачі природного газу від 31.07.2015 на суму 35723094,46 грн відповідач зобов'язаний був розрахуватись в строк по 19.08.2015 включно; по акту приймання-передачі природного газу від 31.08.2015 на суму 35238495,66 грн - по 21.09.2015 включно (оскільки 19-20 вересня 2015 вихідні дні); по акту приймання-передачі природного газу від 30.09.2015 на суму 37579376,36 грн - по 19.10.2015 включно; по акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2015 на суму 57012155,83 грн - по 19.11.2015 включно; по акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2015 на суму 8523223,58 грн - по 21.12.2015 включно (оскільки 19-20 грудня 2015 вихідні дні); по акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2015 на суму 120465437,90 грн - по 19.01.2016.

До позовної заяви позивачем додано "Розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань за договором з ТОВ "Чернігівгаз Збут" від 30.06.2015 №15-825-Н" (далі - Розрахунок) (т.1 а.с.18-21), відповідно до якого позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 98680,22 грн. 3% річних за період з 20.08.2015 по 24.11.2015 за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання липня 2015 (акт від 31.07.2015), серпня 2015 (акт від 31.08.2015), вересня 2015 (акт від 30.09.2015), жовтня 2015 (акт від 31.10.2015).

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення 98680,22 грн 3% річних за прострочення оплати вартості переданого газу згідно договору № 15-825-Н від 30.06.2015 на купівлю-продаж природного газу.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги п.6.1. договору, просить стягнути з відповідача 98680,22 грн три проценти річних.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, з підстав погашення заборгованості за спожитий природний газ, поставлений згідно договору від 30.06.2015 за № 15-825-Н, у липні-грудні 2015 року за рахунок оплати зі спеціального рахунку згідно з нормативами розподілу - 153 943 044,30грн за період з липня 2015 по грудень 2015 та залишок вартості спожитого газу в розмірі 217 308 638,83 грн за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України шляхом підписання між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Департаментом фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації, ТОВ "Чернігівгаз Збут" та ПАТ НАК "Нафтогаз України" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання: від 18.12.2015 за № 3058 на суму 51 000 000,00 грн, від 18.12.2015 № 3059 на суму 55 232 177,60грн, від 21.12.2015 за № 3089 на суму 47 732 152,74грн, від 20.10.2015 № 2224 на суму 7 973 789,58грн, від 21.09.2015 №2040 на суму 7 190 738,40грн, від 20.11.2015 №2572 на суму 53 523 268, 87 грн. Відповідач стверджує, що підписавши вище перераховані спільні протокольні рішення, сторони у такий спосіб змінили порядок розрахунків за спожитий природний газ, поставлений за договором від 30.06.2015 за № 15-825-Н. Відповідач навів свій розрахунок оплат за договором купівлі-продажу №15-825-Н від 30.06.2015.

Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно ст. 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема, на оплату природного газу, визначено Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 року N493/688, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2015 року за N1007/27452 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 (далі - Порядок).

Пунктом 1.2 Порядку встановлено, що, що розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.

Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) та контролюють відповідні органи Державної казначейської служби України (п.1.3.Порядку).

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій, що затверджений постановою №20 від 11.01.2005 Кабінету Міністрів України, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Фактично, визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює цим самим характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

Як свідчать матеріали справи, на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005 року №20, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Департаментом фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації, ТОВ "Чернігівгаз збут" та ПАТ НАК "Нафтогаз України" підписані Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків разом зі зведеними реєстрами актів звірки з ТОВ "Чернігівгаз Збут" по боргах місцевих бюджетів з пільг та субсидій, а саме:

