Постанова

Іменем України

08 травня 2018 року

м. Київ

справа № 341/1638/16-ц

провадження № 61-15306св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідач - публічне акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області, у складі судді Юсип І. М., від 30 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області, у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Матківського Р. Й., Фединяка В. Д., від 22 березня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Західенерго») про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що у травні 2015 року йому виповнилось 55 років, і оскільки його пільговий стаж дорівнював 12,5 років, то у нього виникло право на отримання пенсії. Розмір пенсії мав складати 2 970,50 грн. Однак, внаслідок неналежного виконання посадовою особою відповідача обов'язків, передбачених пунктом 3.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок), щодо повідомлення про виникнення права на пенсію, йому було несвоєчасно призначено пенсію, у результаті чого ним була недоотримана пенсія за один рік у сумі 35 646 грн.

Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_3 просив позов задовольнити.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що правові підстави для покладення на ПАТ «ДТЕК Західенерго» відповідальності за шкоду, завдану неправомірними діями працівника відповідача під час виконання ним своїх службових обов'язків відсутні. Між бездіяльністю працівника кадрової служби відповідача щодо неповідомлення ОСОБА_3 про виникнення права на пенсію та недоотриманням ним пенсії відсутній безпосередній причинний зв'язок.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції, зокрема, вказав, що саме по собі неповідомлення ОСОБА_3 кадровою службою підприємства у письмовій формі про виникнення права на пенсію не означає, що позивач був позбавлений можливості отримувати пенсію з моменту досягнення віку 55 років, оскільки він згідно Порядку наділений правом звертатися до управління Пенсійного фонду України з відповідною заявою за місцем проживання (реєстрації). ОСОБА_3 ні до відповідача ні до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання у 2015 році, тобто на момент, коли у нього виникло право на призначення пенсії на пільгових умовах, із заявою про призначення пенсії не звертався.

10 квітня 2017 року ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права (статті 1 Першого Протоколу, статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 1166, 1172 ЦК України, пункту 3.1 Порядку) та порушенням норм процесуального права (статей 58, 213 ЦПК України). Заявник зазначив, що його не було повідомлено працівником кадрової служби ПАТ «ДТЕК Західенерго» про його право на пільгову пенсію, а також не видано довідку про підтвердження пільгового трудового стажу. У зв'язку із неналежним виконанням своїх обов'язків працівником відділу кадрової роботи роботодавця заявник був позбавлений права на вчасне отримання пільгової пенсії. Рішення судів вважає несправедливими.

29 травня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.

У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ПАТ «ДТЕК Західенерго» направлено заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_3 У поданих запереченнях відповідач посилається на те, що жодними нормативними актами не передбачено ні форми, ні змісту повідомлення, а також порядку вручення чи надсилання повідомлення особі про досягнення пенсійного віку та права на пенсію. Крім того, судами було встановлено, що позивач викликався до відділу кадрів, де йому було надано консультацію на предмет того, що у нього в травні 2015 року виникає право на пенсію, однак існують деякі питання щодо пільгового стажу, після чого позивачу було видано оригінал трудової книжки для подальшої консультації в органах ПФУ щодо визначення переліку необхідних документів, які потрібні для призначення пенсії. Після досягнення 55-річного віку позивач не звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії. Жодної заяви від позивача не надходило.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2017 року справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ДТЕК Західенерго» про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27 березня 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеними вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 з 04 листопада 1986 року по 18 травня 1993 року працював на посаді слюсаря по ремонту обладнання паливоподачі третього розряду дільниці паливоподачі № 2 Бурштинської державної районної електростанції (ДРЕС), яка на даний час має назву Бурштинська ТЕС. З 01 лютого 2006 року ОСОБА_3 працює на посаді слюсаря з обслуговування устаткування електростанції 4-ї групи, ділянки з обслуговування електростанції, паливно-транспортного цеху. Посада атестована.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 виповнилось 55 років.

ДТЕК «Західенерго» не пізніше місяця до дня досягнення працівником пенсійного віку не повідомило письмово ОСОБА_3 про виникнення права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15 червня 2016 року № 437/Л-5 ОСОБА_3 11 травня 2016 року вперше звернувся до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у віці 56 років із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 разом з документами, які підтверджують страховий стаж. При розгляді поданих документів до пільгового стажу за Списком № 2 враховано період роботи з 01 лютого 2006 року по 22 травня 2011 року та з 29 липня 2011 року по 30 квітня 2016 року - слюсаря обслуговування устаткування електростанцій, що підтверджено пільговою довідкою, виданою ВП «Бурштинська ТЕС» ДТЕК «Західенерго», де стаж роботи за Списком № 2 склав 10 років, та прийнято рішення про призначення ОСОБА_3 з 08 травня 2016 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, розмір якої обчислено при страховому стажі 37 років 01 місяць (у тому числі стаж за Списком № 2 склав 10 років) (а.с.11).

