Справа № 303/1640/18

2/303/1056/18

ряд. стат. звіту - 38

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого - судді Пак М.М.

секретар судового засідання Тромпак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування ,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивує тим, що будинок №83 по вулиці Миру в селі Горонда Мукачівського району Закарпатської області належав його бабі - ОСОБА_3, яка згідно Довідки №301 від 27 лютого 2018 року у період з 16 вересня 2004 року по 07 червня 2016 року була головою дворогосподарства. Згідно довідки виконавчого комітету Горондівської сільської ради від 18 листопада 2016 року №2312 головою дворогосподарства в с.Горонда по вул.Миру, 83 з 1977 року по 1998 рік була ОСОБА_4, яка померла 29 березня 1998 року. Так, на день її смерті за вищевказаною адресою були зареєстровані : донька померлої - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зять померлої - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, онук померлої - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, правнука померлої - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, дружина онука - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5. Спадщина за померлою ОСОБА_4 відкрилась до 01 січня 2004 року і строк на її прийняття закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються нормами ЦК УРСР 1963 року. У свою чергу, ОСОБА_3 померла 07 липня 2016 року, а на випадок своєї смерті його баба ОСОБА_3 залишила заповіт. Згідно заповіту від 17 березня 2011 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Горондівської сільської ради Мукачівського району, яка все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла у рівних частинах: Ѕ частину - онуку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 та Ѕ частину - онуку ОСОБА_1. На день смерті ОСОБА_3 в будинку №83 по вул.Миру в селі Горонда Мукачівського району ніхто не був зареєстрований, однак проживали син - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, онук - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. Він (ОСОБА_1І.), як спадкоємець за заповітом, у межах встановленого законодавством строку, 10 листопада 2016 року звернувся до Мукачівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, на підставі якої була зареєстрована спадкова справа за номером у спадковому реєстрі 59784518, номер 389, що стверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №45733101. Інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_9 на підставі заяви про відмову від прийняття спадщини №779 від 10 листопада 2016 року, відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10. Тому він (ОСОБА_1І.) є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 Так, 20 лютого 2018 року він звернувся до Мукачівської районної державної нотаріальної контори Закарпатської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою за №60/02-31 від 20 лютого 2016 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: с.Горонда, вул.Миру, 83, Мукачівського району, який належав ОСОБА_4, спадкоємицею якої була ОСОБА_3, оскільки ним не подано документи, які посвідчують право власності ОСОБА_3 на житловий будинок. Даний

-2-

житловий будинок перебував у фактичному володінні, користуванні та розпорядженні його баби ОСОБА_3, яка померла, право на спірне будинковолодіння необхідно визнати дійсним без державної реєстрації останнього, так як діюче в той час законодавство не вимагало реєстрації нерухомого майна в сільській місцевості, що і пояснює відсутність правовстановлюючих документів. Тому на підставі вищенаведеного він (ОСОБА_1І.) звертається до суду та просить визнати за ним право власності на житловий будинок №83 по вул.Миру в с.Горонда Мукачівського району в порядку спадкування за заповітом.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити.

Відповідач - представник Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в судове засідання не з'явився, від сільського голови ОСОБА_11 надійшов Лист, в якому просить справу розглянути у відсутності представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, в матеріалах справи міститься його заява, посвідчена 18 квітня 2018 року секретарем виконавчого комітету Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області та зареєстрована в реєстрі за № 28, в якій просить справу розглянути у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Довідки № 2312 виданої виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 18 листопада 2016 року, головою домогосподарства розташованого в с.Горонда, вул.Миру, 83, згідно погосподарських книг з 1977 року по 1998 року була - ОСОБА_4 (а.с.17), яка померла 29 березня 1998 року у віці 78 років, про що свідчить копія Свідоцтва про смерть серії І-ФМ №028880 видане Горондівською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області 30 березня 1998 року (а.с.18).