1. Спільне протокольне рішення 18.12.2015 № 3058 про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання на суму 51 000 000,00 грн, згідно якого встановлено наступний порядок проведення взаєморозрахунків. Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду Державного бюджету України стороні 1 - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернігівській області (надалі сторона 1), у сумі 51 000 000,00 грн. з приміткою "Постанова Уряду від 11.01.05 № 20"; Сторона 1 перераховує на рахунок Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації (надалі стороні 2) кошти в сумі 51 000 000,00 грн., із записом у графі "призначення платежу" "за липень-листопад 2015 року "с" 51 000 000,00 грн, Постанова Уряду від 11.01.05 № 20". Сторона 2 перераховує стороні 3 - ТОВ "Чернігівгаз збут" кошти за субсидії у сумі 51 000 000,00 грн, із записом у графі "призначення платежу" "за природний газ, за липень-листопад 2015 року "с" 51 000 000,00 грн, Постанова Уряду від 11.01.05 № 20". Сторона 3 (відповідач у справі) перераховує позивачу кошти в сумі 51 000 000,00 грн, у тому числі ПДВ 8 500 000,00грн, за природний газ за 2015 рік згідно з договором від 30.06.2015 за № 15-825-Н із записом у графі "призначення платежу "Постанова Уряду від 11.01.05 № 20, за природний газ за 2015 рік, договір від 30.06.2015 року № 15-825-Н, у тому числі ПДВ 8 500 000,00 грн". Позивач перераховує кошти в сумі 51 000 000,00 грн до загального фонду Державного бюджету у вигляді податків. Платіжним дорученням №15 від 21.12.2015 на суму 51 000 000,00 грн, кошти перераховані позивачу - 23.12.2015.

2. Спільне протокольне рішення № 3059 від 18.12.2015 про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання на суму 55 232 177,60 грн, відповідно до якого Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду Державного бюджету України стороні 1 - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернігівській області (надалі сторона 1), у сумі 55 232 177,60 грн з приміткою "Постанова Уряду від 11.01.05 № 20"; Сторона 1 перераховує на рахунок Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації (надалі стороні 2) кошти у сумі 55 232 177,60 грн, із записом у графі "призначення платежу" "за липень-листопад 2015 року "п" 15 396 387,69грн, "за липень-листопад 2015 року "с" 39 835 789,91 грн, Постанова Уряду від 11.01.05 № 20". Сторона 2 перераховує стороні 3 - ТОВ "Чернігівгаз збут" кошти за пільги та субсидії у сумі 55 232 177,60 грн, із записом у графі "призначення платежу" "за природний газ, за липень-листопад 2015 року "п" 15 396 387,69грн, за липень-листопад 2015 року "с" 39 835 789,91 грн, Постанова Уряду від 11.01.05 № 20". Сторона 3 (відповідач у справі) перераховує позивачу кошти в сумі 55 232 177,60 грн, у тому числі ПДВ 9 205 362,93грн, за природний газ за 2015 рік згідно з договором від 30.06.2015 за № 15-825-Н із записом у графі "призначення платежу "Постанова Уряду від 11.01.05 № 20, за природний газ за 2015 рік, договір від 30.06.2015 року № 15-825-Н, у тому числі ПДВ 9 205 362,93 грн". Позивач перераховує кошти в сумі 55 232 177,60 грн до загального фонду Державного бюджету у вигляді податків. Платіжним дорученням №16 від 21.12.2015 на суму 55 232 177,60 грн, кошти перераховані позивачу - 23.12.2015.

3. Спільне протокольне рішення № 3089 від 21.12.2015 про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання на суму 47 732 152,74 грн, відповідно до якого Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду Державного бюджету України стороні 1 - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернігівській області (надалі сторона 1), у сумі 47 732 152,74 грн з приміткою "Постанова Уряду від 11.01.05 № 20"; Сторона 1 перераховує на рахунок Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації (надалі стороні 2) кошти у сумі 47 732 155,74 грн, із записом у графі "призначення платежу" "за липень-листопад 2015 року "с" 47 732 152,74 грн, Постанова Уряду від 11.01.05 № 20". Сторона 2 перераховує стороні 3 - ТОВ "Чернігівгаз збут" кошти за субсидії у сумі 47 732 152,74 грн, із записом у графі "призначення платежу" "за природний газ, за липень-листопад 2015 року "с" 47 732 152,74 грн, Постанова Уряду від 11.01.05 № 20". Сторона 3 (відповідач у справі) перераховує позивачу кошти в сумі 47 732 152,74 грн, у тому числі ПДВ 7 955 358,79 грн, за природний газ за 2015 рік згідно з договором від 30.06.2015 за № 15-825-Н із записом у графі "призначення платежу "Постанова Уряду від 11.01.05 № 20, за природний газ за 2015 рік, договір від 30.06.2015 року № 15-825-Н, у тому числі ПДВ 7 955 358,79 грн". Позивач перераховує кошти в сумі 47 732 152,74 грн до загального фонду Державного бюджету у вигляді податків. Платіжним дорученням №18 від 22.12.2015 на суму 47 732 152,74 грн, кошти перераховані позивачу - 23.12.2015.

4. Спільне протокольне рішення № 2224 від 20.10.2015 про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання на суму 7 973 789,58 грн, відповідно до якого Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду Державного бюджету України стороні 1 - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернігівській області (надалі сторона 1), у сумі 7 973 789,58 грн з приміткою "Постанова Уряду від 11.01.05 № 20"; Сторона 1 перераховує на рахунок Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації (надалі стороні 2) кошти у сумі 7 973 789,58 грн, із записом у графі "призначення платежу" "за липень-вересень 2015 року "п" 3 244 105,24грн, "за липень-вересень 2015 року "с" 4 729 684,34 грн, Постанова Уряду від 11.01.05 № 20". Сторона 2 перераховує стороні 3 - ТОВ "Чернігівгаз збут" кошти за пільги та субсидії у сумі 7 973 789,58 грн, із записом у графі "призначення платежу" "за природний газ, за липень-вересень 2015 року "п" 3 244 105,24грн, за липень-вересень 2015 року "с" 4 729 684,34 грн, Постанова Уряду від 11.01.05 № 20". Сторона 3 (відповідач у справі) перераховує позивачу кошти в сумі 7 973 789,58 грн, у тому числі ПДВ 1 328 964,93грн, за природний газ за 2015 рік згідно з договором від 30.06.2015 за № 15-825-Н із записом у графі "призначення платежу "Постанова Уряду від 11.01.05 № 20, за природний газ за 2015 рік, договір від 30.06.2015 року № 15-825-Н, у тому числі ПДВ 1 328 964,93 грн". Позивач перераховує кошти в сумі 7 973 789,58 грн до загального фонду Державного бюджету у вигляді податків. Платіжним дорученням №6 від 21.10.2015 на суму 7 973 789,58 грн, кошти перераховані позивачу - 26.10.2015.

5. Спільне протокольне рішення № 2040 від 21.09.2015 про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання на суму 7 190 738,40 грн, відповідно до якого Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду Державного бюджету України стороні 1 - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернігівській області (надалі сторона 1), у сумі 7 190 738,40 грн з приміткою "Постанова Уряду від 11.01.05 № 20"; Сторона 1 перераховує на рахунок Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації (надалі стороні 2) кошти у сумі 7 190 738,40 грн, із записом у графі "призначення платежу" "за липень-серпень 2015 року "п" 2 889 754 22грн, за липень-серпень 2015 року "с" 4 300 984,18 грн, Постанова Уряду від 11.01.05 № 20". Сторона 2 перераховує стороні 3 - ТОВ "Чернігівгаз збут" кошти за пільги та субсидії у сумі 7 190 738,40 грн, із записом у графі "призначення платежу" "за липень-серпень 2015 року "п" 2 889 754 22грн, за липень-серпень 2015 року "с" 4 300 984,18 грн, Постанова Уряду від 11.01.05 № 20". Сторона 3 (відповідач у справі) перераховує позивачу кошти в сумі 7 190 738,40 грн, у тому числі ПДВ 1 198 456,40 грн, за природний газ за 2015 рік згідно з договором від 30.06.2015 за № 15-825-Н із записом у графі "призначення платежу "Постанова Уряду від 11.01.05 № 20, за природний газ за 2015 рік, договір від 30.06.2015 року № 15-825-Н, у тому числі ПДВ 1 198 456,40 грн". Позивач перераховує кошти в сумі 7 190 738,40 грн до загального фонду Державного бюджету у вигляді податків. Платіжним дорученням №2 від 24.09.2015 на суму 7 190 738,40 грн, кошти перераховані позивачу - 28.09.2015.

6. Спільне протокольне рішення № 2572 від 20.11.2015 про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання на суму 53 523 268,87 грн, відповідно до якого Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду Державного бюджету України стороні 1 - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернігівській області (надалі сторона 1), у сумі 53 523 268,87 грн з приміткою "Постанова Уряду від 11.01.05 № 20"; Сторона 1 перераховує на рахунок Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації (надалі стороні 2) кошти у сумі 53 523 268,87 грн, із записом у графі "призначення платежу" "за липень-жовтень 2015 року "с" 53 523 268,87 грн, Постанова Уряду від 11.01.05 № 20". Сторона 2 перераховує стороні 3 - ТОВ "Чернігівгаз збут" кошти за субсидії у сумі 53 523 268,87 грн, із записом у графі "призначення платежу" "за природний газ, за липень-жовтень 2015 року "с" 53 523 268,87 грн, Постанова Уряду від 11.01.05 № 20". Сторона 3 (відповідач у справі) перераховує позивачу кошти в сумі 53 523 268,87 грн, у тому числі ПДВ 8 920 544,81 грн, за природний газ за 2015 рік згідно з договором від 30.06.2015 за №15-825-Н із записом у графі "призначення платежу "Постанова Уряду від 11.01.05 № 20, за природний газ за 2015 рік, договір від 30.06.2015 року № 15-825-Н, у тому числі ПДВ 8 920 544,81 грн". Позивач перераховує кошти в сумі 53 523 268,87 грн до загального фонду Державного бюджету у вигляді податків. Платіжним дорученням №9 від 23.11.2015 на суму 53 523 268,87 грн, кошти перераховані позивачу - 25.11.2015.

Відповідно до розділу 3 спільних протокольних рішень, з метою реалізації спільних протокольних рішень сторони зобов'язалися:

- забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 за № 493/688 (далі - Порядок проведення розрахунків);

- перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання до загального фонду Державного бюджету України не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок;

- оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів, у процесі реалізації цих спільних протокольних рішень;

- забезпечити проведення розрахунків відповідно до цих спільних протокольних рішень та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою спільними протокольними рішеннями.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивач, підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, у такий спосіб вияв своє бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку і тим самим погодився із зміною порядку та строків проведення розрахунків за поставлений відповідачу природний газ за період липень-листопад 2015 року, з огляду на визначені у спільних протокольних рішеннях призначення платежів щодо сплати коштів за природний газ за рахунок відшкодування державою наданих у цей період населенню пільг та субсидії.

Доказів, які підтверджують, що перерахування відповідачем коштів згідно спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання: від 18.12.2015 року за № 3058 на суму 51 000 000, 00 грн., від 18.12.2015 року № 3059 на суму 55 232 177, 60 грн., від 21.12.2015 року за № 3089 на суму 47 732 152, 74 грн., від 20.10.2015 року № 2224 на суму 7 973 789, 58 грн., від 21.09.2015 року №2040 на суму 7 190 738,40грн, від 20.11.2015 року №2572 на суму 53 523 268, 87грн., було здійснено з порушенням строків, зазначених в розділі 3 вказаних рішень, до суду позивачем не надано.

Своєчасне перерахування відповідачем на рахунок позивача вище зазначених коштів не заперечувалося сторонами і під час розгляду справи.

Як свідчать банківські виписки по рахунку позивача за 31.07.2015 та за період з 26.08.2015 року по 31.12.2015 року, довідка позивача "Операції по ТОВ "Чернігівгаз Збут" з 01.01.2015 року по 31.08.2017 року, Розрахунок за договором на купівлю-продаж природного газу №15-825-Н від 30.06.2015 року, поданий відповідачем, останнім проведені розрахунки з позивачем за спожитий природний газ у період липень-грудень 2015 року на загальну суму 376 595 171, 48 грн., з яких 153 943 044, 29 грн. оплачено з спеціального рахунку та 222 652 127,19 грн. кошти які надійшли на рахунок позивача на виконання спільних протокольних рішень (№2040 від 21.09.2015 року, №2224 від 20.10.2015 року, №2572 від 20.11.2015 року, №3059 та №3058 від 18.12.2015 року, №3089 від 21.12.2015 року).