Із змісту вказаного листа слідує, що посада слюсаря ремонту устаткування паливоподачі в паливно-транспортному цеху (період роботи з 04 листопада 1986 року по 18 травня 1993 року) дає право на пільгову пенсію за умови підтвердження даного періоду роботи пільговою довідкою. Право виходу на пенсію у 55 років ОСОБА_3 набув би, якщо б за призначенням пенсії він звернувся впродовж 3-х місяців після досягнення цього віку. Рішення про призначення чи про відмову у призначення пенсії ОСОБА_3 не приймалося, оскільки до територіального управління Фонду він не звертався.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими, та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 посадова особа підприємства зобов'язана не пізніше місяця до дня досягнення працівником пенсійного віку письмово повідомити його про виникнення права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах.

Таким чином, посадова особа ДТЕК «Західенерго» зобов'язана була у строк до 07 квітня 2015 року повідомити ОСОБА_3 про виникнення у нього права на пенсію.

Судами встановлено, що посадові особи ДТЕК «Західенерго» не повідомили ОСОБА_3 про виникнення у нього права на пенсію. Свідок ОСОБА_5, яка працювала на посаді головного фахівця з планування та адміністрування персоналу ВП «Бурштинська ТЕС» ДТЕК «Західенерго», показала, що спілкувалась з ОСОБА_3 у переддень виповнення останньому 55 років, вважала, що період роботи з 04 листопада 1986 року по 18 травня 1993 року не зараховується до пільгового стажу, видала ОСОБА_3 трудову книжку для того, щоб він звернувся до органів Пенсійного фонду України за консультацією, оскільки вважала, що ОСОБА_3 не має ще права на пенсію на пільгових умовах.

Пунктом 3.2 Порядку передбачено, що у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії посадова особа підприємства, установи, організації оформляє всі необхідні документи і направляє їх до органу, що призначає пенсію, за місцезнаходженням підприємства, установи, організації або передає документи працівнику для їх подачі до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації). У необхідних випадках посадова особа підприємства, установи, організації надає працівнику допомогу щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії. У разі якщо підготовлено не всі необхідні для призначення пенсії документи, до органу, що призначає пенсію, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково.

У відповідності до пункту 3.3 Порядку орган, що призначає пенсію, надає роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій, у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

У відповідності до листа Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 14 липня 2016 року № 2848/03 у випадку, якщо б ВП «Бурштинська ТЕС» ДТЕК «Західенерго» видала ОСОБА_3 пільгову довідку про період роботи з 04 січня 1986 року по 18 травня 1993 року про роботу на посаді слюсаря по ремонту обладнання паливоподачі третього розряду дільниці паливоподачі № 2, у віці 55 років, у випадку його звернення із заявою про призначення пенсії, розмір пенсії ОСОБА_3 складав би 2 970,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_3 посилався на протиправну бездіяльність посадової особи ДТЕК «Західенерго», яка призвела до недоотримання позивачем пенсії у сумі 35 646 грн.

Згідно положень статті 212 ЦПК України, у редакції яка була чинною на момент розгляду справи,жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Крім того, за правилами часини першої статті 57 ЦПК України,у редакції яка була чинною на момент розгляду справи, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції і погоджуючись з його висновком щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, обґрунтовував свою позицію тим, що позивачем не доведено безпосереднього причинного зв'язку між недоотриманням пенсії та діями працівника кадрової служби роботодавця.

Дійшовши вказаного висновку, апеляційним судом не надано належної оцінки встановленим обставинам у справі у їх сукупності, зокрема тому, що посадова особа ДТЕК «Західенерго» зобов'язана була у строк до 07 квітня 2015 року письмово повідомити ОСОБА_3 про виникнення у нього права на пенсію. Станом на 08 травня 2015 року ОСОБА_3 не було письмово повідомлено про право виходу на пільгову пенсію та не надано йому пільгову довідку, оскільки працівник відділу кадрів вважала, що позивач не має право на пільгову пенсію.

Таким чином бездіяльність посадової особи ВП «Бурштинська ТЕС» ДТЕК «Західенерго» є такою, що суперечить пункт 3.1 Порядку.

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом апеляційної інстанції також не надано належної оцінки змісту листа Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 14 липня 2016 року № 2848/03.

Таким чином, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції апеляційним судом не надано належної оцінки діям (бездіяльності) посадової особи роботодавця та наслідкам, які настали у зв'язку із цим.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд, не дослідивши вказаних доказів, дійшов передчасного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача.

У відповідності до частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною 1 статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З урахуванням встановлених обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно об'єктивно дослідити вказані в даній постанові докази в сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку як доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2017 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк