У Х В А Л А

14 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 2а-8979/08/1370 (К/9901/11450/18)

Провадження № 11-515апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі за позовом заступника прокурора Львівської області до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року заступник прокурора Львівської області звернувся до Галицького районного суду Львівської області з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії Виконавчого комітету Львівської міської ради та зобов'язати у місячний термін вжити відповідних заходів для усунення порушень вимог Житлового кодексу УРСР, Господарського процесуального кодексу України, Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зазначених у поданні першого заступника прокурора Львівської області від 19 березня 2008 року № 7/1-304-04.

Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 20 листопада 2008 року цю справу передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду, ухвалою якого від 31 грудня 2008 року залучено до участі у справі, як третіх осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_9

04 березня 2009 року заступник прокурора Львівської області звернувся із заявою про зміну позовних вимог, у якій просив зобов'язати Виконавчий комітет Львівської міської ради виконати належним чином покладені на його посадових осіб організаційно-розпорядчі функції, а саме:

- здійснити державну реєстрацію права власності територіальної громади міста Львова на будинок по вулиці А. Лікольна, 29;

- розглянути питання повернення у комунальну власність територіальної громади міста Львова незаконно приватизованих житлових приміщень будинку;

- розглянути по суті звернення громадян щодо законності приватизації окремих житлових приміщень;

- ініціювати перед уповноваженими органами, які здійснюють контролюючі функції відносно арбітражних керуючих - ліквідаторів, законність тривалого завершення ліквідаційної процедури Державного підприємства «Текстиль» Закритого акціонерного товариства «Левтектс»;

- вжити заходів приведення житлових приміщень до технічних вимог для житлових квартир;

- розглянути питання щодо правомірності закріплення житлових приміщень будинку за окремими мешканцями, які тривалий час в ньому не поживали.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній на момент постановлення вказаної ухвали, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суд зазначив, що спір між сторонами повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.

У грудні 2016 року треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, оскільки вважають, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, що цей позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оскаржують ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року саме з підстави порушення судом правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 345 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал суду апеляційної інстанцій.

За приписами п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим скаржники просять провести розгляд справи за їх участю.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Водночас Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Екбатані проти Швеціїї» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги ст. 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.

Ця правова позиція узгоджується з вимогами п. 11 ч. 1 ст. 4 КАС України, щодо розгляду справи в розумний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З матеріалів справи вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи та за їх участю, тобто відбувся публічний розгляд.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права, дійшла висновку про можливість здійснення розгляду цієї справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.

Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.

Керуючись ст. 340, 344-346 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Прийняти до розгляду справу за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі за позовом заступника прокурора Львівської області до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Призначити справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 13 червня 2018 рокув приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

Направити учасникам справи копії цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач   І. В. Саприкіна

Судді:

Н. О. Антонюк   Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук   О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима       Л. І. Рогач

В. І. Данішевська   О. М. Ситнік

О. С. Золотніков   О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко   В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв   О. Г. Яновська