Справа № 760/16296/16-ц

Провадження №2/760/910/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Кізюн Л.І.

при секретарі: Продан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, -

в с т а н о в и в :

Позивач 10 серпня 2016 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, в якому просила стягнути з відповідача заподіяну їй матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири у розмірі 17 295,67 грн. та компенсацію за заподіяну їй моральну шкоду внаслідок залиття квартири у розмірі 3 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Навесні 2016 року з вини відповідача, який зареєстрований та проживає у квартирі № АДРЕСА_4, відбулося залиття її квартири. Згідно з актом про залиття від 1 травня 2016 року, що складений комісією ЖЕД-904 Солом'янського району м. Києва, причиною затоплення було халатне поводження з водою та сантехнічними приладами відповідачем в своїй квартирі.

Внаслідок залиття квартира позивача потребує термінового поточного ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо, зважаючи на сирість та те, що пошкоджена електропроводка б'є струмом.

З метою визначення розміру шкоди, заподіяної їй як власнику квартири та вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири АДРЕСА_1, 18 липня 2016 року було замовлено звіт про незалежну оцінку розміру матеріального збитку, завданого власнику об'єкта оцінки, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності приватного підприємства «Пліч-опліч» № 24-16-1 від 18.06.2016 року, розмір матеріального збитку становить 17 295 грн. 67 коп. з урахуванням ПДВ.

Крім матеріальної шкоди, їй також було завдано моральну шкоду, яку вона оцінила в розмірі 3 000, 00 грн., що виразилася в тому, що внаслідок дій відповідача вона зазнала душевних страждань, у квартирі неможливо нормально проживати, що призвело до порушення нормального способу життя. Оскільки відповідач не бажає добровільно відшкодувати завдану шкоду, позивач змушена звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 10 січня 2018 року за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості третіх осіб залучено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 103).

Позивач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача (а.с.а.с. 112-113).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв про розгляд справи за його відсутності або про причини неявки, заперечень на позов/відзиву від відповідача до суду не надходило.

Згідно вимог ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Зважаючи на вищевикладене, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, хоча третіх осіб належним чином було повідомлено про день, час та місце розгляду справи, будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог від третіх осіб до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення позивача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Врахувавши доводи позивача та вивчивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, позивачу, ОСОБА_1, на праві власності належить квартира АДРЕСА_3, що підтверджується даними свідоцтва про право власності на квартиру та даними свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.а.с. 13-22).

Судом встановлено, що навесні 2016 року мало місце залиття вищезазначеної квартири сторони позивача з вище розташованої квартири АДРЕСА_4, в якій зареєстрований і проживає відповідач, ОСОБА_2.

Причиною залиття належної позивачу квартири стало халатне поводження з водою та сантехнічними приладами мешканцями кв. АДРЕСА_4 пошкоджено: залито стелю коридору площею 2,9 кв.м., залито стелю санвузла площею 2,9 кв.м., залито стіни і стелю великої кімнати площею 17,4 кв.м. та 20,6 кв.м. відповідно, залито стіни і стелю малої кімнати площею 10,8 кв.м., від залиття піднявся лінолеум та паркет площею 1 кв.м.

Для визначення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок залиття, позивач звернулася до суб'єкта оціночної діяльності - ПП «Пліч-Опліч».

Згідно Звіту (Висновку № 24-16-1), складеного 18 липня 2016 року, про незалежну оцінку матеріального збитку, завданого власнику об'єкта оцінки, що розташований за адресою: АДРЕСА_5, розмір матеріального збитку становить 17 295,67 гривень з урахуванням ПДВ (а.с.а.с. 24, 25-39).

Таким чином, суд вважає за необхідне взяти до уваги звіт з визначення вартості матеріального збитку, який було надано позивачем.

Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України.

Так, статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Закон покладає обов'язок доказування на сторони у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Позивач, визначаючи розмір матеріальної шкоди, посилається на висновок про розмір матеріального збитку № 24-16-1, складений 18 липня 2016 року.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зазначений доказ є належним і допустимим в силу положень ст.ст. 77, 78 ЦПК України і містить відомості щодо розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого майна.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заподіяна їй матеріальна шкода внаслідок залиття квартири у розмірі 17 295,67 гривень, оскільки вина відповідача у залитті повністю доведена письмовими матеріалами справи.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000, 00 грн., то слід зазначити наступне.

Згідно із вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р., згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце залиття квартири позивача, з вини відповідача, внаслідок якого було пошкоджено її майно, також це залиття спричинило у позивача негативні зміни у звичайних умовах її життя, що зумовлено витрачанням часу на документальне оформлення випадку залиття, тривалого захисту свого порушеного права в суді, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі, та з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 3 000,00 грн.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1 102,42 гривень.

Керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р., ст.ст. 22, 23, 319, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 258, 263, 264, 265, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 17 295 (сімнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) гривень 67 копійок та моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, завдані внаслідок залиття квартири.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 102 (одна тисяча сто дві) гривні 42копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7

Третя особа: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7

Третя особа: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7

Третя особа: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7

Суддя Л.І. Кізюн