ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 05-5-43/1913-49/272-2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»

ліквідатор - арбітражний керуючий Курчак Ю.Ф.,

боржник і ліквідатор не скористалися правом участі в судовому засіданні, повідомлені належним чином,

кредитор - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

представник - Пенськой А.В.,

кредитор - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,

представник - Фурсов В.В.,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018

у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. (головуючий), Остапенка О.М., Верховця А.А.

у справі за заявою ТОВ «Фактор Ексім»

про банкрутство.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розгляд справи судами

1. 02.07.2014 ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім», визнано серед інших грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» на суму 10 690 304, 58 грн, з яких 1 073 грн - вимоги першої черги, 10 689 231, 58 грн - вимоги четвертої черги.

2. 16.02.2018, не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз». Також подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Господарському суду міста Києва розглядати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута до закінчення апеляційного оскарження вимог ТОВ «Фактор Нафтогаз», заборони ліквідатору банкрута проводити збори комітету кредиторів до закінчення апеляційного оскарження вимог ТОВ «Фактор Нафтогаз».

3. 21.02.2018 ухвалою Київського апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012. Клопотання ПАТ «УкрСиббанк» про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без розгляду. Заяву ПАТ «УкрСиббанк» про забезпечення позову залишено без розгляду.

Ухвала прийнята з посиланням на частину другу статті 261 ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинній після 15.12.2017). Суд вказав, що скаржник не повідомив причини пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подано 12.02.2018, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту ухвали Господарського суду міста Києва від 02.07.2014.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4. ПАТ «УкрСиббанк» подано касаційну скаргу, в якій наведено прохання скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 із посиланням на порушення апеляційним судом статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 55, 58, 129 Конституції України, статей 2, 3, 255 ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинній після 15.12.2017) та статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 6. Право на справедливий суд

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…

Закон України «Про судоустрій і статус суддів»

Стаття 7. Право на справедливий суд

… Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Господарський процесуальний кодекс України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинній після 15.12.2017)

Стаття 261. Відмова у відкритті апеляційного провадження

1. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;

2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;

3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

3. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

4. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

5. Щодо доводів касаційної скарги, то судова колегія зазначає, що вони зводяться до того, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 у цій справі.

Згідно з положеннями частини другої статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

6. Оскільки при поданні апеляційної скарги ПАТ «УкрСиббанк» не повідомляв про пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою, поданою після спливу більше, ніж 3 років з дня складення повного тексту судового рішення.

7. Доводи касаційної скарги про недотримання судом апеляційної інстанції принципу доступу до правосуддя, визначеного статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відхиляються судовою колегією з огляду на наступне.

8. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

9. У частинах першій та третій статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

10. Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

11. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

12. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

13. Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».

14. Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

15. У даній справі судова колегія не встановила таких особливих і непереборних обставин, які б надавали право на поновлення значно пропущеного строку апеляційного оскарження.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Таким чином, оскільки оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції винесена з додержанням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги ПАТ «УкрСиббанк» і про залишення без змін ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк