ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року справа № 805/190/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Василенко Л.А., при секретареві судового засідання - Борисові А.А., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Михайлішиної С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 805/190/18-а (головуючий І інстанції Бабаш Г.П.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області (далі - відповідач, пенсійний орган, УПФУ в м. Дружківці) призначити та виплачувати позивачеві пенсію за віком з 24 травня 2017 року у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд дійшов помилкового висновку щодо прийняття рішення пенсійним органом. Вказує, що за результатами розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії територіальний орган Пенсійного фонду України приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Представником позивача було подано до управління особисту заяву ОСОБА_3 про призначення пенсії та оригінали всіх необхідних для призначення пенсії документів, які надавалися для огляду та засвідчення копій.

За таких обставин апелянт вважає, що пенсійним органом прийнято саме рішення про відмову в призначенні пенсії, яке є неправомірним.

Крім того, посилається на передчасність висновку суду щодо не доведеності факту громадянства позивача, за умови відсутності доказів та спору між сторонами з цього приводу.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 01.09.1999 виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання. Пенсія позивачу не призначалась.

24 травня 2017 року до Пенсійного фонду України надійшло звернення В. Меламеда з апостильованою заявою ОСОБА_3 щодо передачі заяви про призначення пенсії уповноваженому управлінню для розгляду заяви по суті.

Листом від 13 червня 2017 року № 6666/Л-11 Пенсійний фонд України вказану заяву скерував до Управління Пенсійного фонду України у м. Дружківці Донецької області, оскільки до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю ОСОБА_3 проживала у місті Макіївка Донецької області.

Відповідачем надана відповідь від 27 червня 2017 року № 7471/08, з якої вбачається що в управління відсутні законодавчі підстави для розгляду заяви про призначення пенсії ОСОБА_3 При цьому відповідач послався на те, що надана у пакеті документів форма заяви не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій.

За таких обставин, представником позивача повторно направлено заяву ОСОБА_3 про призначення пенсії разом з необхідними оригіналами документів, які пенсійний орган отримав 29 серпня 2017 року.

Відповідач листом від 07 вересня 2017 року № 10813/03 сповістив, що в нього відсутні законодавчі підстави для розгляду заяви про призначення пенсії ОСОБА_3, оскільки форма заяви не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме відсутній другий аркуш та до заяви додано не всі документи, необхідні для призначення пенсії. Також відповідач послався на те, що управління не здійснює обслуговування та не веде облік пенсіонерів управлінь ПФУ в Кіровському та Червоногвардійському районах м. Макіївки.

З огляду на отриману відповідь, представник позивача звернувся до управління особисто для надання оригіналів документів, а саме: трудової книжки позивача, ідентифікаційного номера, ізраїльського посвідчення особи та диплому.

12 грудня 2017 року відповідачем надано відповідь № 16349/03, за змістом якої питання про призначення пенсії позивачу буде розглянуто після надання заяви встановленого зразка та документа про місце проживання у м. Дружківці. Також зазначено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про місце проживання (реєстрації) особи. Крім того, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік.

Не погодившись з відмовою УПФУ у м. Дружківці в розгляді заяви про призначення пенсії та вважаючи, що нею виконано всі необхідні для призначення пенсії умови, ОСОБА_3 звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

Таким чином, спірним питанням в справі є правомірність відмови позивачу в призначенні пенсії за умови недотримання ним порядку подання документів.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положення щодо реалізації конституційного права на пенсійне забезпечення врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 221-1 (далі - Порядок) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.6 Порядку).

Відповідно до пункту 1.7 Порядку, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Пунктом 2.23 Порядку передбачено, що документи необхідні для призначення пенсії, можуть бути поданім як в оригіналах, та і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Розділ ІV Порядку визначає правові засади приймання, оформлення і розгляду документів.

За приписами пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Пунктом 4.2. Порядку встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Додатком 2 до вищенаведеного Порядку затверджено форму заяви про призначення пенсії, яка складається з двох аркушів.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що надана позивачем заява про призначення (перерахунок) пенсії складена на одному аркуші, тобто зворотній бік заяви відсутній. Таким чином, заява, яка надавалася представниками позивача для призначення пенсії, не відповідає визначеній законодавством формі. При цьому відповідач, надаючи відповіді на звернення представника позивача, наголошував на її невідповідності вимогам Порядку.

Колегія суддів вважає неприйнятими доводи апеляційної скарги стосовно того, що лист відповідача є рішенням про відмову в призначенні пенсії, оскільки пенсійним органом рішення за заявою позивача не приймалось. Листи управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області № 7471/08 від 27.06.2017, № 10813/03 від 07.09.2017 та № 16349/03 від 12.12.2017 не є юридичною формою рішення владного органу, оскільки в межах компетенції управління актами правової дії є розпорядження або рішення керівника органу. Таким чином, заява ОСОБА_3 про призначення пенсії була розглянута в межах звернення громадян.

До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи про місце проживання (реєстрації) особи (пп. 4 п. 2.1 Порядку).

Відповідно до пункту 2.9 Порядку, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Згідно пункту 2.22 Порядку за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

За приписами статті 13 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України.

У матеріалах справи наявна лише копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон, строк дії якого закінчився 28.07.2008. Будь-які відомості щодо продовження терміну його дії в матеріалах справи відсутні. В апеляційній скарзі зазначено, що наразі позивачем подані документи для отримання нового.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем до управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області не надано документа, який належним чином посвідчує місце реєстрації або проживання ОСОБА_3 в межах юрисдикції цього або будь-якого іншого територіального органу Пенсійного фонду України. Посвідчення особи, яке видано Державою Ізраїль, та копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон, строк дії якого скінчився, не є такими документами в розумінні Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

З огляду на викладене, колегія суддів спростовує доводи апелянта щодо достатності громадянства України для призначення ОСОБА_3 пенсії відповідачем. Питання наявності громадянства позивача сторонами не заперечується, а отже не було предметом дослідження в суді першої інстанції.

Наведену позивачем практику національних судів та Європейського суду з прав людини, судова колегія не бере до уваги, оскільки предметом спору в наведених справах є оскарження припинення вже призначеної пенсії, а не відмова в первинному призначенні, що є предметом цього спору.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо невідповідності заяви про призначення пенсії чинному законодавствуа відсутності всіх необхідних додатків, що унеможливлює розгляд по суті поданої заяви та прийняття відповідного рішення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 805/190/18-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 805/190/18-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 16 травня 2018 року. Повний текст постанови складений 17 травня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Л. А. Василенко