Так, згідно копії Довідки № 2313 виданої виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 18 листопада 2016 року, на день смерті ОСОБА_4, яка померла 29 березня 1998 року, останнім місцем реєстрації та проживання було с.Горонда, вул.Миру, 83, Мукачівського району, і у домогосподарстві також були зареєстровані: донька померлої - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1; зять померлої - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; онук померлої - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3; правнука померлої - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4; дружина онука - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.19).

Після смерті ОСОБА_4, головою домогосподарства, що розташоване за адресою: с.Горонда, вул.Миру, 83, в період з 16 вересня 2004 року до 07 червня 2016 року була ОСОБА_3, яка померла 07 липня 2016 року, що стверджується Довідкою №303 виданої виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області 27 лютого 2018 року (а.с.9).

Відповідно до копії Заповіту складеного 17 березня 2011 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_3, місце проживання якої : с.Горонда, вул.Миру, 83, Мукачівського району Закарпатської області, на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження: “Все моє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що мені належатиме на день моєї смерті і на що я за законом матиму право, заповідаю у рівних частинах: Ѕ частину - онуку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 та Ѕ частину - онуку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.23).

Згідно копії Свідоцтва про смерть серії І-ФМ №212452 виданого виконавчим комітетом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 08 липня 2016 року, ОСОБА_13 померла 07 липня 2016 року у віці 70 років (а.с.21).

10 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Мукачівської районної державної нотаріальної контори Закарпатської області з Заявою про прийняття спадщини за заповітом за померлою ОСОБА_3, яка померла 07 липня 2016 року та яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.25).

У свою чергу, ОСОБА_2 10 листопада 2016 року звернувся до Мукачівської районної державної нотаріальної контори Закарпатської області з Заявою про відмову від прийняття спадщини, якою відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.28).

20 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Мукачівської районної державної нотаріальної контори Закарпатської області з Заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з : житлового будинку, що розташований за адресою: с.Горонда, вул.Миру, №83, Мукачівського району Закарпатської області (а.с.28).

-3-

Однак, Постановою державного нотаріуса Мукачівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_14 від 20 лютого 2018 року №60/02-31 «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії», ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: село Горонда, вулиця Миру, будинок 83 (вісімдесят три) Мукачівського району Закарпатської області, який належав ОСОБА_4, спадкоємицею якої була ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 не подав документів, які посвідчують ОСОБА_3 право власності на житловий будинок (а.с.29).

З Довідки за № 308 виданої виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 27 лютого 2018 року, вбачається, що згідно погосподарських книг, за домогосподарством, розташованим в с.Горонда, по вул.Миру, 83, обліковується 0,22 га земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.30).

Відповідно до Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок виготовлений 21 березня 2017 року, замовником технічної інвентаризації будинку №83, по вул.Миру в с.Горонда Мукачівського району Закарпатської області є ОСОБА_1 (а.с.10).

Правовідносини регулюються цивільним кодексом України.

Вимогами статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статтей 1233, 1234 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто, а вчинення такого через представника не допускається.

З частини 1 статті 1235 Цивільного кодексу України вбачається, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частиною 1 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а приписами частини 5 цієї ж статті передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинний на час завершення його будівництва, відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18 грудня 2013 року у справі №6-137цс13, предметом якої був спір про встановлення юридичних фактів і визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

На час побудови вищевказаного житлового будинку (1969 року побудови, як вбачається з Технічного паспорту) питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

За Указом від 26 серпня 1948 року та постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадян права власності на жилий будинок був сам факт збудування його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

-4-

Крім того, відповідно до пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення по господарського обліку, та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані 2) виписка з по господарської книги, надана виконавчим органом селищної ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину, однак, свідоцтва про право на спадщину отримати не може, про що свідчить постанова державного нотаріуса Мукачівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_14 від 20 лютого 2018 року №60/02-31 «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії», суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - підлягає до задоволення.

Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 200, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, право власності на житловий будинок №83, який розташований по вулиці Миру в селі Горонда Мукачівського району Закарпатської області в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_3, яка померла 07 липня 2016 року.

Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його складення.

Головуючий М.М.Пак