У Х В А Л А

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 800/313/17

Провадження № 11-561сапс18

Суддя Великої Палати Верховного Суду Князєв В. С. перевірив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним рішення, зобов'язання прийняти рішення та вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Вищої ради правосуддя, в якому

(з урахуванням наданих уточнень) просив визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя, пов'язані з відмовою у прийнятті до розгляду дисциплінарних скарг, які направлені на адресу відповідача ОСОБА_2 01 червня 2017 року

та 02 червня 2017 року; зобов'язати Вищу раду правосуддя прийняти рішення та вчинити дії, пов'язані з належною реєстрацією та розглядом зазначених дисциплінарних скарг.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням

від 06 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовив.

На зазначене рішення суду позивач подав апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Апелянтом документ про сплату судового збору не надано, при цьому заявлено клопотання про звільнення від його сплати, яке ОСОБА_2 обґрунтовує своїм скрутним матеріальним станом.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом з тим, скаржником не надано доказів того, що на нього поширюються пільги щодо сплати судового збору, визначені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, на підтвердження доводів свого клопотання апелянтом надано копію довідки про призначення субсидії на житлово-комунальні послуги, що, на його думку підтверджує незадовільний матеріальний стан ОСОБА_2, однак, дана довідка видана на ім'я ОСОБА_3, який, за твердженням апелянта, являється тестем останнього та з яким апелянт проживає однією сім'єю.

При цьому інших доказів на підтвердження власного майнового стану (наприклад, довідки органів доходів і зборів про розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік; інформації органу соціального захисту та/або органу місцевого самоврядування про те, що ОСОБА_2 являється членом малозабезпеченої сім'ї тощо) апелянтом не надано, відтак - підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання до суду апеляційної скарги) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом) ставка судового збору при поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень - для працездатних осіб.

Отже, за подання цього позову ставка судового збору становила 640 грн

(1600 грн х 0,4).

З огляду на викладене за подання апеляційної скарги сума судового збору становить 960 грн (640 грн х 150%).

Згідно з частиною другою статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положеннями статті 169 КАС визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 КАС, і виявлені судом недоліки перешкоджають її прийняттю до провадження, то така скарга підлягає залишенню без руху.

Недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору в сумі 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень або надання інших належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану апелянта.

Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897,

банк отримувача - ГУ ДКСУ в м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31213207700007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог частини четвертої статті 169 КАСапеляційна скарга повертається скаржнику, якщо він не усунув зазначені недоліки.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 266, 296, 298 КАС,

УХВАЛИВ :

1. Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним рішення, зобов'язання прийняти рішення та вчинити певні дії - залишити без руху.

3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

4. У разі невиконання ухвали суду в зазначений вище строк скаргу буде повернуто скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Князєв