ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2018 р. Справа № 917/2127/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.

при секретарі судового засідання Казакова О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Пікуля В.І., довіреність № 556 від 29.09.2017 р.

відповідача - Будкін С.В., довіреність № 31-16-0.6-6/2-18 від 02.01.2018 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 677 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 06.03.18 р. у справі № 917/2127/17

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Говтва", Полтавська область, смт. Решетилівка

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава

про 1) визнання поновленим договору оренди землі від 22.02.2012 р. укладеного між Решетилівською районною державною адміністрацією Полтавської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Говтва" та зареєстрованого у відділі Держкомзему у Решетилівському районі 22.02.2012 р. за номером 532420004002007;

(2) визнання укладеною, без підпису сторін, додаткової угоди до договору оренди землі від 22.02.2012 р., зареєстрованої у відділі Держкомзему у Решетилівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.02.2012 р. за номером 532420004002007, з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених додатковою угодою: (далі слідує повний текст проекту додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 22.02.2012 р. без дати, як і підпису сторони, що запропонувала проект угоди)

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Говтва" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просило:

1) визнати поновленим договір оренди землі від 22.02.2012 р., який укладений між Решетилівською районною державною адміністрацією Полтавської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Говтва", зареєстрований у відділі Держкомзему у Решетилівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.02.2012 р. за номером 532420004002007;

2) визнати укладеною, без підпису сторін, додаткову угоду до договору оренди землі від 22.02.2012 р., зареєстрованої у відділі Держкомзему у Решетилівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.02.2012 р. за номером 532420004002007, з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених додатковою угодою: (далі слідує повний текст проекту додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 22.02.2012 р. без дати, як і підпису сторони, що запропонувала проект угоди). Також позивач просив судові витрати стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на дотримання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Говтва" встановленої законом процедури поновлення договору оренди землі від 22.02.2012 р. на новий строк, також позивач зазначає, що він продовжує здійснювати користування земельною ділянкою, що є об'єктом зазначеного договору, після закінчення строку дії останнього та сплачує орендну плату відповідно до умов договору.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.03.2018 р. у справі № 917/2127/17 (суддя Г.І. Бунякіна) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване, зокрема, з тих підстав, що позивачем не належним чином дотримано процедуру реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі від 22.02.2012 р., позивачем направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області лист № 639 від 09.11.2016 р., у якому містилась пропозиція про внесення змін до зазначеного договору оренди землі в частині підвищення орендної плати до 8 відсотків від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області та продовженні строку дії договору до 31.12.2025 р. Позивач не надав належних доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки, а сам по собі факт продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії цього договору не свідчить про законність користування орендарем цією земельною ділянкою. Твердження позивача про досягнення сторонами домовленості щодо істотних умов договору оренди землі від 22.02.2012 р. судом не прийняті. Також судом зазначено, що посилання СТОВ "Говтва" на подальше узгодження сторонами істотних умов договору оренди землі від 22.02.2012 р. не мають відношення до предмету даного спору, та ін.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, зокрема, що орендар який належно виконував обов'язки за умовами договору оренди землі може скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк лише за умови дотримання процедури передбаченої ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивач зазначає, що матеріалами справи підтверджений факт дотримання процедури встановленої ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Відповідач не повідомив позивача про наявність заперечень та про своє рішення, а листа - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі йому не надходило. Позивач наголошує на виконанні усіх вимог законодавства та договору оренди землі щодо повідомлення відповідача про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк. Також зазначає, що продовжує платно користуватися земельною ділянкою, яка передана йому в оренду. Позивач вважає, що матеріали справи підтверджують факт належного виконання договору оренди землі, позовні вимоги на думку позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі, та ін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, 22.02.2012 р. між Решетилівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Говтва" (орендарем) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендареві надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 17,2010 га в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 8 договору, він укладений на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем з моменту підписання даного договору сторонами у грошовій формі в розмірі 8600,50 грн. з розрахунку 500,00 грн. за 1 га.

Строк дії зазначеного договору оренди землі закінчився 22.02.2017 р.

Головне управління Держземагентства у Полтавській області утворилося відповідно до постанови КМУ № 5 від 14.01.2015 р. "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру", відповідно до п. п. 1, 2 якої було утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (за переліком згідно з Додатком № 1) та реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Як зазначає позивач клопотанням № 639 від 09.11.2016 р. (а. с. 28) він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, зазначений лист отриманий відповідачем 10.11.2016 р. вх. № 27-8083/0/1-16, в клопотанні запропоновано внесення змін до договору оренди землі від 22.02.2012 р. в частині підвищення орендної плати до 8 відсотків від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області та продовження строку дії договору до 31.12.2025 р. До клопотання, зокрема, додано проект додаткової угоди до договору оренди землі із вищезазначеними змінами.

У відповідь на зазначене клопотання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області листом № 27-16-7777.3-8505/2-16 від 09.12.2016 р. (а. с. 29-30) запропонувало позивачеві внести зміни до договору оренди в частині строку дії договору та орендної плати, за умови їх внесення до закінчення строку договору.