Таким чином, переплата за результатами розрахунку по договору №15-825-Н від 30.06.2015 року становить 5 343 488, 36 грн. (376 595 171, 48 грн. всі оплати - 371 251 683, 12 грн. вартість спожитого природного газу). Зазначена обставина підтверджується також поданою до матеріалів справи позивачем копією заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог за №2/486 від 29.02.2016 року.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем докази оплат, перерахованих з поточного рахунку відповідача із спеціальним режимом використання на користь позивача та умови спільних протокольних рішень, суд доходить висновку, що сторони одні і ті ж суми зараховують в оплату вартості спожитого природного газу різних періодів споживання.

Однак, як вбачається із поданого позивачем Розрахунку, останній проводить зарахування коштів які надійшли від відповідача із поточного рахунку із спеціальним режимом використання в погашення заборгованості за спожитий природний газ яка вже охоплена спільними протокольними рішеннями, і якими відповідно змінено порядок та строки оплати, а також без врахування умов основного договору яким передбачена можливість погашення заборгованості покупця перед позивачем за минулі періоди виключно у випадку наявності оплат понад вартість фактично отриманого газ, а отже проводить зменшення боргу відповідача без урахування призначення платежу (періодів), зазначених у спільних протоколах.

За таких обставин, позивач зменшує заборгованість відповідача за спожити природний газ у пізніший строк без урахування, що за спільними протокольними рішеннями відбувається погашення заборгованості починаючи з липня 2015 року, що суперечить умовам спільних протокольних рішень та призводить до штучного створення заборгованості відповідача, і як наслідок - нарахування 3% річних.

Як свідчать матеріали справи, та не спростовує позивач, відповідачем не було сплачено коштів понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, тому у позивача було відсутня підстава для зарахування коштів в погашення заборгованості покупця перед продавцем за минулі періоди за договором, при цьому заборгованість вже була включена до спільних протокольних рішень для погашення за рахунок відшкодування державою пільг та субсидій.

Дослідивши подані сторонами докази, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що кожне спільне протокольне рішення і платіжні доручення про перерахування відповідачем позивачу отриманих по ланцюгу коштів, як вартість пільг та субсидій населенню, вказують, що такі розрахунки між сторонами здійснюються в межах договору №15-825-Н на купівлю-продаж природного газу, укладеного між позивачем та відповідачем та є одночасно процедурою погашення зобов'язань ТОВ "Чернігівгаз Збут" з остаточної оплати вартості поставленого природного газу у визначеному періоді в розмірі отриманих по спільному протокольному рішенню сум пільг і субсидій населенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, підставою для стягнення 3% річних за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, є наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, яка була несвоєчасно оплачена відповідачем за рахунок власних коштів .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на час підготовки та подання позову до суду було відомо про зміну строку та порядку розрахунку по договору купівлі-продажу № 15-825-Н від 30.06.2015 року, матеріалами справи не підтверджено наявність суми боргу, яка була несвоєчасно оплачена відповідачем за рахунок власних коштів, наведений позивачем розрахунок 3% річних не відповідає встановленим обставинам справи, отже відсутні правові підстави для застосування положень ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України та стягнення з відповідача 3% річних у сумі 98680,22 грн нараховані за період з 20.08.2015 року по 24.11.2015 року.

Заперечення позивача до уваги судом не приймається з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону.

З огляду на викладене позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є необґрунтованими та такими, в задоволенні яких вірно відмовлено судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Чернігівської області від 15.02.2018 року у справі № 927/1051/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Чернігівської області від 15.02.2018 року у справі № 927/1051/17 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покласти на Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Чернігівської області від 15.02.2018 року у справі № 911/3153/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 15.02.2018 року у справі № 911/3153/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/3153/16 повернути до суду першої інстанції.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

Є.Ю. Шаптала