При цьому зазначено, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду замлі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін. Також зазначено, що розмір орендної плати відповідно до п. 288.5. Податкового кодексу України встановлюється у договорі оренди, але річна суми платежу не може бути меншою за 3 відсотки та більшою за 12 відсотків..

Відповідачем запропоновано розмір орендної плати 12 % від нормативної грошової оцінки гектара відповідного угіддя, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 років з урахуванням індексації та термін дії договору 7 років, що відповідає ст. 93 Земельного кодексу України. Також запропоновано провести за власний рахунок нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розробити агрохімічний паспорт поля.

У позовній заяві позивач наголошує, що продовжує платно користуватися земельною ділянкою, яка йому передана в оренду відповідно до умов договору оренди землі.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення, крім іншого, виходив з того, що позивачем не належним чином дотримано процедуру реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі від 22.02.2012 р., позивачем направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області лист № 639 від 09.11.2016 р., у якому містилась пропозиція про внесення змін до зазначеного договору оренди землі в частині підвищення орендної плати до 8 відсотків від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області та продовження строку його дії до 31.12.2025 р. Позивач не надав належних доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки, а сам по собі факт продовження користування нею після закінчення строку дії цього договору не свідчить про законність користування орендарем цією земельною ділянкою. Твердження позивача про досягнення сторонами домовленості щодо істотних умов договору оренди землі від 22.02.2012 р. судом не прийняті. Також судом зазначено, що посилання СТОВ "Говтва" на подальше узгодження сторонами істотних умов договору оренди землі від 22.02.2012 р. не мають відношення до предмету даного спору, та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до вимог ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 цього ж кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки поновлення договору оренди землі:

1) на підставі частин 1 - 5;

2) та на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У першому випадку орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі після його припинення.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У другому випадку поновлення договору відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. У цьому випадку поновлення дії договору оренди землі відбувається без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення вказаного договору. Однак закон вимагає обов'язкове укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі.

Таким чином, норми ст. 33 Закону України "Про оренду землі" дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку - це право повинно бути реалізовано до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря, а у другому - воно може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.

До того ж, приписи ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачають, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Тобто, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами частин 6 - 10 статті 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов'язків (складний фактичний склад).

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2016 р. орендар звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням № 639, тобто в межах визначеного сторонами 90-денного строку, в якому пропонував внесення змін до договору оренди землі в частині підвищення орендної плати до 8 відсотків від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області та продовження терміну дії договору до 31.12.2025 р.

Вищезазначене клопотання отримано Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області 10.11.2016 р. вх. № 27-8083/0/1-16, у відповідь на клопотання відповідач листом № 27-16-7777.3-8505/2-16 від 09.12.2016 р. (а. с. 29-30) запропонував позивачу внести зміни до договору оренди, а саме в частині розміру орендної плати 12 % від нормативної грошової оцінки гектара відповідного угіддя, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 років з урахуванням індексації та терміну дії договору 7 років, що відповідає ст. 93 Земельного кодексу України, а також провести за власний рахунок нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розробити агрохімічний паспорт поля.

Матеріали справи свідчать, що позивачем не дотримано процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі від 22.02.2012 р., зокрема, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Говтва" не повідомлено орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі від 22.02.2012 р., а запропоновано пропозицію внесення змін до договору оренди землі в деяких його частинах, а саме: підвищення орендної плати до 8 відсотків від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області та продовження дії договору оренди землі до 31 грудня 2025 року. Орендар фактично запропонував поновити договір на інший строк і інший розмір орендної плати змінивши істотні умови договору, в подальшому між сторонами було тривале листування стосовно поновлення договору на інших умовах, ніж його було укладено, проте додаткової угоди між сторонами укладено не було.

Тобто сторони увійшли у процедуру поновлення договору на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, а саме 08.02.2017 р. позивач звернувся до відповідача листом № 122 (а. с. 145), яким погодив пропозицію останнього щодо встановлення орендної плати в розмірі 12% від нормативної грошової оціни гектара відповідного угіддя та строку дії зазначеного договору (7 років). Але, як зазначає відповідач та свідчать матеріали справи, позивачем не розроблена нормативна грошова оцінка земельної ділянки та агрохімічний паспорт поля, які є обов'язковими при передачі земельних ділянок в оренду.

Як зазначено вище ч. 4-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що при поновленні договору оренди його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря припиняється.

В даному випадку позивач не надав належних доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки, а сам по собі факт продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії цього договору не свідчить про законність користування орендарем цією земельною ділянкою, а отже позовні вимоги про визнання поновленим договору оренди землі від 22.02.2012 р., та про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 22.02.2012 р., в редакції, що є тотожною додатковій угоді, доданій до листа-клопотання позивача № 639 від 09.11.2016 р., направленого на адресу відповідача задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 06.03.18 р. у справі № 917/2127/17 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись п. 1 ч. 1. ст. 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 06.03.18 р. по справі № 917/2127/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.